У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Д - 2 Агропроект” на рішення Носівського районного суду від 30 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Д - 2 Агропроект” про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И В:

     В апеляційній скарзі ТОВ „Д - 2 Агропроект” просить скасувати вищевказане рішення, а справу направити на новий розгляд до суду І інстанції.

     У квітні 2009 р. ОСОБА_1 пред'явила позов до ТОВ „Д - 2 Агропроект”, в якому просила розірвати укладений з відповідачем договір оренди землі і стягнути на її користь 600 грн. заборгованості по орендній платі. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що згідно з укладеним в 2007 р. між нею й товариством договором оренди, останнє зобов'язалося не пізніше 30 грудня кожного року сплачувати їй орендну плату в грошовому еквіваленті у сумі 600 грн. 00 коп. на рік. Але ці умови договору відповідач не виконує.

     Оскаржуваним рішенням позов задоволено: розірвано укладений між сторонами договір оренди належної ОСОБА_1 землі, на користь останньої з ТОВ „Д - 2 Агропроект” стягнуто 600 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 59 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита і 30 грн. 00 коп. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

     Не погоджуючись з цим рішенням, товариство посилається на наступне.

     Згідно з укладеним між ним і ОСОБА_1 договором оренди товариство не зобов'язане сплачувати орендну плату за оренду протягом 2008 року належної позивачеві землі. Незважаючи на відсутність такого обов'язку, воно нарахувало орендну плату за цей період і не відмовляється її сплатити. Таким чином, невиплата останній орендної плати за 2008 р. не є порушенням укладеного між ними договору, а отже, даний факт не є підставою для його розірвання. Доказів систематичного порушення товариством умов цього договору у справі нема.

     В мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначено, що пункт 10 договору, про який йдеться, суперечить законові і у зв'язку з цим в силу ст. 215 ЦК України він є недійсним, але у резолютивній частині даного рішення про це не йдеться. Крім того, вимог про визнання договору недійсним в цій його частині не було заявлено.

     ОСОБА_1 відмовилася від отримання орендної плати у натуральній формі, а у ході судового розгляду справи вона відмовилася від отримання її у грошовій формі. Такі її дії суперечать ст. 15 Закону України „Про оренду землі” і ст. 651 ЦК України, згідно з якими форми виплати орендної плати є істотними умовами договору, що погоджуються сторонами, а одностороння зміна умов договору не допускається.

     Невірним є висновок місцевого суду про те, що можливість виплати товариством позивачеві плати за користування землею у натуральній формі є сумнівною, т.я. судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

     Допуск судом І інстанції у якості представника позивача ОСОБА_2 здійснено без дотримання приписів ч. 6 ст. 42 ЦПК України.

     Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

     Постановляючи рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідач зобов'язаний був до кінця 2008 р. сплатити позивачеві 600 грн. 00 коп. орендної плати за 2008 р. на виконання укладеного між ними договору оренди землі, але цього обов'язку він не виконав. Даний висновок суду є вірним.

     Так, судом І інстанції на підставі належних і допустимих доказів встановлено, що 24.10.2007 р. сторони по справі уклали договір оренди, згідно з яким ОСОБА_1 надає, а ТОВ „Д - 2 „Агропроект” приймає у платне користування належну позивачеві земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зі сплатою орендної плати в сумі 600 грн. 00 коп. на рік, яка має бути сплачена в гривнях, натурою або послугами до кінця кожного року його дії. Даний договір набрав чинності 14.11.2007 р. - в момент його державної реєстрації.

     ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором, про який йдеться, виконала, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.10.2007 р. (а.с. 6).

     Відповідач по даний час не сплатив позивачеві орендну плату за користування протягом 2008 р. належною їй земельною ділянкою, що не заперечується жодним з учасників судового розгляду.

     Частиною 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 даного Закону та умовами договору. Частиною 1 ст. 24 цього ж Закону встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. З цього випливає, що несплата ТОВ „Д - 2 „Агропроект” до кінця 2008 р. орендної плати ОСОБА_1 за користування належною їй земельною ділянкою за договором оренди між ними є невиконанням істотної умови даного договору, а отже і підставою для його розірвання.

     Твердження ТОВ „Д - 2 „Агропроект” про те, що згідно з договором, що є об'єктом спору, воно не зобов'язане сплачувати ОСОБА_1 орендну плату за користування протягом 2008 р. належною їй земельною ділянкою, є хибним. Так, згідно з ст. 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. В розділі „Орендна плата” укладеного між сторонами договору оренди визначено, що до кінця кожного року ТОВ „Д - 2 „Агропроект” за поточний рік сплачується орендна плата у розмірі 2% грошової оцінки земельної ділянки в гривнях, натуроплатою або послугами. Виходячи з цього, орендна плата згідно з даним договором має виплачуватися за кожен рік дії договору, починаючи з дня набрання ним чинності (з 14.11.2007 р.). Те, що у тексті договору викреслено без відповідного застереження умову, згідно з якою орендна плата має сплачуватися починаючи з другого року користування земельною ділянкою від дати набуття договором чинності, не має юридичного значення для вирішення спору, оскільки сторонами укладено саме договір оренди землі, який за своєю юридичною суттю є відплатним, а не договір безоплатного користування нею.

     Відсутність у справі доказів систематичного порушення товариством умов договору оренди не є підставою для відмови у позові, т.я. у ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі” не йдеться про те, що такий договір може бути достроково розірвано лише у разі систематичного порушення орендарем його умов.

     Оскільки ОСОБА_1 не заявляла позовні вимоги про визнання недійсним на підставі ст. 215 ЦК України пункту 10 договору, про який йдеться, то в силу п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина даного рішення не повинна містити щодо цього ніяких висновків.

     Допуск у якості представника позивача ОСОБА_2 судом І інстанції здійснено без порушення приписів ч. 6 ст. 42 ЦПК України.

     Всі інші доводи апеляційної скарги теж не спростовують правильності висновків місцевого суду.

     Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

     Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Д - 2 Агропроект” відхилити, а рішення Носівського районного суду від 30 червня 2009 року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                         Судді: