ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2”а”-2234/08/1370
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі Подібка М.З.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача Кравчука П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Позивач просить суд скасувати наказНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України лейтенанта міліції ОСОБА_1, поновити його на посаді, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, щоІНФОРМАЦІЯ_2 року перебував на службі і був направлений для охорони громадського порядку в м. Сокалі. Під час несення служби на законних підставах був затриманий ОСОБА_2, який вчинив протиправні дії. Під час доставлення затриманого в райвідділ, останній втратив свідомість та помер. Жодних протиправних дій по відношенню до затриманого не вчиняв, а діяв відповідно до інструкцій. Прокурором Сокальського району Львівської області порушена кримінальна справа, однак жодних обвинувачень позивачу не пред'являлось, тому твердження про те, що ним вчинено вчинок, який дискредитує звання міліціонера є безпідставний.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, зсилаючсиь на обставини зазначені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням позивача. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав суду заперечення суть яких зводиться до наступного. За результатами події, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2 року у Сокальському РВ ГУ МВСУ у Львівській області, Головним управлінням МВСУ у Львівській області було проведено службове розслідування, за результатами якого прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 та видано наказНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім цього, прокурором Сокальського району Львівської області порушено кримінальну справу по факту перевищення службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки службовими особами Сокальського РВ ГУ МВСУ у Львівській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. З врахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю. В наступні судові засідання представник відповідача не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про день та час судового засідання. За таких обставин, суд з врахуванням вимог ст.128 КАС України завершив розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно із п.15 ч. 1 статті 3 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна ( невійськова ) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що 08.01.2008 року ГУ МВСУ у Львівській області складено та затверджено висновок службового розслідування по факту смерті громадянина ОСОБА_2 під час доставлення до Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Відповідно до висновку, в ході службової перевірки порушень чинного законодавства України з боку працівників міліції Сокальського РВ ГУМВСУ не встановлено. Враховуючи, що прокуратурою Сокальського району з приводу смерті ОСОБА_2 проводиться перевірка в порядку ст. 97 КПК України, службову перевірку припинено.
24.01.2008 року Відділом внутрішньої безпеки у Львівській області СВБ ГУБОЗ МВС України складено та затверджено висновок за результатами перевірки по вимозі прокуратури м. Сокаль. Згідно висновку вважається за необхідне висновок з матеріалами службової перевірки скерувати в прокуратуру Сокальського району Львівської області для прийняття рішення згідно ст. 97 КПК України.
Згідно Висновку службового розслідування по факту порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, стосовно посадових осіб Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області, який складено та затверджено ГУ МВСУ у Львівській області ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вважається за необхідне за непрофесійні дії під час затримання, супроводження та поміщення до спецавтомобіля, грубе порушення вимог наказу МВС України від 20.01.2005 року № 60 ДСК, а саме п.п.1.1.; 2.3. «Інструкції з організації затриманих та взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України», що призвело до надзвичайної події - смерті останнього, інспектора ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «є» «Положення про проходження служби рядовим на начальницьким складом ОВС України».
Згідно наказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.66 ( за скоєння вчинків що дискредитують звання рядового і начальницького складу ) лейтенанта міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено строки накладення дисциплінарних стягнень. У разі проведення за фактом учинення дисциплінарного проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, підставою звільнення ОСОБА_1 став висновок службового розслідування по факту порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.365 КК України, стосовно посадових осіб Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області.
З відповіді старшого слідчого прокуратури м. Червоногруда НОМЕР_2 від 19.05.2009 року вбачається, що кримінальна справа НОМЕР_3, яка порушена прокуратурою Сокальського району за фактом перевищення службових повноважень службовими особами Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області, що спричинило тяжкі наслідки у виді загибелі громадянина ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ст. 365 ч. 3 КК України на даний час перебуває у провадженні. Кримінальна справа відносно ОСОБА_1 не порушувалась і обвинувачення йому не пред'являлось.
Притягнення особи до кримінальної відповідальності та визнання її винною у вчиненні злочину відбувається в порядку, передбаченому Кримінально - процесуальним кодексом України. Оскільки відсутній обвинувальній вирок суду, яким би була встановлена вина ОСОБА_1 у смерті ОСОБА_2, суд вважає, що порушення кримінальної справи по факту події не може бути підставою для звільнення позивача з посади.
Порядок проходження та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
З наведеного вище висновку службового розслідування від ІНФОРМАЦІЯ_1 року вбачається, що позивач підлягав звільненню за ст. 64 п. «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто за порушення дисципліни.
Згідно наказу від ІНФОРМАЦІЯ_1 рокуНОМЕР_1, ОСОБА_1 був звільнений на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно якого особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ .
В ході дослідження доказів у справі відповідачем не надано доказів того, що позивачем допущено порушення дисципліни чи скоєно вчинок, який дискредитує звання рядового і начальницького складу.
Крім цього, підстави звільнення ОСОБА_1 зазначені у наказі про звільнення не відповідають підставам, які визначені у висновку службового розслідування.
Згідно із п.26 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, начальники та інші службові особи органів внутрішніх справ несуть персональну відповідальність за суворе дотримання вимог цього Положення та інших нормативних актів з питань проходження служби і роботи з кадрами. Порушене право особи рядового або начальницького складу підлягає негайному поновленню, а службові особи, з вини яких допущено таке порушення, притягаються до відповідальності в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуваний позивачем наказ про звільнення, суд вважає, що такий винесений з порушенням вказаних вище принципів, передбачених ст. 2 КАС України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправним оскаржуваного наказу про звільнення із зазначених у мотивувальній частині постанови підстав та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до довідки Сокальського РВ, середній заробіток позивача ОСОБА_1 становить 1325,93 грн. Сума, яка підлягає виплаті за час вимушеного прогулу за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 31.07.2009 року становить 22321,97 грн.
Відповідно до ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах стягнення суми за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби, тому постанова суду в частині поновлення на роботі та стягнення заборгованості оплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 1325,92 коп. підлягає до негайного виконання.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати в сумі 1000 грн., здійснені позивачем присуджуються з Державного бюджету
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71-86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним наказ Головного управління МВСУ у Львівській областіНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України лейтенанта міліції ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_3 ГУМВС України у Львівській області.
Стягнути з Головного управління МВСУ у Львівській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 22321 ( двадцять дві тисячі триста двадцять одну ) грн. 97 коп.
Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заборгованості оплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 1325 ( одна тисяча триста двадцять п'ять ) грн. 92 коп. підлягає до негайного виконання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 05.08.2009 року.
Суддя
Постанова надрукована в одному примірнику та є оригіналом