Судове рішення #5752600

 

ЛЬВІВСЬКИЙ   ОКРУЖНИЙ   АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

 

Справа № 2”а”-1773/08/1370

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

12 лютого 2009 року Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді                                                   Матковської З.М.

                при секретарі                                                               Подібка М.З.

з участю представника позивача  Салтинського С.О., Кушнір Я.П., відповідача Гіндич Ю.П., Вощепинець Р.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ДПІ у Яворівському районі Львівської області до ТзОВ «Явір-Млин», ПМП «Опал» про визнання угод недійними

в с т а н о в и в :

ДПІ у Яворівському районі Львівської області звернулась до суду із адміністративним позовом до ТзОВ «Явір-Млин», ПМП «Опал». Позивач просить суд визнати недійсним договір поставки  № 02/08-2 від 02.08.2006 року на передачу у власність ТзОВ «Явір-Млин» ( покупець ) від ПМП «Опал» ( продавець ) товару та договір комісії № 02/08-01 від 02.08.2006 року між ТзОВ «Явір-Млин» ( комітент ) від ПМП «Опал» ( комісіонер ) для здійснення реалізації нерезиденту цього товару та стягнути в дохід держави кошти, одержані за цими договорами. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між відповідачами укладено договір поставки  № 02/08-2 від 02.08.2006 року на передачу у власність ТзОВ «Явір-Млин» ( покупець ) від ПМП «Опал» ( продавець ) товару ( гриби лисички свіжі охолоджені ) та в цей день укладено договір комісії № 02/08-01 для здійснення реалізації нерезидентам товару ( гриби лисички свіжі охолоджені ). Вказаний товар не було транспортовано на склади покупця, а у день оформлення документів на придбання згідно Договору комісії  оформлено акти приймання - передачі комісіонеру ПМП «Опал». Контракт, заключний  комісіонером з  нерезидентом -  покупцем, а також документи, які б  підтверджували факт одержання валютних коштів із зазначенням дати їх одержання  від нерезидента - покупця відповідно до контракту на виконання Договору комісії № 02/08-01 від 02.08.2006 року у ТзОВ «Явір- Млин» відсутні. При цьому різницю  між сумою отриманих коштів  та фактурною вартістю згідно ВМД підприємством при відсутності підтверджуючих первинних документів ( розрахункових, платіжних, будь - яких інших первинних документів, які б інформували комітента  щодо суми та дати отримання валюти від нерезидента - покупця ) визначено як «курсову різницю» в сумі 138663,25 грн. та не включено до валових доходів та до податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Платіжні документи  щодо проведення сплати валютних коштів за товар нерезидентом - покупцем, зазначеним у контракті та у ВМД, на виконання договору комісії № 04/07-02 від 04.07.2006 року - відсутні. Внаслідок проведених операцій придбання у ПМП «Опал» та зворотної передачі на умовах договору комісії товару ТзОВ «Явір-Млин» включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 1125171,20  грн., що на 199484,60 грн. перевищує різницю між сумою сплачених коштів постачальнику  та сумою отриманих коштів від продажу товару. Зі змісту вищевикладеного випливає, що операції по взаємовідносинах з ПМП «Опал» щодо придбання грибів не призначались для їх використання в господарській діяльності ТзОВ «Явір-Млин». Таким чином, на підставі  первинних документів, отриманих від контрагента - продавця товарів ПМП «Опал», віднесено до валових витрат та податкового кредиту суми за начебто отримані товари. Залучивши до бухгалтерського та податкового  обліку  первинну документацію, оформлену ПМП «Опал», його контрагент ТзОВ «Явір-Млин» безпідставно отримав право на податковий кредит, тобто право на відшкодування коштів із бюджету та на зменшення суми податкового зобов'язання, що в свою чергу привело до мінімізації податкових зобов'язань та несплати податків до бюджету, чим було завдано значної шкоди інтересам держави.

В судовому засіданні представники позивача Салтинський С.О., Кушнір Я.П. позов підтримали, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідач Приватне мале підприємство «Опал» в судове засідання явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин суд вважав за можливе проводити судовий розгляд у відсутності представника відповідача ПМП «Опал».

