ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2”а”-2539/08/1370
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі Подібка М.З.
з участю представників: позивача Хомина Ю.В., відповідача Братичак У.В., Коновалик О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Хімпластпроект» до Львівської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання нечинною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209090326/2008/000006, прийнятої Львівської митницею 16.08.2008 року, зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, стягнення з Державного бюджету зайво сплачених платежів у розмірі 931, 21 грн.
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство «Хімпластпроект» звернулось до суду із позовом до Львівської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області. Позивач просить суд визнати нечинною картку відмову в прийнятті митної декларації, зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення товару, стягнути з Державного бюджету зайво сплачених платежів у розмірі 931,21 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.06.2008 року між Приватним підприємством «Хімпластпроект» (Україна) та Фірмою «Rokwool Polska Sp.z.o.» (Республіка Польща) було укладено зовнішньоекономічний контракт №UА-РR/GMo 11/2008, за умовами якого Фірма «Rokwool Polska Sp.z.o.» постачає за даним контрактом вироби з мінвати в асортименті, а ПП «Хімпластпроект» приймає такі вироби. 16 серпня 2008 року ПП «Хімпластпроект» було подано на Львівську митницю для оформлення митну декларацію №209090326/8/001475 на вату мінеральну « ROCMIN», виробництва «Rokwool Polska Sp.z.o.» (Польща), кількістю 892 пачки, вагою нетто 12443,00 кг., вагою брутто 12575,00 кг., за ціною 1,03 Євро за 1 м2, що на день первинного митного оформлення становило 59706,00 грн. При поданні ВМД №209090326/8/001475 позивачем було подано усі необхідні наявні документи, які передбачено у п.7 „Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1766 від 20.12.2006 року, а саме: Контракт №UА-РR/GМо 11/2008 від 01.06.2008 року між ПП "Хімпластпроект" та фірмою «Rokwool Polska Sp.z.o.» (Польща); Декларацію митної вартості; інвойси фірми «Rokwool Polska Sp.z.o.» (Польща) №92336065 від 12.08.08р., №92336050 від 11.08.08р., №92336052 від 11.08.08р., №92336067 від 12.08.08р., залізничні накладні №466227, №466219, №466201, №466193 від 13.08.2008 року та сертифікати погодження. 16 серпня 2008 року Львівською митницею було відмовлено в прийнятті вищевказаної митної декларації, про що було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації №209090326/2008/000006. Причиною відмови була необхідність коригування митної вартості товару. Львівська митниця не погодилася із митною вартістю товарів за ВМД №209090326/8/001475 від 16.08.2008 року, визначеною позивачем із застосуванням першого методу і зазначила у картці відмови власні вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації - заявити митну вартість товару нарівні цін на ідентичні товари. Будь-яких додаткових документів, про підтвердження достовірності заявленої позивачем митної вартості, відповідачем не витребовувалося, а отже достовірність таких даних відповідачем не заперечувалася. Ціна (вартість) товару передбачена сторонами в інвойсах фірми «Rokwool Polska Sp.z.o.» (Польща) №92336065 від 12.08.08р., №92336050 від 11.08.08р., №92336052 від 11.08.08р., №92336067 від 12.08.08р. Умови поставки товару DAF кордон України. З метою уникнення простою транспортних засобів та своєчасного виконання зобов'язання щодо поставки товару, а також зважаючи на обов'язковість до виконання рішень митного органу, 16.08.2008 року позивач (через декларанта) вимушений був подати ВМД № 209090326/8/001480, у яких на вимогу Львівської митниці було вказано митну вартість товару 63287,59 грн. (виходячи із встановленої митницею вартості товару - 1,10 Євро за один м2 товару). При цьому позивачем було зайво сплачено суму з податку на додану вартість в розмірі - 752,13 грн. та мита у розмірі - 179,08 грн. (оплату здійснено платіжним дорученням № 3 від 12.08.2008р., платник ПП «Хімпластпроект»). Розмір надміру сплачених платежів складає 931,21 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини позовної заяви/ Уточнив позовні вимоги та просив визнати нечинними картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209090326/2008/000006, яка прийнята Львівською митницею 16.08.2008 року та Довідку про визначення митної вартості товарів № 18/28/М-02355, яка прийнята Львівською митницею 16.08.2008 року. Вважає прийняту відповідачем Довідку про визначення митної вартості, як таку, що винесена безпідставно та без врахування об'єктивних обставин, з порушенням статей 259, 266, 266 Митного кодексу України. Враховуючи вищенаведене просить визнати нечинними картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209090326/2008/000006, яка прийнята Львівською митницею 16.08.2008 року та Довідку про визначення митної вартості товарів № 18/28/М-02355, яка прийнята Львівською митницею 16.08.2008 року.
