УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/9106/15-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.

Категорія 53 Доповідач Матюшенко І. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.

суддів: Борисюка Р.М., Галацевич О.М.

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Комунальної установи Центральна міська лікарня № 1 м. Житомира на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, Комунальної установи Центральна міська лікарня № 1 м. Житомира про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання ”Південно-Західна залізниця” в особі Державного закладу ”Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці”, в якому просила постановити рішення про стягнення з відповідача на її користь нараховану але не виплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 6323 грн. 02 коп, 32224 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, 2595 грн. 33 коп. заборгованості по заробітній платі та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позову зазначала, що перебувала у трудових стосунках з відповідачем з 28.06.1995 по 29.12.2014 та з 05.01.2015 по 27.03.2015 року. При звільненні та видачі трудової книжки з нею не було проведено повного розрахунку.

У процесі розгляду справи за клопотанням позивача (а.с.41) ухвалою суду від 01.03.2016 (а.с.50-51) проведено заміну відповідача - Державного територіально-галузевого об’єднання ”Південно-Західна залізниця” в особі Державного закладу ”Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці” на Житомирську міську раду, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комунальну установу Центральна міська лікарня № 1 м. Житомира. Крім того, ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги (а.с.26-28) та остаточно просила постановити рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на свою користь: нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з січня 05.01.2015 по 12.03.2015 в сумі 2 595 грн. 33 коп.; компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 6323 грн. 02 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі з 29.12.2014 по 30.11.2015 в сумі 38 268 грн. 12 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунальної установи Центральна міська лікарня №1 на користь ОСОБА_1 6 323 грн. 02 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку, 38268 грн. 12 коп. середнього заробітку, 2 595 грн. 33 коп. заборгованості по заробітній платі та 2000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а всього 49186,47 (сорок дев’ять тисяч сто вісімдесят шість грн. 47 коп.).

У позові до Житомирської міської ради та в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, вирішено питання судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі Комунальна установа Центральна міська лікарня № 1 м. Житомира, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначає, що ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади до 01.01.2015 року, тобто до початку реорганізації медичних закладів Укрзалізниці, а тому за зобов’язаннями Державного закладу ”Вузлова поліклініка станції Житомир Південно Західної залізниці” за період до 01.01.2015 року не може нести відповідальність жоден правонаступник. Крім того, апелянт вказує, що не є правонаступником, оскільки припинення юридичної особи, з якою позивач перебувала у трудових стосунках, не відбулося.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових стосунках із Державним закладом ”Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці” з 28.06.1995 по 29.12.2014 та з 05.01.2015 по 27.03.2015 року. При звільненні та видачі трудової книжки з нею не було проведено повного розрахунку, а саме, не виплачено заробітну плату в сумі 2 595 грн. 33 коп. та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 6323 грн. 02 коп.

Задовольняючи позов в частині стягнення зазначених вище грошових коштів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення роботодавцем відносно позивача вимог трудового законодавства, зокрема ст. 116 КЗпП України, та застосував до спірних правовідносин положення ст. 117 КЗпП України.

Проте, висновок суду , що Комунальна установа Центральна міська лікарня №1 м. Житомира на час розгляду справи судом є правонаступником Державного закладу ”Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці”, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню саме до цього відповідача, є помилком.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 04.03.2015 № 123 ”Про створення структурного підрозділу комунальної установи ”Центральна міська лікарня №1” (а.с.42), від 16.12.2015 № 892 ”Про прийняття активів та пасивів цілісного майнового комплексу Державного закладу ”Вузлова поліклініка станції Житомир Південно-Західної залізниці” (а.с.47) не виконані (а.с.77, 78-79, 80, 81), останній не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.107-110).

За таких обставин, коли позовні вимоги задоволенні до неналежного відповідача, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням, в порядку ст. 309 ЦПК України, нового про відмову у задоволенні позову.

У іншій частині рішення не оскаржується, а тому апеляційною інстанцією не перевіряється.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комунальної установи Центральна міська лікарня № 1 м. Житомира задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 травня 2016 року в частині стягнення з Комунальної установи Центральна міська лікарня № 1 м. Житомира на користь ОСОБА_1 6323 грн. 02 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку, 38268 грн. 12 коп. середнього заробітку, 2595 грн. 33 коп. заборгованості по заробітній платі та 2000 грн. моральної шкоди скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді