УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/1161/15-к Головуючий у 1-й інст. Слободенюк Н. Є.

Категорія ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389, ст. ст. 70, 71 КК України Доповідач Ткач С. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року м. Житомир.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Ткача С.О.,

суддів: Крижанівського В.В., Євстаф’євої Т.А.,

секретаря Скородинської Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015060310000142 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2016 року щодо

ОСОБА_2, 1992 року лютого місяця 24 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України.

Апеляційний розгляд відбувся з участю прокурора Селюченко І.І., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2.

встановила:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 не оспорює доведеність винності та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання, застосувавши ст. 75 КК України і пом’якшити призначене покарання. Мотивує тим, що обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся, в судовому засіданні зобов’язався відшкодувати заподіяні потерпілим збитки.

В запереченні на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 прокурор Чарліна О.В. просить залишити скаргу без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_2, без зміни. Вказує, що суд дотримався вимог ст. 65 КК України, покарання за сукупністю вироків призначив з урахуванням особи обвинуваченого, обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання.

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_3 будучи раніше засудженим за вчинення кримінального правопорушення майнового характеру, не відбувши призначене покарання, повторно вчинив нове, умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

14.03.2015 року близько 23.00 годин обвинувачений ОСОБА_3, з метою вчинення повторної крадіжки чужого майна у свого знайомого ОСОБА_4, прийшов до домоволодіння № 56 по вулиці Калініна в смт. Черняхів Житомирської області.

Реалізуючи злочинний умисел спрямований на вчинення повторної крадіжки майна, ОСОБА_3 зайшов на подвір'я домоволодіння, за допомогою знайденої на території дерев'яної палиці вирвав скобу навісного замка, проник до гаражного приміщення з якого повторно, таємно викрав електричний млинок ЕТМ вартістю 1200 грн. 00 коп. виніс на вулицю Калініна та заховав в кущах поблизу домоволодіння № 53. Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_3 повернувся до домоволодіння ОСОБА_4 зайшов до приміщення гаража звідки таємно викрав електродриль ударну марки «Интерскол» вартістю 200 грн. та кутову шліфувальну машинку «Status» вартістю 1000 грн., які також відніс в кущі. Не припиняючи злочинних дій ОСОБА_3 втретє повернувся до приміщення гаража ОСОБА_4 звідки таємно викрав електрозварювальний апарат кустарного виробництва вартістю 700 грн. 00 коп.. Всього викрав майна на загальну сумую 3100 грн..

Крім того, ОСОБА_3 в кінці квітня місяця 2015 року близько 02 години, з метою вчинення повторної крадіжки чужого майна, яке належить ОСОБА_5 прибув до домоволодіння № 13 по вулиці Шевченка в смт. Черняхів Житомирської області. Через присадибну ділянку домоволодіння зайшов на подвір'я, за допомогою заздалегідь заготовленої викрутки віджав металоплатикове вікно від рами, таким чином відчинив вікно та проник до приміщення будинку. З приміщення будинку повторно, таємно викрав 4 зимові шини до автомобіля, марки Matador, б/у, розмірами R-16, вартістю 400 грн. за одну, на суму 1600 грн., бензокосу марки Stihl, б/у, вартістю 2100 грн., бензопилу марки Stihl, б/у, вартістю 1800 грн., електропульвізатор, б/у, вартістю 180 грн.. Всього, на загальну суму 5680 грн..

26.06.2015 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_3 з метою вчинення повторної крадіжки чужого майна прийшов до домоволодіння № 12 по вулиці Плакидін в селі Високе Черняхівського району, яке належить ОСОБА_6, через вхідну хвіртку зайшов на подвір'я, за допомогою заздалегідь заготовленої викрутки віджав металоплатикове вікно від рами, таким чином відчинив вікно та проник до приміщення будинку, звідки повторно таємно викрав вироби із золота: перстень 585 проби, вагою 10 грамів, вартістю 630 грн. 70 коп. за 1 грам, загальною вартістю 6307 грн.; обручку 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 1892 грн. 10 коп.; сережки 585 проби, вагою 6 грамів, вартістю 3784 грн. 20 коп.; ланцюжок 585 проби, вагою 2.5 грама, вартістю 1576 грн. 75 коп., хрестик 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 1892 грн. 10 коп.; 10 доларів США, вартістю 21 грн. 20 коп. за 1 долар США, на суму 212 грн. 00 коп.; ноутбук марки Acer, вартістю 2600 грн., ноутбук марки Acer, вартістю 4800 грн.; сумочку під ноутбук марки Trust, вартістю 280 грн. 00 коп., цифрову фотокамеру марки Samsung, вартістю 350 грн., касетну відео камеру марки Sunyo, вартістю 150 грн. 00 коп. та кошти в сумі 6000 грн.. Всього викрав на загальну суму 29 844 грн. 25 коп.. Вироби із золота, кошти та один з ноутбуків обвинувачений забрав з собою, а відео камеру цифровий фотоапарат та інший ноутбук заховав в кущах за сто метрів від домоволодіння ОСОБА_6.

Крім того, 20.02.2015 року вироком Черняхівського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч. І КК України до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.