Представник відповідача Львівської митниці в судовому засіданні позов не визнав, заперечивши з його на наступних підстав. При митному оформленні товару "вата мінеральна, виготовлена на основі базальту, на синтетичному зв'язуючому, призначена для теплоізоляції огороджуючих конструкцій, в листах, марки ROCKMIN 50*1000*600мм, виробник «Rokwool Polska Sp.z.o.», заявленому по ВМД від 16.08.08 №209090326/8/001475, для підтвердження митної вартості були надані наступні документи: зовнішньо-торгівельна угода від 01.06.08 № UА-РR/Gmо 11/2008; комерційний інвойс від 12.08.08 № 92336065; комерційний інвойс від 11.08.08 № 92336050; комерційний інвойс від 11.08.08 № 92336052; комерційний інвойс від 12.08.08 № 92336067; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08РL447020Е0041527; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08 РL447020Е004І535; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08 РL447020Е0041543; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08 РL447020Е0041500. Згідно ст.259 Митного кодексу України № 92-ІУ, від 11.07.02 р. „митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів..." і саме митний орган „має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів". З урахуванням ст. 265 МКУ митний орган дійшов до висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, тому митницею було зобов'язано декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення. У зв'язку з тим, що декларант відмовився від подачі додаткових документів, які би підтвердили заявлену митну вартість, митний орган самостійно визначив митну вартість товарів, що Декларувалися, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів. При перевірці правильності визначення митної вартості товарів імпортованих ПП „Хімпластпроект" по ВМД № 209090326/8/001475 від 16.08.08 було з'ясовано, що митна вартість товару, заявлена позивачем значно відрізнялась від рівня цінової бази даних ЄАІС ДМСУ. Таким чином було прийнята довідка про визначення митної вартості товарів № 18/28/М-02355 від 16.08.08 р. Відповідно до статті 273 Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу здійснювалось на основі законів України і відповідає принципам та положенням статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року. Митна вартість на товари що імпортувало ПП "Хімпластпроект" визначалась з використанням методу оцінки: резервний метод (метод 6) стаття 273 Митного кодексу України. Попередні методи не застосовані з наступних причин: метод № 1 - причина - при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів; методи № 2,3 відсутня цінова інформація на ідентичні та подібні товари із застосуванням положення частин третьої - шостої статті 268 Митного кодексу України; метод № 4 відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, які були продані на території України, з поправкою положень частини 2, 3 статті 271 Митного кодексу України; метод № 5 відсутнє документальне підтвердження щодо витрат які включаються в ціну товарів відповідно до статті 267 Митного кодексу України.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в судовому засіданні позов про стягнення зайво сплачених платежів у розмірі 931,21 грн. не визнав, зсилаючись на ту обставину, що до казначейства не надходили документи від Львівської митниці про перерахування коштів помилково та/або надміру сплачених позивачем.
Заслухавши доводи позивача, пояснення відповідача, а також, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
01.06.2008 року між Приватним підприємством «Хімпластпроект» (Україна) та Фірмою «Rokwool Polska Sp.z.o.» (Республіка Польща) було укладено зовнішньоекономічний контракт №UА-РR/GMo 11/2008, за умовами якого Фірма «Rokwool Polska Sp.z.o.» постачає за даним контрактом вироби з мінвати в асортименті, а ПП «Хімпластпроект» приймає такі вироби.
16 серпня 2008 року ПП «Хімпластпроект» було подано на Львівську митницю для оформлення митну декларацію №209090326/8/001475 на вату мінеральну « ROCMIN», виробництва «Rokwool Polska Sp.z.o.» (Польща), кількістю 892 пачки, вагою нетто 12443,00 кг., вагою брутто 12575,00 кг., за ціною 1,03 Євро за 1 м2, що на день первинного митного оформлення становило 59706,00 грн.
ПП «Хімпластпроект» було подано зовнішньо-торгівельна угода від 01.06.08 № UА-РR/Gmо 11/2008; комерційний інвойс від 12.08.08 № 92336065; комерційний інвойс від 11.08.08 № 92336050; комерційний інвойс від 11.08.08 № 92336052; комерційний інвойс від 12.08.08 № 92336067; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08РL447020Е0041527; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08 РL447020Е004І535; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08 РL447020Е0041543; митна декларація країни експорту від 12.08.08 №08 РL447020Е0041500.
Статтею 259 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу.
Відповідно до ст.260 Митного кодексу України обов'язок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України покладається на декларанта. Прядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.
Стаття 266 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
Відповідно до вимог статті 265 Митного кодексу України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи декларації поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/ або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до ч. 3 статті 266 Митного кодексу України, митний орган проводить процедуру консультацій із декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 268 та 269 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.3.5. п.З Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України (затверджені Наказом ДМСУ №74 від 31.01.2007 року) - у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і ст.269 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Митного кодексу, митна вартість визначається митним органом на підставі наявних у нього відомостей згідно із законодавством, зокрема, з використанням інформації біржових організацій про ціни на сировину й матеріали, які є складовими оцінюваного товару, та інформації про розрахунки співвідношення вартості сировини (матеріалів, комплектуючих) та готової продукції, надіслані митною службою.
В судовому засіданні представник Львівської митниці пояснив, що митна вартість, заявлена ПП «Хімпластпроект» значно відрізнялася від рівня цінової бази даних ЄАІС ДМСУ, в підтвердження чого наведено витяги з такої бази. Однак, проведення дослідження достовірності відомостей заявлених позивачем, у такий спосіб, суперечить вимогам ст.265 МК України.
Методи визначення митної вартості, передбачені ст. 268 та ст. 269 МК України не були використані відповідачем лише з підстав відсутності цінової інформації Держмитслужби України щодо ідентичних та подібних товарів. Вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки, згідно наданої позивачем інформації, а саме ВМД №209090325/8/001183 від 29.07.2008 року оформленої Львівською митницею, ціна на товар мінеральну вату «ROCKMIN», було здійснено за ціною 1,03 Євро за м2 (0,67 Євро за кг.), що являється аналогічним ціні яку було задекларовано позивачем 16.08.2008р. Окрім того, 23.08.2008 року відповідачем було оформлено аналогічний товар за аналогічною ціною, яку було визначено позивачем за методом №1 (за ціною угоди), а саме за ціною 1,03 Євро за м2 (0,67 Євро за кг.).
Відповідно до ст.273 Митного кодексу України (Резервний метод), якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що відповідачем не доведено, чи взагалі мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості, чим мав місце факт виникнення у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей та чи мало місце встановлення відповідачем тих обставин, що заявлена митна вартість являється нижчою, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу такого товару.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази витребування митницею у позивача додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Вказану обставину в судовому засіданні не заперечив і представник відповідача Коновалик О.М., провідний інспектор відділу контролю митної вартості та номенклатури Львівської митниці, який здійснював оформлення декларації митної вартості. Останній підтвердив та пояснив, що процедура консультацій з ПП «Хімпластпроект» не проводилась, додаткові документи в обґрунтування заявленої декларантом митної вартості товари не витребовувались. Дану обставину пояснив тим, що пішов назустріч декларанту, враховуючи що 16 серпня 2008 року був вихідний день і не хотів затримувати товар, оскільки це тягне для декларанта зайві витрати.
Отже, судом встановлено, що відповідачем, Львівською митницею, на власний розсуд застосовано резервний метод (метод 6) статті 273 Митного кодексу України та не надано доказів виконання основного правила, закріпленого у ч. 3 статті 266 Митного кодексу України, а саме доказів проведення процедури консультацій з декларантом, ПП «Хімпластпроект», з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 та 269 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем рішення, які прийняті Львівською митницею, суд вважає, що такі не відповідають принципам, передбаченим ч. 3 статті 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; розсудливо.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ПП «Хімпластпроект» підлягають до часткового задоволення в частині визнання протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209090326/2008/000006 та Довідки про визначення митної вартості товарів № 18/28/М-02355, з прийняттям якої позивачем було здійснено надмірну сплату митних платежів ( мита та податку на додану вартість ).
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у виді судового збору у розмірі 54,40 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 - 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209090326/2008/000006, яка прийнята Львівською митницею 16.08.2008 року.
Визнати протиправною Довідку про визначення митної вартості товарів № 18/28/М-02355, яка прийнята Львівською митницею 16.08.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Хімпластпроект» 54, 40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанова надрукована в одному примірнику та є оригіналом