ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1743/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Тагієвої З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю представників позивача Хробак Г.В., Бабій Т.М., представників відповідача Сольвар О.М., Яремко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДП «Львіввугілля» до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення № 000248231/2 від 07.09.2005 року
в с т а н о в и в :
ДП «Львіввугілля» звернулось до суду із позовом до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення № 000248231/2 від 07.09.2005 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підставою для донарахування позивачу податковим повідомленням - рішенням № 000248231/2 від 07.09.2005 року податку на прибуток в сумі 837700,00 грн. та застосування штрафних санкцій з цього податку в розмірі 418850,00 грн. стали висновки Акта перевірки № 200/23-136/32323255 від 14.04.2005 року. Зокрема, перевіркою було встановлено, що за 2003 рік та 1 квартал 2004 року декларацію з податку на прибуток позивачем було складено на підставі декларацій отриманих від структурних підрозділів без статусу юридичної особи, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку ДП «Львіввугілля», не враховуючи приналежність структурних підрозділів до різних адміністративних територіальних одиниць. Платник податку, який має відокремлені підрозділи, має право сплачувати консолідовано податок на прибуток та сплачувати податкові зобов'язання до бюджетів територіальних громад за місцем знаходження філій, а також о бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, зменшені на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходження відокремлених підрозділів. Враховуючи, що єдиним платником податку стало новостворене підприємство ДП «Львіввугілля», оскільки відокремлені підрозділи не набули статусу юридичної особи, ДП «Львіввугілля», як новостворене підприємство вирішило здійснювати сплату консолідованого податку на прибуток. З 2 кварталу 2003 року позивачем сплачується податок на прибуток консолідовано, про що свідчать податкові декларації з податку на прибуток за оскаржуваний період.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Представники відповідача, ДПІ у Сокальському районі Львівської області, в судовому засіданні позов не визнали з наступних підстав. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку який має філії, може прийняти рішення про щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій. Плат ник податку, який має філії повинен повідомити самостійно до 1 липня року, що передує звітному, за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх філій про вибір порядку сплати податку на прибуток у майбутньому податковому році при прийнятті рішення про консолідовану сплату податку або при переході на сплату податку на прибуток на загальних підставах. До ДПІ не надходили повідомлення позивача про прийняте рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Львіввугілля».
Заслухавши доводи позивача, пояснення відповідача, а також, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
ДП «Львіввугілля» створено внаслідок реорганізації ВАТ ДХК «Львіввугілля» у відповідності до Наказу Міністерства палива і енергетики № 751 від 24.12.2002 року, шляхом перетворення юридичних осіб ВАТ ДХК «Львіввугілля», а зокрема шахта «Червоноградська» у відокремлений підрозділ ДП «Львіввугілля», що підтверджується довідкою Облстатуправління про включення підприємства до ЄДРПОУ № 266 від 17.02.2003 року.
До складу ДП «Львіввугілля» увійшло 20 відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи, у тому числі і шахта «Червоноградська».
Відповідно до довідки № 266 про включення до ЄДРПОУ - місце знаходження шати «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» ідентифікаційний код 26307813 без права юридичної особи є 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул.. Промислова. Що також підтверджується Положенням про шахту «Червоноградська» ДП «Львіввугілля».
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Статуту ДП «Львіввугілля», місце знаходження головного підприємства Державне підприємство «Львіввугілля» - 80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Богланеа Хмельницького, 26.
Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку є, зокрема з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 2.1.3 цього ж Закону, платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.
Таким чином, платник податку, який має філії може сплачувати податок з прибутку за двома порядками: загальним порядком сплати податку на прибуток ( кожним платником самостійно ) та сплата консолідованого податку на прибуток.
Платник податку, який має філії повинен повідомити самостійно до1 липня року, що передує звітному за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх філій про вибір порядку сплати податку на прибуток у майбутньому податковому році при прийнятті рішення про консолідовану сплату податку або при переході на сплату податку на прибуток на загальних підставах.
Отже, враховуючи вищенаведене, шахта «Червоноградська» є відокремленим підрозділом платника податку, що не має статусу юридичної особи та розташована на території іншої, ніж такий платник податку.
Крім цього, ДП «Львіввугілля» не могло визначити порядок сплати податку на прибуток самостійно до 1 липня року ( до 01.07.2002 р.), що передує звітному ( 2003 р.), оскільки створене лише 24.12.2002 року.
В ході судового розгляджу справи встановлено, що позивачем не повідомлено ДПІ за місцезнаходженням платника податку ДП «Львіввугілля» ( м. Сокаль ) та його філій, відокремлених підрозділів ( м. Червоноград ) про обраний порядок сплати податку на прибуток, форма повідомлення якого визначена наказом № 68 від 10.02.2003 року «Про затвердження форми розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства та Порядку його складання, а також форми повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства».
Крім цього, судом встановлено, що сума консолідованого податку на прибуток згідно декларацій за 2003 рік та 1 квартал 2004 року ДП «Львіввугілля» фактично не сплачено до бюджету.
Позивач посилається на те, що рішенням № 1 від 07.07.2006 року про реструктуризацію основного податкового боргу ( без пені та штрафних санкцій) ДПІ у Сокальському районі Львівської області реструктуризовано податкові зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 23085665,66 грн. з 07.07.2006 року по 07.07.2016 року. Відповідно до цього Договору позивачем щомісячно сплачується сума 240475,68 грн., починаючи з 07.08.2008 р.
Однак, відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вказана у податковому повідомленні - рішенні сума оскаржувалась як в апеляційному, так і в судовому порядку, тобто сума не є узгодженою і податкове зобов'язання не могло стати податковим боргом, тому рішення щодо вказаної суми про її стягнення, розстрочення тощо не могло бути прийнято.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення № 000248231/2 від 07.09.2005 року є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71-86, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ДП «Львіввугілля» до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення № 000248231/2 від 07.09.2005 року
- відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.