У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Присяжнюк Т.І., |
|
суддів |
Школярова В.Ф. і Таран Т.С., |
за участю прокурора Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 17 березня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2007 року щодо ОСОБА_3
Цім вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі п.б ст.1 Закону України “Про амністію” від 09 червня 2007 року ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнений.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20 426 гривень 59 копійок матеріальної шкоди та 30 000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2007 року вирок щодо ОСОБА_3 залишений без зміни.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 20 липня 2005 року, близько 14 год., керуючи автомобілем ГАЗ-3302, державний номер НОМЕР_1, на 299 км.+480 м. автодороги Харків -Сімферополь вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 і автомобіль “Форд-Скорпіо”, державний номер НОМЕР_2, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 загинув.
У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на порушення кримінально-процесуального закону під час розгляду справи щодо ОСОБА_3, вважають, що покарання засудженому обрано без врахування тяжкості вчиненого та даних про його особу. З цих підстав просять судові рішення щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги потерпілих, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду першої інстанції щодо винності засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікації його дій обґрунтовано доказами, які в установленому законом порядку досліджені в судовому засіданні, належно оцінені судом і є правильними.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.286 КК України суд не дотримав вимог ст.65 КК України, якою передбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Всупереч цим вимогам закону, суд не обґрунтував належно свої висновки щодо міри покарання ОСОБА_3 та не врахував, що він не визнавав вину у вчиненні злочину, не розкаявся у вчиненому, лише частково відшкодував потерпілим завдану шкоду.
Крім того, суд звільнив ОСОБА_3 на підставі Закону України “Про амністію” від 09 червня 2009 року, тобто на підставі закону, якого не існує.
Таким чином, при розгляді справи щодо ОСОБА_3 місцевий суд істотно порушив вимоги кримінального закону.
Допущені місцевим судом порушення зазначених вимог закону не були усунуті при апеляційному розгляді справи. Вважаючи рішення місцевого суду законним, апеляційний суд припустився аналогічної помилки і послався на той же закон, що і місцевий суд.
Такі порушення вимог кримінального закону є істотними. Вони ставлять під сумнів законність та обгрунтованість постановлених у справі судових рішень, а тому вирок суду та ухвалу апеляційної інстанції щодо ОСОБА_3 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи, у встановленому законом порядку дослідити всі докази у справі, дати їм належну оцінку, в залежності від встановленого постановити законне та обгрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_3 і обрати покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України.
Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 листопада 2007 року щодо ОСОБА_3 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
С У Д Д І:
Присяжнюк Т.І. Школяров В.Ф. Таран Т.С.