ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"26" липня 2006 р.

Справа №  2/205

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2/205

за позовом: Прокурора Петрівського району в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Кіровоград    

до відповідача: Петрівського комбінату комунальних підприємств, смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області            

про стягнення 4656,52 грн.  

Секретар судового засідання – Галушко М.О.

       

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді А.Чорна, посвідчення № 294;

від позивача - Пилипенко О.І., довіреність № 04-04/1655  від 30.06.06;

від відповідача - Федорова Л.М., довіреність № 2  від 26.07.06;

Час прийняття постанови – 10:35.

Прокурором Петрівського району в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано позов до Петрівського комбінату комунальних підприємств про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативів працевлаштування інвалідів у 2005 році в сумі 4656,52 грн.

В відзиві на позовну заяву від 26.07.2006р. відповідач заперечив позовні вимоги в повному обсязі мотивуючи тим, що відповідно до Указу Президента України № 746/99 від 28.06.1999р. „Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» Петрівський ККП перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Згідно п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999р., Петрівський ККП не є платником внесків до  Фонду соціального захисту інвалідів.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

                                                ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 19 Закону України „Про соціальну захищеність інвалідів в Україні» для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інваліді у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від  05.07.2001р. підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Порядок сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів  затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-5 вищезазначеного Порядку, підприємства, на яких працює 15 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку, не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість  та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.

Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленого нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в  Україні» сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції самостійно, 15 квітня року, що настає за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку чи в установах комерційних банків.

Суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999р. суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником внесків до  Фонду України соціального захисту інвалідів.

З матеріалів справи: копії звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік відповідача від 25.01.2005р. вбачається, що при середньообліковій чисельності працюючих на підприємстві відповідача в 2005 році 23 особи та виходячи з нормативу, передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у відповідача мали бути працевлаштовані інваліди в кількості 1 особи. Фактично у відповідача не було працевлаштовано інвалідів.

Відповідно до свідоцтва № 1118000117 від 15.12.2004р. виданого Петрівському комбінату комунальних підприємств про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою та з врахуванням  п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» відповідач не є платником внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів.

Отже, штрафні санкції за невиконання нормативів працевлаштування інвалідів у 2005 році в сумі 4656,52 грн. нараховані відповідачу безпідставно.

За таких обставин суду відмовляє в задоволенні позовних вимог Прокурора Петрівського району в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів повністю.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача та не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 121, 160, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-

                                                   ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

  

Суддя

Л. В. Деревінська