Справа № 1-681/09
ВИРОК
Іменем України
27 серпня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Бойка О.В.,
при секретарі - Гебеш М.В.,
з участю прокурора - Кулеби М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, росіянина, громадянина України, уродженця м. Углич, Ярославської області (Росія), із середньо – спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 , раніше судимого :
- 14.10.1997 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.206(ред.1960 р.) до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
- 21.05.1998 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.17, ч. 3 ст. 140 КК України (ред.1960 р.) до 4 років позбавлення волі;
- 01.08.2002 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч. 3, ч. 1 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
постановою Березанського міського суду Київської області від НОМЕР_2 березня 2007 року у відношенні ОСОБА_1 . було встановлено адміністративний нагляд терміном на 2 роки з застосуванням встановленого законом України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" обмеженнями у виді: проходження реєстрації в територіальних органах внутрішніх справ кожного вівторка кожного місяця; заборони виїзду по службовим чи особистим справам за межі району без дозволу ОВС; заборони залишати своє місцепроживання з 21:00 години до 05:00 години наступного дня.
Однак, починаючи з 20.05.2007 року, підсудний ОСОБА_1 ., без дозволу органів внутрішніх справ, самовільно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив обране місце проживання за адресою: м. АДРЕСА_2 , та став проживати в невстановленому слідством місці, на відмітки до ОВС не з'являвся з метою ухилення від адміністративного нагляду.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 . вину свою визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та показав, що 16.04.2007 року він звільнився з Березанської виправної колонії № НОМЕР_1 Київської області, при цьому Березанським міським судом Київської області відносно нього було встановлено адміністративний нагляд строком на два роки. Його обмеження полягали в наступному: проходження реєстрації в територіальних органах внутрішніх справ щовівторка кожного місяця; заборона виїзду по службовим чи особистим справам за межі району без дозволу ОВС; заборона залишати своє місце проживання з 21:00 години до 05:00 години наступного дня.
При звільненні з колонії він повідомив адміністрацію виправної колонії про те, що прямує до обраного місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , але прибувши за вказаною адресою, де він раніше був зареєстрований та проживав, він виявив, що в даній квартирі живуть інші люди і вона йому не належить.
Тоді він став проживати у сусідки ОСОБА_2 , за її згодою, в квартирі № АДРЕСА_2 і цю адресу повідомив дільничному інспектору міліції.
Приблизно один місяць він жив за вказаною адресою, але 20.05.2007 року він не повідомивши дільничного інспектора міліції, який здійснював за ним нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду, поїхав жити в м. Іванків, Київської області, а згодом влаштувався працювати на пилораму і проживав за різними адресами, постійно їх змінюючи. Розумів, що вчиняє протиправні дії, проте легковажно відносився до їх наслідків.
03.06.2009 року він приїхав до м. Києва по особистих справах, де і був затриманий працівниками міліції.
За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.
Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 395 КК України, як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 ., суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ст. 395 КК України, класифікується кримінальним законом як невеликої тяжкості;
- особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, має не погашену судимість, за місцем проживання та за місцем відбування покарання характеризується позитивно.
- ставлення ОСОБА_1 . до злочину – повністю визнав свою вину, щиро покаявся та готовий понести заслужену кару.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання підсудному ОСОБА_1 . є щире каяття у вчиненому.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1 ., відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_1 . не можливе без ізоляції від суспільства, а тому, необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 395 КК України, у виді арешту.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, –
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 . відраховувати з 27.08.2009 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання його під вартою з 03.06.2009 року по 27.08.2009 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 ., до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Вирок може бути оскарженим в Апеляційний суд м. Києва через районний суд, протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою – в той же строк, з моменту одержання копії вироку.
Суддя О.В. Бойко