2-3-872/07

                                                   Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

Іменем                          України

25 січня 2007 ройу                     Центральний районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Добріновій В.О. з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4., відповідача ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила визнати дії відповідача з переобладнання віконного отвору в кімнаті АДРЕСА_1 у дверний отвір, що виходить на земельну ділянку, розташовану по тій же АДРЕСА_2, яка їй належить на праві власності. Вважаючи, що такі дії можуть потягти порушення її (ОСОБА_1) прав, просила зобов'язати відповідача відновити віконний отвір у попередньому стані.

Судом до участі в справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову притягнуті співвласники земельної ділянки ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, підтвердила викладені в позовній заяві обставини. Суду пояснила, що між співвласниками спірної земельної ділянки склався певний порядок користування нею, при цьому частина ділянки, якою вона користується, межує із зовнішньою стіною кімнати відповідача, де самочинно переобладнано віконний отвір у дверний. Ті обставини, що через вказаний дверний отвір на земельну ділянку виходять сторонні особи, а також проникає домашня тварина відповідача, створюють незручності та тягнуть порушення прав користування земельною ділянкою.

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог, - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вважали позов таким, що підлягає задоволенню, підтвердили викладені позивачем обставини.

Відповідач проти позову заперечувала. Визнала обставини самочинного переобладнання в кімнаті віконного отвору у дверний, заперечувала проти того, що такі дії порушують, або можуть потягти порушення прав позивача, оскільки дверний отвір влаштовано виключно з метою інсоляції кімнати, що того потребує, і не має намір використовувати його з метою виходу на земельну ділянку.

Треті особи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. ОСОБА_8 направив суду лист з проханням розглядати справу у його відсутність, позов вважав таким, що підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідай їм правовідносини.

2

АДРЕСА_1 приватизована, належить на праві власності неповнолітній дочці відповідача ОСОБА_3.

У склад даної квартири входить жила кімната, площею 18,7 кв.м., що має один віконний отвір. При цьому конструктивно вікно розташовано у стіні будинку, що межує з частиною земельної ділянки АДРЕСА_2, якою користується співвласник ОСОБА_1

В жовтні 2005 року відповідачем самочинно власним коштом віконний отвір переобладнано у дверний.

Враховуючи, що ні ОСОБА_2 ні членам її родини сервітут стосовно спірної земельної ділянки не надавався, суд приходить до висновку, що влаштування дверного отвору, виходячи з мети його призначення як такого, може потягти порушення прав ОСОБА_1 як співвласника земельної ділянки.

В силу ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З викладений обставин слідує, що в даному випадку для передбачення можливості порушення прав позивача є ґрунтовні підстави.

Заперечення відповідача щодо мотиву вчинений дій як наявність нагальної потреби в більшій інсоляції жилої кімнати не впливає на суть спірних правовідносин, оскільки відповідач має можливість у встановленому законом порядку і якщо це не порушуватиме встановлені будівельні, санітарні та протипожежні норми і правила, влаштувати більший за розмірами віконний отвір (в тому числі до підлоги), а не влаштовувати двері.

Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ч. 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України, п. б ч. З ст. 152 ЗК України, ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 з переобладнання віконного отвору в кімнаті НОМЕР_1, площею 18,7 кв.м. в АДРЕСА_1 у дверний отвір неправомірними.

Зобов'язати ОСОБА_2 відновити віконний отвір у попередньому стані відповідно технічної документації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 (вісім) грн. 50 коп. судових витрат, а також 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

О.В. Батченко