Судове рішення #57632690

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          


                                        

          Справа №22а-21316/11                               Головуючий в 1 інстанції – Демиденко Ю.Ю.

Категорія 10.3.2 ( 4 )                                                   Доповідач – Братіщева Л.А.


П О С Т А Н О В А

Іменем України


20 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:


головуючого судді: Братіщевої Л.А.

суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.


розглянувши у м. Кривому Розі в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ОСОБА_1 ради на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2009 року за позовом прокурора Тернівського району в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ОСОБА_1 ради про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,


В С Т А Н О В И Л А :


У травні 2009 року прокурор Тернівського району м. Кривого Рогу в інтересах ОСОБА_2 звернувся із позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ОСОБА_1 ради (надалі – УПСЗН) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії посилаючись на те, що відповідач, в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачував йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, щорічну допомогу на оздоровлення не в повному обсязі.

Також він є інвалідом 3 групи і на підставі ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.2000р. йому повинна виплачуватись щорічна разова допомога до дня 5 травня, як інваліду 3 групи, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Просив суд поновити строк звернення до суду із позовом, визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови виплатити одноразову допомогу на оздоровлення за 2007-2099 роки, щорічну разову допомогу до дня 5 травня за 2007-2009 роки та стягнути з нього на його користь недоплачену допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі 5810 грн. і щорічну разову допомогу до дня 5 травня за 2007-2009 роки у розмірі 9015,42грн.


Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов’язано УПСЗН виконкому Тернавської районної у місті ОСОБА_1 ради призначити, до нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоотриману ним щорічну компенсацію на оздоровлення за 2008 рік, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 22.05.2008р.

Зобов’язано УПСЗН призначити, до нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоотриману ним щорічну разову грошову допомогу до Дня Перемоги за 2008 рік, як інваліду 3 групи, відповідно до ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, встановлених ст. 28 ч.3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» станом на 22.05.2008р.



В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що належним відповідачем у справі є Міністерство праці та соціальної політики України, яке й головним розпорядником коштів державного бюджету, за місцем знаходження якого й повинен розглядатися спір. Крім того, відповідач вважає, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 90 грн. відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року, якою й визначено порядок застосування ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».


Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПСЗН підлягає задоволенню з наступних підстав.


          Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується одноразова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання у 2008 році ним приписів ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, на своєчасне нарахування та отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат та щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідну суму на його користь.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щорічна допомога на оздоровлення позивачу УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради, на підставі Постанови КМУ від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була виплачена 10 березня 2008 року в розмірі 90грн.

          Як інваліду 3 групи ОСОБА_2 у 2008 році виплачена щорічна разова допомога до дня 5 травня відповідно до ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Постанови КМУ від 12.08.2008р. №183, якими встановлені розміри щорічної разової допомоги і виплачено у квітні 2008 році -350грн.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2008 рік норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.

Відповідно до п.30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 48 вищевказаного Закону була зупинена.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене п.30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.

У 2008 році згідно п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в редакції: «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України»

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був визнаний неконституційним.

Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року установлено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії складає 90 гривень.

Отже, встановивши, що позивач отримав допомогу на оздоровлення 10.03.2008 року в розмірі 90 грн. і щорічну разову допомогу до Дня Перемоги в квітні 2008 року в розмірі 350грн., тобто до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2008 суд помилково прийшов до висновку, що в діях відповідача допущена протиправна бездіяльність, яка виразилася у не донарахуванні та не виплаті позивачу разової допомоги на оздоровлення та щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2008 рік.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції не повно та не вірно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.


Керуючись ч. 1 ст.195, ст. 197, п. 3ч. 1 ст. 198, п.3 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -


П О С Т А Н О В И Л А :


          Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу – задовольнити.


Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову.


У задоволенні позовних вимог прокурора Тернівського району в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ОСОБА_1 ради про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.


Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.



Головуючий:


Судді:                                                                       




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація