У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

              за участю прокурора               Саленка І.В.

               та захисника ОСОБА_2

розглянула у судовому засіданні у м.Києві 16 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 червня 2007 року щодо ОСОБА_1

         Цим вироком

                                 ОСОБА_1,

                                 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та

                                 житель м.Першотравенська Дніпропетровської

                                 області, раніше не судимий,

         засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 14 років позбавлення волі.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_3 3263 гривні 26 копійок матеріальної шкоди і 100 000 гривень моральної шкоди.

         Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 червня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1  залишений без зміни.

         За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 8 березня 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і достовірно знаючи, що ОСОБА_4 близько 15.10-15.30 приїздить з м.Єнакієве Донецької області на автобусі “Луганськ-Дніпропетровськ” на зупинку “Лугова” Петропавлівського району Дніпропетровської області, прибув на власному автомобілі ВАЗ-21120 на зупинку “Лугова”, де зустрів ОСОБА_4 та посадив її до салону свого автомобіля.

         По дорозі між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка, під час якої у ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_4

         З цією метою він направив автомобіль на автодорогу у напрямку с.Запоріжжя Петропавлівського району Дніпропетровської області, де, не доїжджаючи трьох кілометрів до цього населеного пункту, зупинив автомобіль на узбіччі і почав умисно наносити удари руками по обличчю ОСОБА_4, заподіявши їй тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_1 зв'язкою з трьох шнурків обмотав та здавив шию ОСОБА_4, внаслідок чого від механічної асфіксії настала її смерть.

         Після того, як ОСОБА_4 перестала подавати ознаки життя, ОСОБА_1 відтягнув її труп до лісосмуги та скинув його з насипу під сухе дерево та накинув на нього пальто потерпілої, яке стягнув з неї під час боротьби та волочіння, кинувши туди і речі потерпілої.

         У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 посилається на те, що висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на припущеннях, показання свідків суперечливі та не відповідають дійсності, явку з повинною ОСОБА_1 написав через застосування до нього недозволених методів ведення слідства, під час розслідування справи були допущені суттєві порушення кримінально-процесуального закону. Також зазначає, що вбивство ОСОБА_4 було вчинено іншою особою в іншому місці, в інший час і за інших обставин. З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1  викладає доводи, аналогічні доводам скарги захисника ОСОБА_2, не визнає себе винним у вчиненні злочину, за який його засуджено, посилається на суттєві порушення кримінально-процесуального закону під час досудового та судового розгляду справи. Вважає, що апеляційний суд не об'єктивно розглянув його апеляційну скаргу, не навів мотивів на спростування доводів його апеляційної скарги. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати та прийняти законне рішення. Він зазначає також, що не ознайомлений з усіма матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважає касаційні скарги засудженого та його захисника необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, захисника ОСОБА_2, який просив задовольнити його та засудженого касаційні скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для їх задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів.

         Відповідно до ч.1 ст.398 КПК України касаційний суд не перевіряє вироки місцевих судів щодо неповноти та однобічності судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому колегія суддів в цій частині не розглядає доводи касаційних скарг засудженого та його захисника і виходить з фактичних обставин вчинення злочину, установлених судом.

Викладені у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1  та його захисника ОСОБА_2 доводи аналогічні доводам їх апеляційних скарг, вони були ретельно перевірені при апеляційному розгляді справи і аргументовано відхилені.

Тому доводи їх касаційних скарг про те, що апеляційна інстанція постановила ухвалу з порушенням вимог ст.377 КПК України визнані безпідставними.

Також перевірені та визнані необгрунтованими доводи касаційних скарг про застосування до ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства, оскільки ці факти були ретельно перевірені під час судового слідства, а також повторно були перевірені прокурором Петропавлівського району під час проведення додаткового розслідування справи та не знайшли свого підтвердження.

Визнані безпідставними і доводи скарг про те, що злочин, за який засуджений ОСОБА_1, вчинили інші особи. Під час досудового слідства, а також додаткового розслідування ця версія перевірялась та підтвердження не знайшла.

         Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих та достатніх доказах.

         Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також обставини, які обтяжують покарання. Воно є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.394-396 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

         касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

С У Д Д І :

         Присяжнюк Т.І.            Кліменко М.Р.                  Таран Т.С.