Справа № 305/2030/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 серпня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача – ОСОБА_1,

суддів – Ігнатюк Б.Ю., Куштан Б.П.

за участю секретаря: Шукаль О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарне заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 30.11.2005 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір згідно якого останній отримав кредит на суму 14475 доларів США на термін 29.11.2012 року.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки.

Своїх зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2 не виконував належним чином внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 26940,82 доларів США, що еквівалентно 609401,35 грн., яку банк і просив стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Рахівського районного суду від 31 травня 2016 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржив його у апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову. Зокрема зазначає, що кінцевим терміном погашення кредиту є дата 29.11.2012 року, з позовом банк звернувся до суду у вересні 2015 року, тобто позовна давність не пропущена.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 30.11.2005 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір згідно якого останній отримав кредит на суму 14475 доларів США на термін 29.11.2012 року (а.с.11, 12).

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 30.11.2005 року (а.с.13).

Своїх зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2 не виконував належним чином внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 26940,82 доларів США, яка складається з: 4091,11 доларів США заборгованості по тілу кредиту; 5842,48 доларів США заборгованості по процентам; 336,57 доларів США заборгованості по комісії; 16670,66 доларів США пеня (а.с.3-5).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки позовної давності.

Однак з даним висновком суду першої інстанції не може повністю погодитись колегія суддів зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Суд першої інстанції, застосовуючи позовну давність, не звернув увагу на те, що строк остаточного погашення кредиту встановлено по 29.11.2012 року, банк звернувся до суду з позовом 23.10.2015 року (згідно штемпелю на конверті), а відтак дійшов необґрунтованого висновку про пропуск строку позовної давності щодо всієї суми заборгованості по кредиту.

Зважаючи на те, що за таким договором визначено щомісячні платежі погашення кредиту, та враховуючи висновки викладені в Постановах Верховного Суду України №6-116цс13 від 06 листопада 2013 року, №6-249цс15 від 02 грудня 2015 року, колегія суддів вважає, що кредитор протягом всього часу – до закінчення строку виконання останнього зобов’язання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами та комісією, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

З даним позовом банк звернувся до суду 23.10.2015 року, а відтак правомірним буде стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та комісії нараховані в межах трирічного строку позовної давності, тобто починаючи з 23.10.2012 року. Інші суми заборгованості, нараховані до 23.10.2012 року стягненню не підлягають через сплив строку позовної давності.

З розрахунку заборгованості вбачається, що до 23.10.2012 року банком було нараховано 357,48 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 1263,98 доларів США заборгованості по відсоткам та 11,68 доларів США заборгованості по комісії. Крім того, з наданого банком розрахунку вбачається, що розмір пені розрахований в межах річного строку позовної давності становить 5622,92 доларів США. Зазначені суми (складові заборгованості) нараховані в межах позовної давності, а тому вимоги позивачам про їх стягнення є обґрунтованими. Оскільки інші суми нараховані поза межами строків позовної давності, то такі стягненню не підлягають.

Також колегія суддів враховує, що згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки морже бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку розмір пені в сумі 5622,92 доларів США значно перевищує розмір збитків банку, які становлять 1633,32 доларів США (357,48 + 1263,98 + 11,86), а відтак пеня підлягає зменшенню до 1500 доларів США, що на думку колегії суддів відповідає принципу справедливості та розумності цивільного судочинства.

Таким чином з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість у розмірі 3 133.32 долари США, що за курсом 22.62 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.08.2015 року складає 70 875, 70 коп. із яких: тіло кредиту 357.48 доларів США, що становить 8 086.20 грн., відсотки - 1263.98 доларів США, що становить 28 591.23 грн., комісія 11.86 доларів США, що становить 268.27 грн., та зменшена пені в розмірі 1 500 доларів США що становить 33930 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по даній справі нового рішення про часткове задоволення.

Згідно ч.ч.1, 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як роз’яснено в п.39 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати», у цивільних справах У разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов’язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Банком пред’явлено позов на суму 26940,82 доларів США, колегія суддів визнала такі вимоги обґрунтованими в розмірі 7256,24 доларів США (без врахування зменшення пені по ч.3 ст. 551 ЦК України), що становить 27 % від ціни позову.

При пред’явленні позову банком сплачено судовий збір в сумі 9141,02 грн. (а.с.19), а за подачу апеляційної скарги – 1055,13 грн. (а.с.86). Тобто загальний розмір судових витрат по даній справі становить 19 196,88 грн., а відтак на кожного з відповідачів слід покласти 2591,38 грн. (19 196,88 * 27% / 2) судових витрат.

Керуючись ст.ст. 256-258 ЦК України, ст..ст.88, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів –

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Рахівського районного суду від 31 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість яка виникла станом на 26.08.2015 року у розмірі 3 133.32 долари США, що за курсом 22.62 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.08.2015 року складає 70 875 (сімдесят тисяч вісімсот сімдесят п’ять ) грн. 70 коп. за кредитним договором № МКВІАК02260007 від 30.11.2005 року із яких: тіло кредиту 357.48 доларів США що становить 8 086.20 грн., відсотки 1263.98 доларів США що становить 28 591.23 грн., комісія 11.86 доларів США що становить 268.27 грн., та зменшеної пені в розмірі 1 500 доларів США що становить 33930 грн.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» по 2 591 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто одна) грн.. 38 коп. з кожного судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: Судді: