У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
|
головуючого |
Присяжнюк Т.І. |
|
суддів |
Школярова В.Ф.і Таран Т.С., |
|
за участю прокурора |
Сухарєва О.М. |
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 17 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судима 30 липня
2007 року за ч.1 ст.366, ч.2 ст.368, 70 КК України на
5 років позбавлення волі з позбавленням права
обіймати певні посади строком на 1 рік та до штрафу
в розмірі 510 грн. зі звільненням на підставі ст.75 КК
України від відбування покарання з випробуванням
з іспитовим строком 1 рік,
засуджена:
за ч.2 ст.364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з бухгалтерським обліком строком на 1 рік;
за ч.2 ст.366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з бухгалтерським обліком строком на 1 рік;
за ч.2 ст.368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з бухгалтерським обліком строком на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з бухгалтерським обліком строком на 2 роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2007 року, більш суворим, призначеним оскаржуваним вироком, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з бухгалтерським обліком строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням обов'язків, передбачені п.п.3,4 ст.76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Самбірської райдержадміністрації 6072 грн. 06 коп.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона працюючи головним бухгалтером підприємства «Успіх» та малого виробничого підприємства «Імпульс-2», будучи службовою особою, у період часу з 2005 року по травень 2007 року вносила до офіційних документів завідомо неправдиві відомості з метою оформлення державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми та субсидій, складала довідки про доходи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших, хоча вказані особи в трудових відносинах з підприємствами фактично не перебували та заробітної плати не отримували.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 державним інтересам було заподіяно шкоду на суму 74130 грн. 73 коп. та неправильно призначено і відшкодовано субсидію на суму 6163 грн. 62 коп.
Крім того, ОСОБА_1 працюючи головним бухгалтером приватного підприємства «Успіх», являючись службовою особою зловживаючи службовим становищем, з метою особистого збагачення вимагала та отримала від ОСОБА_14 хабар в сумі 650 грн. за сприяння останньому в працевлаштуванні у приватному підприємстві «Успіх» та за видачу йому довідок про його доходи для оформлення державної соціальної допомоги. Таким же чином ОСОБА_1 вимагала та отримала від ОСОБА_15 хабар в сумі 600 грн. за видачу довідок про доходи її чоловіка ОСОБА_16 для оформлення державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми, а також вимагала та отримала хабар від ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 і ОСОБА_22
У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів та правильності кваліфікації її дій, просить скасувати вирок щодо неї у зв'язку неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного засудженій покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 дотримані не були і всупереч вимогам ст.334 КПК не зазначив час і місце вчинення злочинів, обставини їх вчинення та наслідки злочинів, формулюючи обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368 КК України, не навів всіх ознак об'єктивної сторони цих злочинів, а формулюючи обвинувачення за ч.2 ст.368 КК України за епізодами вимагання та отримання хабара у ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 і ОСОБА_22 суд, крім того, не вказав у якому розмірі ОСОБА_1 вимагала та отримала хабар.
Суд також допустив помилку при призначені покарання ОСОБА_1 Зокрема, за злочини, передбачені за ч.2 ст.364, ч.2 ст.368 КК України суд призначив покарання за кожний окремо у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч.2 ст.366 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки. За сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд визначив засудженій остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Аналогічної помилки припустився суд при призначені покарання ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст.70 КК України.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 30 липня 2007 року була засуджена за ч.1 ст.366, ч.2 ст.368, 70 КК України також на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 рік та до штрафу в розмірі 510 грн. зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
За змістом ст.70 КК України та роз'яснень, що містяться у п.21 Постанови Пленуму Верховного Судку України № 7 від 24 жовтня 2003 року, при призначені покарання за сукупністю злочинів однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК України, тобто суд неправильно застосував кримінальний закон, що відповідно до ст.371 КПК є підставою для скасування вироку.
Суд також не в повній мірі дотримався вимог ст.65 КК України і не навів належних мотивів, чому при призначені покарання ОСОБА_1 за вчинення тяжких злочинів, на підставі ст.75 КК України звільнив її від відбування покарання з випробуванням.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки та постановити законний і обґрунтований вирок з дотриманням усіх вимог і положень кримінального та кримінально-процесуального закону.
За умови підтвердження обсягу обвинувачення, в якому ОСОБА_1 визнана винною, та якщо не буде встановлено інших обставин, які можуть вплинути на вид та розмір покарання, то призначене їй за даним вироком покарання слід вважати м'яким.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С У Д Д І:
Присяжнюк Т.І. Школяров В.Ф. Таран Т.С.