У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

              за участю прокурора              Морозової С.Ю.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 17 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 22 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2008 року щодо посадових осіб ТОВ «ЛВС і К»,

В С Т А Н О В И Л А:

постановою Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 22 липня 2008 року задоволено скаргу директора  ТОВ «ЛВС і К» ОСОБА_1 і постанову прокурора м.Макіївки від 25 червня 2008 року, якою порушено кримінальну справу щодо посадових осіб ТОВ «ЛВС і К» за фактом вчинення ними злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, скасовано і в порушенні справи  відмовлено.

         Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2008 року зазначена постанова  залишена без зміни.

У касаційному поданні та доповнені до нього прокурор вважає постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції  незаконними та підлягаючими скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. Прокурор зазначає, що суд при прийнятті рішення залишив поза увагою матеріали дослідчої перевірки, які свідчать про наявність в діях посадових осіб ТОВ «ЛВС і К» ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України.

Крім того, прокурор вказує, що скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи суд послався на постанову старшого слідчого прокуратури Центрально-Міського району м.Макіївки                                  від 30 грудня 2005 року про припинення досудового слідства у кримінальній справі по факту невиплати заборгованості по заробітній платі звільненим працівникам підприємства ТОВ «ЛВС і К» за період з 2002-2003 рр., тоді як підставою для порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ «ЛВС і К» за ч.1 ст.172 КК України став факт грубого порушення прав звільнених працівників на виплату заробітної плати у період з 1 січня по 22 квітня 2008  року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Морозової С.Ю., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Із змісту зазначеного закону вбачається, що на цій стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину і закон не вимагає надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

У ст.236-8 КПК України, якою передбачено порядок розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи, також зазначено, що при розгляді скарги на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Ці вимоги закону суд не виконав і при вирішенні питання наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи, вважає встановленими такі обставини, які, відповідно до ст.64 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальній справі і можуть бути встановлені лише при проведенні досудового слідства, в умовах визначеної законом кримінально-процесуальної процедури після порушення кримінальної справи.

Так само, лише після порушення кримінальної справи, відповідно до ст.65 КПК України, під час проведення слідчих дій можуть бути встановленні докази по справі.

Порушення зазначених вимог кримінально-процесуального закону, допущенні місцевим судом, не були усунуті під час апеляційного розгляду справи, а доводи апеляції прокурора не були спростовані. Вважаючи рішення місцевого суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи законним, апеляційний суд припустився аналогічної помилки і послався на ті ж обставини, що й місцевий суд.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, а тому постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів,

        У Х В А Л И Л А:

         касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної  інстанції, задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 22 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2008 року щодо посадових осіб ТОВ «ЛВС і К» скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд у той же суд.

                                                         С У Д Д І:          

          Присяжнюк Т.І.              Школяров В.Ф.                 Т.С. Таран