Представники відповідача ТзОВ «Явір-Млин» в судовому засіданні позов не визнали та надали суду пояснення  наступного змісту. Позовні  вимоги  ДПІ  у  Яворівському  районі  Львівської  області  обґрунтовує наступним обставинами: одночасним укладенням сторонами договору поставки та  договору комісії та відсутністю факту транспортування продукції на склади Покупця; проведенням   оплати за товар по договору комісії в один день з проведенням оплати по договору поставки і у межах сум оплати за товар; неправомірним віднесенням ТзОВ "Явір-Млин" до курсової різниці суми 138 663,25 грн. та не оподаткуванням  цієї суми податком на прибуток та ПДВ; нульовим рейтингом Покупця-нерезидента. З такими обставинами відповідач не згоден, заперечуючи це наступним. В жодному законі України, а також у жодному підзаконному нормативно-правовому акті не існує заборони для суб'єктів господарювання одночасно укладати договори поставки та комісії, придбавати товар і відразу передавати його на комісію на умовах, узгоджених сторонами. Саме для цього і існують цивільно-правові угоди - договори поставки та комісії, передбачені ЦК України. Крім того, ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні   умов договору. Тобто законом не обмежено коло контрагентів ні за договором поставки, ні за договором комісії, що означає, що постачальник за договором поставки може бути комісіонером за договором комісії. А відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до компетенції Позивача не належить визначення доцільності укладення договорів платниками податків та коригування умов цих договорів. Згідно п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Договори поставки та комісії між ними та ПМП «Опал» повністю   виконані. Товар, отриманий за договором поставки, оплачений згідно умов Договору та переданий на комісію на законних підставах, що підтверджується первинними документами, а саме: договорами поставки та комісії від 02.08.2006р №02/08-2, №02/08-01; видатковими накладними № 271 від 28.08.06р, №303, №304, №305, №306 від 12.09.06р.; податковими накладними №№271, 272, 273, 274  від 28.08.06р. та №№ 303, 304, 305, 306 від 12.09.06р.; Актами приймання-передачі товару від 28.08.06р. в кількості 16,64 тони на суму 2799206,76 грн. ( без ПДВ ) та від 12.09.2006 р. в кількості  17,664 тони  на 2948504,73грн. ( без ПДВ);  звітами комісіонера від 01.09.2006 року № 1 та  від 30.09.2006 року № 2;  вантажно - митними деклараціями № 204000001/6/105724 від 30.08.2006 року на 16640 кг, №  204000001/6/106067 від 13.09.2006 року на 17664 кг фактурною вартістю 5745909,85 грн.; меморіальними ордерами, як доказом оплати за товар постачальнику та розрахунку комісіонера з комітентом.   Вважають, що наявність товару та досягнення сторонами реального настання правових наслідків за укладеними договорами підтверджується не тільки первинними документами ПМП "Опал" та ТзОВ"Явір -млин" , а і документами митних органів,   зокрема ВМД на яких стоять печатки відповідних відділів: печатка «під митним контролем», печатка відділу контролю доставки вантажів, печатка відділу статистики. На печатці митних органів присутній текст «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі території України в повному обсязі». Претензій до правильності оформлення митних декларацій та інших первинних документів позивач при проведенні виїзної планової документальної перевірки не мав. ТзОВ «Явір-Млин» також не допущено порушень податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по операціях з ПМП"Опал", що підтверджується Актом перевірки ДПІ. Що стосується посилань позивача на обставину, що договори поставки та комісії проведені в один день, то  таке вважають жодним законодавчим актом не заборонено. З питання визнання правочинів (поставки та комісії) недійсним через несплату ТзОВ «Явір-Млин» сум ПДВ та податку на прибуток з курсової різниці, то ДПІ вважає, курсову різницю в сумі 138 663,25 грн.., яка виникла при реалізації товару на експорт за договором комісії з ПМП "ОПАЛ в 4-му кварталі 2006р., кредиторською заборгованістю "Явір-Млин" перед ПМП "ОПАЛ" яка відповідно до пп.4.1.1. п.4.1. ст.4, пп. 11.3.1. п.11.3. ст. 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", підлягала включенню до валових доходів платника податків і з якої останній повинен був сплатити податок на прибуток в сумі 28 888 грн. та ПДВ в сумі 23110 грн. і що така несплата є підставою для визнання договорів поставки та комісії недійсними. Дане питання розглядалось по суті Господарським судом Львівської області в порядку адміністративного провадження, по даній справі іменем України винесено рішення, яким встановлено, що вказана курсова різниця була сформована ТзОВ"Явір-млин" згідно вимог закону. Щодо нульового рейтингу компанії - нерезидента британської фірми «Goldwood Inwestments LLP”, то договір купівлі-продажу переданого на комісію товару укладався з британською фірмою «Goldwood Inwestments LLP” комісіонером ПМП «Опал».   Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Згідно ст.1016 цього кодексу за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер відповідає перед комітентом також у випадку, коли він був необачним при виборі цієї особи. Посилання ДПІ на лист Управління Нацбанку України у Рівненській області за даними якого у ПМП "Опал" є ненадходження експортної виручки на суму 63 758 753,63 грн.не заслуговує на увагу, оскільки чинне законодавство не визначає його як підставу для визнання договорів недійсними. За таке порушення законом передбачена відповідальність у вигляді нарахування та стягнення пені в розмірі 0,3%. Кредитний рейтинг не свідчить про фінансову неспроможність фірми - покупця. Нульовий кредитний рейтинг фірми не передбачений чинним законодавством України в якості підстави для визнання правочинів недійсними. Недоведеним є і твердження ДПІ про те, що спірні договори укладалися з метою завідомо суперечною інтересам держави, та з умислом мінімізації податкових зобов'язань і несплаті податків до бюджету, оскільки спростовується висновками ДПІ, зробленими в Акті виїзної планової документальної перевірки від 07.09.2007р.№ 730/23-2/31700464. В цьому акті відсутні дані про порушення ТзОВ «Явір-Млин» вимог Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту по господарських операціях з ПМП "Опал". Акт підписано 3-ма державними податковими ревізорами, зав. Сектором документальних перевірок відділу аудиту ДПІ та ст. о\у ОУ УПМ ДПА у Львівській області. Крім цього, для визнання господарського зобов'язання недійсним в порядку ст. 207 ГК України, позивач повинен надати суду докази, як про наявність у сторін мети, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, так і про наявність умислу у сторін (сторони). Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Позивачем, ДПІ у Яворівськом у районі Львівської області, таких доказів не надано. Враховуючи вищенаведене просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доводи позивача,  пояснення відповідачів, а також, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, мотивуючи це наступним.