25.03.2015 року вирок відносно ОСОБА_2 з Черняхівського районного суду надійшов на виконання до кримінально-виконавчої інспекції Черняхівського РП Коростишівського МРВ УДПтСУ в Житомирській області і в цей же день ОСОБА_3 був поставлений на облік.

23.04.2015 року інспектором кримінально-виконавчої інспекції Черняхівського РП Коростишівського МРВ УДПтСУ в Житомирській області ОСОБА_2 роз'яснені права та обов'язки, пов'язані з відбуванням покарання у вигляді громадських робіт та попереджено про те, що в разі ухилення від відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України. Окрім того ОСОБА_2 роз'яснено, що він згідно ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України зобов'язаний: додержуватись встановлених законодавством порядку та умов відбуття покарання; сумлінно ставитись до праці; працювати на визначеному об'єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; з'являтись за викликом до кримінально-виконавчої інспекції Черняхівського РП Коростишівського МРВ УДПтСУ; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; з'являтись у встановлені дні до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію; не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Крім того, ОСОБА_2 було роз'яснено, що час щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання, а також те, що поважними причинами неявки до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визначаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. При цьому, від ОСОБА_2 було відібрано письмову підписку-анкету, винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції Черняхівського РП в 1-й та 4-й вівторок кожного місяця. Наступного дня 23.04.2015 року ОСОБА_2 для відбуття покарання у вигляді громадських робіт інспектором кримінально-виконавчої інспекції Черняхівського РП було надано направлення до Черняхівського селищної ради. Відповідно складеного графіку виходу на роботу ОСОБА_2 мав відбувати покарання у вигляді громадських робіт з 24.04.2015 року з 08.00 до 12.00 год., щоденно, крім вихідних, виконувати роботи по благоустрою смт. Черняхів.

Однак ОСОБА_3, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт 15, 18-22, 25.05.2015, 26-29.05.2015 року, без поважних не з'явися на роботу, про що 19.05.2015 року повідомлено кримінально-виконавчу інспекцію Черняхівського РП Коростишівського МРВ УДПтСУ.

08.06.2015 року в кримінально - виконавчій інспекції Черняхівського РП Коростишівського МРВ УДПтСУ у ОСОБА_2 відібрано письмове пояснення і встановлено, що відсутні поважні причини його неявки на громадські роботи і засудженого повторно, письмово попереджено та роз'яснено умови відбування покарання. ОСОБА_3 зобов'язався з'явитись на відпрацювання громадських робіт 09.06.2015 року до Черняхівської селищної ради. 10.06.2015 року інспектором здійснено перевірку відбування покарання засудженим ОСОБА_2 і встановлено його відсутність на роботі протягом червня місяця 2015 року.

Таким чином ОСОБА_3 не виконав вирок Черняхівського районного суду від 20.02.2015 року і не відбув 150 годин громадських робіт з 24.04.2015 року, умисно ухилився від покладеного на нього обов'язку і станом на 01.07.2015 року відбув лише 48 годин громадських робіт.

Суд засудив ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 389 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначене покарання 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком, повністю приєднане не відбуте покарання за попереднім вироком Черняхівського районного суду від 20 лютого 2015 року, остаточно визначене покарання 3 роки 12 днів позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали вимоги апеляційної скарги, заперечення прокурора Селюченко І.І. проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи в межах визначених ст. 404 КПК України, обговоривши доводи учасників судового розгляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, за обставин наведених у вироку, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінально процесуального права, на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України і не оспорюється в апеляційній скарзі захисником та будь ким із можливих апелянтів.

Розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції відбувся в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений вину і заявлені цивільні позови визнав повністю. Тому, за погодженням з іншими учасниками судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2. Суд з’ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції і роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_1 про суворість визначеного судом першої інстанції виду і розміру покарання ОСОБА_2 та наявність підстав для застосування ст. 75 КК України, колегія суддів перевіркою кримінального провадження встановила, що постановляючи вирок суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, які обтяжують і пом’якшують покарання.

Обставиною, яка пом’якшує покарання суд визнав - щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнав - рецидив злочинів. Суд врахував негативну характеристику ОСОБА_2 за місцем проживання, вчинення ним чергового тяжкого злочину, що він раніше судимий за умисний, корисливий злочин, не відбув покарання за попереднім вироком суду.

Зазначеними даними, які негативно характеризують обвинуваченого, суд першої інстанції мотивував призначення покарання у виді позбавлення волі, оскільки вказані обставини свідчать про стійку схильність ОСОБА_2 до протиправної поведінки та не бажання до нормальної адаптації у суспільстві і визначив покарання у виді позбавлення волі терміном близько мінімального строку визначеного санкцією статті кримінального кодексу, за якою від засуджений.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Таке покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, даним про його особу.

Перевіркою кримінального провадження підстав для задоволення апеляційної скарги захисника і застосування ст. 75 КК України та зміни вироку суду першої інстанції, не встановлено.

Апеляційний розгляд кримінального провадження відбувся без участі потерпілих, які належним чином повідомлені про час розгляду апеляційної скарги і не заявили клопотання, про перенесення розгляду.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 06 квітня 2016 року щодо ОСОБА_2, по кримінальному провадженню № 12015060310000142 залишити без задоволення, а вирок суду, без зміни.

На ухвалу апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду

Житомирської області: