Справа № 310/952/16-ц

2/310/1060/16

РІШЕННЯ

Іменем України

17 серпня 2016 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого – судді Ревуцького С.І.

при секретарі – Мазняк О.Ю.

з участю – представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який надалі уточнив та в якому зазначив, що відповідачі зареєстровані та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, є співвласниками цієї квартири. Згідно рішення сесії Бердянської міської ради від 02.10.2007р. №1, ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» визначено з 01.12.2007р. виконавцем послуг з управління та утримання житлового будинку №112 по вул.Мелітопольське Шосе в м.Бердянську. Позивач з вказаного часу надає житлові послуги відповідно до Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №390 від 07.07.2005р. 29.01.2008р. у місцевій газеті «Південна Зоря» був опублікований договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно якого передбачені предмет договору, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору, оплата спожитих послуг, форс-мажорні обставини. Відповідачі одержали розрахункову книжку на оплату житлових послуг, а позивач відкрив особистий рахунок на зазначену квартиру по оплаті житлових послуг. З письмовими зверненнями про відмову від укладання договору про надання житлових послуг та відмови від отримання житлових послуг відповідач не звертався. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №520 від 11.12.2012р. затверджений розмір плати за утримання будинку і прибудинкової території, в тому числі для будинку №112 по вул.Мелітопольське Шосе в м.Бердянську. Відповідачі мають заборгованість в сумі 4481,29 грн., яку позивач просить в своєму позові стягнути з них, а також витрати на судовий збір в сумі 1378,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 14.04.2016р. відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала на підставі того, що між позивачем та відповідачами не укладений договір про надання відповідних послуг.

Інші відповідачі до судових засідань більше двох разів не з’являлись, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заперечень проти позовних вимог до суду не надіслали.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що між позивачем та відповідачами не існує договірних відносин, оскільки жодного договору між ними не укладено. Опублікований в газеті «Південна Зоря» типовий договір представник позивача не вважає таким, що є в розумінні діючого законодавства публічним. Відповідач ОСОБА_3 неодноразово робила спроби укласти вказаний договір у письмовій формі, як того вимагає закон, але позивач від цього ухилявся і продовжує ухилятись. Тому позивач перестала сплачувати позивачу в повному обсязі плату за утримання будинку та прибудинкової території, а платила лише частину цієї плати – в розмірі 100 грн. щомісяця, цей розмір визначила самостійно. В судовому засіданні 07.06.2016р. представник відповідача заявив, що вказані 100 грн. щомісяця не є частковою платою за надані послуги, а є добровільним благочинним внеском на користь позивача. Вказаної позиції представник відповідача ОСОБА_2 дотримувався до завершення розгляду справи, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Суд вважає встановленим та доведеним наданими доказами, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, є співвласниками цієї квартири. Згідно рішення сесії Бердянської міської ради від 02.10.2007р. №1, ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» визначено з 01.12.2007р. виконавцем послуг з управління та утримання житлового будинку №112 по вул.Мелітопольське Шосе в м.Бердянську. 29.01.2008р. у місцевій газеті «Південна Зоря» був опублікований договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно якого передбачені предмет договору, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору, оплата спожитих послуг, форс-мажорні обставини. Відповідачі одержали розрахункову книжку на оплату житлових послуг, а позивач відкрив особистий рахунок на зазначену квартиру по оплаті житлових послуг. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №520 від 11.12.2012р. затверджений розмір плати за утримання будинку і прибудинкової території, в тому числі для будинку №112 по вул.Мелітопольське Шосе в м.Бердянську.

Вказані факти учасниками судового розгляду не заперечувались.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями, затвердженими Постановою КМУ 08.10.1992р. №572 зі змінами, внесеними Постановою КМУ 24.01.2006р. №45, власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, також зобов’язані укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового.

Таким чином, обов’язок щодо укладання вказаного договору законом покладено як на виконавця, так і на споживача житлово-комунальних послуг.

В даному випадку суд погоджується з позицією сторони відповідача в частині того, що сам факт опублікування в місцевій пресі договору про надання не послуг не є доказом укладення між позивачем та відповідачами публічного договору, оскільки це суперечить ст.633 ЦК України.

Але в той же час факт пропозиції укласти такий договір зі сторони позивача суд вважає доведеним, оскільки його текст дійсно був опублікований у місцевій газеті «Південна Зоря», що відповідачем та його представником не оспорювалось, відповідачі про це знали.

З іншої сторони, підтвердження бажання укласти такий договір зі сторони відповідача відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 вважають «Зауваження та пропозиції» від 07.11.2011р., які направлені на адресу позивача частиною мешканців будинку №112 по вул.Мелітопольське Шосе в м.Бердянську, в тому числі відповідачем ОСОБА_3, в яких в ультимативній формі вимагають змінити умови типового договору, опублікованого в пресі. При цьому будь-яких висловлювань щодо бажання погодити умови договору з урахуванням положень Типового договору та інтересів обох сторін вказаний документ не містить.

За таких обставин вказаний документ не можна вважати таким, що є підтвердженням бажання відповідачів, або одного з них, укласти такий договір у відповідності до діючого законодавства, з урахуванням прав та інтересів обох сторін.

Крім того, вказаний документ датований 07.11.2011р., що виходить за межі строку заявлених позовних вимог. Жодних документів щодо обговорення вказаного питання в межах строку, коли у відповідачів утворилась заборгованість, яку просить стягнути позивач, до суду надано не було. При цьому суд також враховує той факт, що згідно наданих позивачем розрахунків, на час надіслання вказаного документу, до січня 2013 року відповідачами щомісячно сплачувалась плата за надані послуги в повному обсязі. Вказані розрахунки відповідачами не заперечувались.

Таким чином, суд доходить висновку, що вказаний договір у встановленій законом формі, на встановлених законом умовах та з додержанням законних прав та інтересів обох сторін цього договору, не укладений з вини саме відповідачів.

Відповідно до ч.3 ст.510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В даному випадку суд вважає встановленим та доведеним наданими доказами, що житлово-комунальні послуги згідно договору, оприлюдненому через пресу, позивачем надавались. Будь-яких належних та допустимих доказів протилежного до суду надано не було, будь-яких доказів часткового ненадання цих послуг, або надання їх неналежної якості, що давало б можливість відповідачам вимагати зменшення оплати за них, також до суду не надано.

Більш того, факт сплати відповідачами частини плати за вказаним договором, суд вважає об’єктивним доказом визнання відповідачами факту надання цих послуг. При цьому суд критично відноситься до останніх в судовому розгляді пояснень представника відповідача щодо того, що насправді ці щомісячні сплати були добровільною благодійною допомогою позивачу, оскільки це протирічить фактичним обставинам справи. Суд вважає незрозумілою та неможливою ситуацію, коли одержувач певних послуг не бажає сплачувати їх вартість, але в той же час за особистою ініціативою матеріально допомагає надавачу цих послуг.

В той же час, суд не може ігнорувати позицію відповідача, яку він додержувався на час винесення судового рішення в межах своїх законних прав. За цією позицією, представником відповідача фактично визнано, що відповідачами за час сплати ними 100 грн. щомісяця, тобто з 01.10.2014р. фактично борг за утримання будинку та прибудинкової території не сплачувався. Тому суд вважає за необхідне винести рішення саме на підставі цієї позиції сторони відповідача.

Таким чином, позивач, виконавши свої зобов'язання по наданню послуг, має законні підстави вимагати від відповідача оплати за надання йому цих послуг. Відповідач не надав суду доказів про те, що він таких послуг не отримував. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.510 ЦК України, ст.ст.212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 4481,29 грн., а також витрати на судовий збір в сумі 1378,00 грн., а всього – 5859,29 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СуддяОСОБА_6