02 серпня 2006 року між ПМП «Опал» та ТзОВ «Явір-Млин» укладено договір поставки №02/08-2, відповідно до якого Продавець ( ПМП «Опал») зобов'язується передати у власність Покупцю (ТзОВ «Явір-Млин») товар згідно специфікаціям ( Додаток 1 і т.д.), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити його на умовах, передбачених Договором.

Згідно Договору  комісії № 02/08-01 від 02 серпня 2006 року, комітент ТзОВ «Явір-Млин» доручає, а комісіонер ПМП «Опал» зобов'язується за дорученням комітента за винагороду зробити від свого імені і за рахунок комітента  наступні юридично значущі дії: здійснити реалізацію нерезидентом товару, що належить комітенту; укласти договори ( контракти ) купівлі - продажу, оформити і підписати інші необхідні для здійснення продажів документи на користь комітента; укласти договори ( контракти ) на надання послуг з перевезення товару будь - яким видом транспорту; укласти договори ( митного оформлення продукції) з підприємствами (  брокерами ), що мають свідоцтво про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов'язані з вищезгаданими операціями, необхідні  для виконання доручень комітента.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Стаття 627 ЦК України зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні  договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Договір поставки визначено статтею 712 ЦК України,  відповідно до якої, за договором поставки продавець ( постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк ( строки ) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,   домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором комісії одна сторона комісіонер зобов'язується за дорученням другої сторони ( комітента) за  плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента ( ст. 1011 ЦК України ).

Отже,   цивільно-правові угоди - договори поставки та комісії, передбачені ЦК України,   законом не обмежено коло контрагентів ні за договором поставки, ні за договором комісії, що означає, що постачальник за договором поставки може бути комісіонером за договором комісії.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до компетенції ДПІ не належить визначення доцільності укладення договорів платниками податків та коригування умов цих договорів.

Згідно п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Договори поставки та комісії між ПМП «Опал» та ТзОВ «Явір-Млин» повністю   виконані. Товар, отриманий за договором поставки, оплачений згідно умов Договору та переданий на комісію на законних підставах, що підтверджується первинними документами, а саме: договорами поставки та комісії від 02.08.2006р №02/08-2, №02/08-01; видатковими накладними № 271 від 28.08.06р, №303, №304, №305, №306 від 12.09.06р.; податковими накладними №№271, 272, 273, 274  від 28.08.06р.та №№ 303, 304, 305, 306 від 12.09.06р.; Актами приймання-передачі товару від 28.08.06р. в кількості 16,64 тони на суму 2799206,76 грн. ( без ПДВ ) та від 12.09.2006 р. в кількості  17,664 тони  на 2948504,73грн. ( без ПДВ);  звітами комісіонера від 01.09.2006 року № 1 та  від 30.09.2006 року № 2;  вантажно - митними деклараціями № 204000001/6/105724 від 30.08.2006 року на 16640 кг, №  204000001/6/106067 від 13.09.2006 року на 17664 кг фактурною вартістю 5745909,85 грн.; меморіальними ордерами  № 7806  від 27.11.2006 року, № 7603 від 01.12.2006 року та банківськими виписками  від  27.11.2006 року,  28.11.2006 року, 30.11.2006 року, 01.12.2006 року,  04.12.2006 року, 07.12.2006 року, 27.12.2006 року, 28.12.2006 року.

Крім цього, наявність товару та досягнення сторонами реального настання правових наслідків за укладеними договорами підтверджується не тільки первинними документами ПМП "Опал" та ТзОВ"Явір -млин" , а і документами митних органів,   зокрема ВМД на яких стоять печатки відповідних відділів: печатка «під митним контролем», печатка відділу контролю доставки вантажів, печатка відділу статистики. На печатці митних органів присутній текст «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі території України в повному обсязі». Претензій до правильності оформлення митних декларацій та інших первинних документів позивач не мав.

За змістом ст. 203 ЦК України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.З цієї статті).

Отже наявність вільного волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним.

Частиною першою ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203ЦК України.

Передбачаючи в спірних договорах (поставки та комісії ) умови розрахунків, зокрема за Договором поставки до 31.12.2006р (п.5.1 п.5Договору) за Договором комісії протягом 85 календарних днів з дня перетину товаром кордону України ( розділ 3 Договору) сторони, дотримувались саме цих термінів, які не суперечать вимогам чинного законодавства. Здійснивши розрахунки саме в ці терміни, Сторони повністю виконали своє волевиявлення, яке має обов'язкову силу насамперед для самих сторін та отримали реальне настання наслідків за укладеними договорами.

Проведення розрахунків між сторонами в один день і на однакову суму жодним законодавчим актом не заборонено.

Позивачем, не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення сторін (сторони ) та не зазначено, які саме нормативно - правові акти порушили сторони при укладенні та виконанні оспорюваних договорів.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 692  цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором поставки між ТзОВ «Явір - Млин» та ПМП "Опал" встановлено термін виконання розрахунків за товар, який повністю дотриманий ТзОВ «Явір-Млин».

Що стосується   визнання договорів (поставки та комісії) недійсним через несплату ТзОВ «Явір-Млин» сум ПДВ та податку на прибуток з курсової різниці, то таке твердження позивача спростовується наступним.

ДПІ у Яворівському районі вважає, що курсову різницю в сумі 138 663,25 грн., яка виникла при реалізації товару на експорт за договором комісії з ПМП "Опал в 4-му кварталі 2006р., кредиторською заборгованістю "Явір-Млин" перед ПМП "Опал" яка відповідно до пп.4.1.1. п.4.1. ст.4, пп. 11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", підлягала включенню до валових доходів платника податків і з якої останній повинен був сплатити податок на прибуток в сумі 28 888 грн. та ПДВ в сумі та 23110 грн. і що така несплата є підставою для визнання договорів поставки та комісії недійсними.

Різниця в сумі 138 663,25 грн. складає курсову різницю з валюти платежу за товар, яка виникла в періоді між датою перетину кордону товаром комітента  та датою поступлення коштів за товар комітента на рахунок комісіонера і належить комітенту у відповідності до ст. 1018 ЦК України та Змін і доповнень від 04.08.2006р. до Договору комісії від 02.08.2006р. № 02/08-01 і не є доходом в розумінні п.п 4.1.3 п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п.п 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно п.п.7.3.1 та п.п 7.3.3 ст.7 цього ж Закону, курсова різниця, яка виникає в зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду в податковому обліку не відображається.

Законодавством України не передбачено такої підстави для визнання договору недійсними, як заниження підприємством податку на прибуток та податку на додану вартість. Законодавством України для цього передбачені інші санкції, а саме - донарахування платнику податків податкових зобов'язань з відповідних податків зі фінансовими (штрафними) санкціями.

Крім цього, правомірність сплати податків ТзОВ "Явір-млин" з курсової різниці 138 663,25 грн. вже розглядалася по суті Господарським судом Львівської області в порядку адміністративного провадження.  Господарським судом постановлено рішення, яке ДПІ у Яворівському районі Львівської області оскаржено в апеляційному порядку.

