Дата документу 19.08.2016

Справа № 334/4901/16-ц

Провадження № 2/334/2716/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2016 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Мусієнко Н.М.

при секретарі Петракей Р.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Сторони одружені з 10.09.2011р., шлюб зареєстрований Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізькій області, актовий запис № 912.

Мають малолітню дитину: сина ОСОБА_3, 27.07.2013р.н., що проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.

Позивачка звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу і стягнення аліментів, вказавши в заяві, що їхня сім’я фактично розпалася з 2015р. через відсутність взаєморозуміння і поваги в сім’ї, втрати почуття любові та поваги, які загострилися з народженням дитини.

Вважаючи примирення і подальше збереження сім’ї неможливим, просить розірвати шлюб, оскільки він існує формально, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі ? частини заробітку відповідача, але не менше ніж 30% неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з дня подачі заяви до суду, оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідач проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів у запропонованому позивачкою розмірі не заперечує.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у пп. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом установлено, що сім’я сторін фактично розпалася з 2015року, вони спільного господарства не ведуть, ніяких відносин не підтримують. Позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, що говорить про її стійке волевиявлення на припинення сімейних відносин. Оскільки сім’ю зберегти неможливо, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам і негативно впливати на виховання дитини, у зв’язку з чим шлюб підлягає розірванню.

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до повноліття. Утримання може бути як у грошовій, так і в натуральній формі.

Однак з пояснень позивачки видно, що в даний час відповідач у добровільному порядку надає позивачці матеріальну допомогу на утримання сина в грошової формі, але у недостатній кількості, син перебуває на утриманні позивачки.

Згідно ст.184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У відповідності зі ст.182 Сімейного Кодексу України, враховував матеріальне становище сторін, стан здоров’я, а також матеріальне становище платника, що працездатний, його стан здоров’я, він має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі ? части свого заробітку щомісячно, тому що при цьому розмір стягуваних з відповідача аліментів буде не менш 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку і не буде перевищувати 50 відсотків його доходів.

Керуючись ст.ст.10,60,212-215,367 ЦПК України, ст.ст.105,110,112,180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10.09.2011р., Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізькій області, актовий запис № 912.

ОСОБА_1 залишити її дошлюбне прізвище.

Рішення суду є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом після набрання ним законної сили.

Відповідно до ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу РАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб

Стягнути з ОСОБА_2, 03.07.1981р.н., уродж. ІНФОРМАЦІЯ_1, Краснодарського краю, ІПН НОМЕР_1, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_2 кв.№16, який працює ТОВ «Мібе Україна», 01024, м. Київ, провулок Чекістів, 2А, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, 27.07.2013р.н., у розмірі ? частини заробітку відповідача щомісячно, але не менш 30% відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 02.08.2016р. і до повноліття дитини.

Рішення в цій частині піддати негайному виконанню у межах місячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_2, 03.07.1981р.н., ІПН НОМЕР_1 судовий збір в дохід держави в сумі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Мусієнко Н. М.