Посилання позивача, ДПІ у Яворівському районі Львівської області, на нульовий рейтинг компанії - нерезидента британської фірми «Goldwood Inwestments LLP”, як на підстави визнання договорів недійсними судом не береться до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст.1016 цього ж Кодексу за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер відповідає перед комітентом також у випадку, коли він був необачним при виборі цієї особи.

Нульовий рейтинг господарюючого суб'єкта не свідчить про неплатоспроможність останнього та не передбачений законодавством України в якості підстави визнання договорів недійсними.

Не передбачено законодавством України як підставу для визнання договорів недійсними і ненадходження експортної виручки продавцю-резиденту за реалізовану ним на експорт продукцію. За таке порушення законом передбачена відповідальність у вигляді нарахування та стягнення пені в розмірі 0,3%.

Посилання позивача на лист Управління Нацбанку України у Рівненській області, за даними якого у ПМП "Опал" є ненадходження експортної виручки на суму 63 758 753,63грн. не є обставиною, яка може бути використана судом при прийняті рішення, як доказ на визнання угод недійсними.

Приведені позивачем обґрунтування на підтвердження своїх позовних вимог не можуть слугувати належними та допустимими доказами у справі про визнання угод недійсними, оскільки вони не передбачені чинним законодавством України в якості підстав для визнання угод недійсними.

Згідно ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є господарський договір. За правилом, встановленим ст. 207 ГК України - господарське зобов'язання може визнаватися недійсним, якщо воно не відповідає вимогам закону. Під вимогами закону слід розуміти норми відповідних законів - Господарського та Цивільного кодексів, якими регулюються окремі види господарських відносин. Ст. 215 ЦК України встановлює випадки недійсності правочинів, зокрема,  недодержання в момент виникнення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ст. 203 цього Кодексу". Стаття 203 ЦК України містить вимоги до правочину: "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства".

Позивачем не наведено доказів того, що оспорювані ним договори, укладені між ПМП «Опал» та ТзОВ «Явір - Млин» суперечать ГК України, іншим актам цивільного законодавства.

Крім цього, позивачем не наведено доказів того, що спірні договори укладалися з метою завідомо суперечною інтересам держави, та з умислом мінімізації податкових зобов'язань і несплаті податків до бюджету.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Посилання позивача на ту обставину, що прокуратурою Рівненської області  розслідується кримінальна справа, порушена відносно службових осіб ПМП «Опал» за ознаками складу злочинів, передбачених ст. 201 ч. 1, 212 ч. 3, 191 ч. 2 КК України судом не враховується як належний чи допустимий доказ з наступних підстав. Даними матеріалами не встановлено  ухилення від сплати податків  ТзОВ «Явір - Млин».

Порушена кримінальна справа проти ПМП"Опал" не стосується ТзОВ «Явір-Млин», оскільки в ній йдеться про завищення ціни при експорті на чорницю свіжозамороженну, яку ТзОВ «Явір-Млин» не експортував. Ціна на гриби лисички - свіжо-охолоджені, які придбав і реалізував на експорт ТзОВ "Явір-млин" обґрунтована на рівні ринкової відповідними довідками ЛТПП та Рівненської ТПП та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Оскільки умисел є одною із форм вини, а вина є складовою правопорушення, то, в разі її відсутності у діях відповідача не може йти мова і про умисел приховати або ухилитися від сплати податків при укладенні оспорюваного правочину.

Отже за обставинами, що склалися, допустимим доказом на підтвердження мети та умислу в діях осіб, що представляли договірні сторони, є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

Крім цього, на момент укладення  та виконання Договорів, що оспорюються , продавець продукції ПМП"Опал" значилося в Єдиному державному реєстрі підприємств та мало свідоцтво платника ПДВ; оспорюванні угоди виконано сторонами повністю у строки встановлені цими угодами;  претензій до первинних документів та посадових осіб, які їх підписували і за якими проведено виконання угод по бухгалтерських регістрах та в податковому обліку,  у позивача у Акті перевірки не було.

Відповідно до ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

П О С Т А Н О В И В  :

 

У задоволенні адміністративного позову ДПІ у Яворівському районі Львівської області до ТзОВ «Явір-Млин», ПМП «Опал» про визнання недійними договору поставки № 02/08-2 від 02.08.2006 року та договору комісії № 02/08-2 від 02.08.2006 року між ТзОВ «Явір-Млин» та ПМП «Опал»- відмовити повністю.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Суддя                                                                 

Постанова  надрукована в одному примірнику та  є оригіналом

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація