- позивач: Зінчук Марії Захарівна
- відповідач: Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
- Відповідач (Боржник): Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
- Відповідач (Боржник): Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області
- Позивач (Заявник): Зінчук Марії Захарівна
- Позивач (Заявник): Зінчук Марія Захарівна
- 3-я особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області
- Відповідач (Боржник): Начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Заярнюк Ольга Сергіївна
- 3-я особа: Козаренко Петро Іванович
- Відповідач (Боржник): Начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Заярнюк Ольга Сергіївна
- Заявник касаційної інстанції: Зінчук Марія Захарівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Копія
Справа № 686/4239/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2016 року 11:35м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі:позивача, представників відповідачів та третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, ОСОБА_5 про визнання рішення, дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 (далі по тексту – ОСОБА_3, позивач) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі по тексту – третя особа, ГУ ДКСУ України у Хмельницькій області), ОСОБА_5 (далі по тексту – третя особа, ОСОБА_5І.), в якому, з урахування уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідачів щодо відмови надати ОСОБА_3 інформацію за інформаційним запитом від 11.02.2016 про дату призначення пенсії ОСОБА_5 як державному службовцю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надати інформацію за інформаційним запитом ОСОБА_3 від 11.02.2016, яка необхідна для захисту прав, свобод і законних інтересів позивача, про дату призначення пенсії ОСОБА_5 як державному службовцю;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заподіяну моральну шкоду завдану протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями прав на доступ до публічної інформації, яка необхідна для захисту прав позивача у розмірі 5000,00 грн. через душевні страждання унаслідок порушеного права на інформацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з метою захисту її конституційних прав, свобод та законних інтересів, звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з інформаційним запитом від 11.02.2016 щодо надання інформації про дату призначення пенсії ОСОБА_5 як державному службовцю. Листом, за підписом начальника ГУ ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_4, їй було відмовлено у наданні зазначеної інформації з посиланням на те, що остання є конфіденційною. З такою позицією відповідачів позивач не погоджується, оскільки вважає, що запитувана ним інформація відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" є відкритою. Вважаючи зазначену відмову протиправною, звернулась з позовом до суду. Звернула увагу на те, що факт заподіяння моральної шкоди вважається встановленим, як тільки буде доведено вчинення протиправної поведінки. За таку вину безпосередньо ст.56 Конституції України передбачено відшкодування моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні, в наданих письмових запереченнях та в доповненнях до них просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що запитувана позивачем інформація є конфіденційною. Звернув увагу на те, що згідно рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 №2-рп/2012 що є випадки, коли персональні дані про особу не є інформацією з обмеженим доступом. Проте такі випадки прямо передбачені законодавством. Відомості щодо пенсійного забезпечення конкретно визначених осіб (незалежно від виду пенсії та підстав її призначення) нормами чинного законодавства не віднесено до відомостей, на які не поширюються вимоги щодо конфіденційності та обмеження у доступі третіх осіб. Відтак, без згоди особи, щодо якої запитується інформація, остання не може бути надана. Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідачів щодо відмови надати ОСОБА_3 інформацію за інформаційним запитом від 11.02.2016. Як наслідок не підлягає до задоволення позовна вимога щодо зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Представник третьої особи – ГУ ДКСУ України у Хмельницькій області, у судовому засіданні та в наданих письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно ч.2 ст.72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. ГУ ДКС України у Хмельницькій області із ОСОБА_3 у цивільно-правових відносинах не перебувало, відтак, не завдавало і не могло завдати останній шкоди чи будь-яких інших витрат.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, залучена до участі у справі ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2016, у судове засідання не з'явилася та повноважного представника не направила, про причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.
12.08.2015 до суду надійшли письмові пояснення від ОСОБА_5 У вказаних поясненнях ОСОБА_5 зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки він не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і має право на захист своїх персональних даних. Твердження про те, що персональні дані ОСОБА_5 необхідні позивачу для захисту прав, свобод і законних інтересів не відповідає дійсності, оскільки пенсія ОСОБА_3 визначається на підставі відомостей про заробітну плату, трудовий (соціальний) стаж ОСОБА_3, а не ОСОБА_5 Просить справу слухати без його участі.
Враховуючи думку позивача, представників відповідачів та третьої особи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності третьої особи - ОСОБА_5, оскільки його явка не визнавалася судом обов'язковою.
Заслухавши позивача, представників відповідачів та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення на підставі наведеного нижче.
Суд встановив, що 11.02.2016 ОСОБА_3 звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з запитом щодо надання інформації про дату призначення пенсії ОСОБА_5 як державному службовцю.
На вказаний запит ГУ ПФУ в Хмельницькій області надало відповідь від 16.07.2016 1471/08, за підписом начальника головного управління ОСОБА_4. У ній зазначено, що запитувана позивачем інформація є конфіденційною У зв'язку з ненаданням доказів згоди ОСОБА_5 на поширення конфіденційної інформації щодо нього, остання не може бути надана.
На думку позивача, відповідачем порушено норми Закону України "Про доступ до публічної інформації", що і зумовило звернення з даним позовом до суду.
Статтею 40 Конституції встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі – Закон №2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Таким чином, публічна інформація повинна володіти наступними ознаками:
1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;
2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;
3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації.
З системного аналізу фактичних обставин справи крізь призму вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що інформація, яку просить надати позивач належить до публічної інформації.
Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, серед яких обов'язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Отже, суб'єкт владних повноважень - ГУ ПФУ в Хмельницькій області зобов'язане надати запитувану інформацію, розпорядником якої він є.
Частиною 2 ст.1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 22 Закону №2939-VI визначені випадки, коли розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту. Згідно п.2 ч.1 вказаної статті, відмовляється у наданні публічної інформації, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом.
Зокрема, ч.ч.1, 2 ст.6 Закону №2939-VI встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Статтею 7 Закону №2939-VI визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, визначені ч.1 ст.13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997, до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Частиною 2 ст.5 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно ч.2 ст.5 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Парламентська ОСОБА_6 Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 №1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (п.6).
Такий підхід відображено і у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 16.11.2004 у справі "Кархуваара та "Ільталехті" проти Фінляндії", які відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, суд наголосив, що у громадськості є право бути поінформованим, зокрема, про аспекти приватного життя публічних осіб, і таке право є основоположним для демократичного суспільства. Також, у рішеннях у справах "Нікула проти Фінляндії" від 21.03.2002, "Яновський проти Польщі" 21.01.1999 суд підкреслив, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
Суд вважає, що інформація, яку просить надати позивач, належить до конфіденційної інформації щодо ОСОБА_5, оскільки містить його персональні дані та не пов'язана з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Відповідно до ст.32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення ч.1 ст.302 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Леандер против Швеции" від 26.03.1987, зокрема, зазначив, що свобода одержувати інформацію не передбачає права доступу до конфіденційної інформації.
Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
Надання запитуваної позивачем інформації можливе за наявності згоди ОСОБА_5 В той же час, суд враховує, що її відсутність підтверджується наданими останнім поясненнями.
Щодо твердження позивача про необхідність отримання запитуваної інформації про дату призначення пенсії ОСОБА_5 як державному службовцю з метою захисту її прав, свобод та законних інтересів, суд зазначає наступне.
За змістом позовної заяви підставою для звернення позивача за отриманням запитуваної інформації є визначення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_3
Згідно ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії за віком призначаються у розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії.
Статтею 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65 - 67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Таким чином, визначальними умовами при призначенні пенсії за віком та визначенні її розміру конкретній особі є:
- досягнення встановленого законодавством віку;
- стаж роботи;
- розмір заробітку, який особа одержувала перед зверненням за пенсією.
Законодавство не ставить призначення пенсії за віком та визначення її розміру в залежність від дати призначення пенсії будь-якій іншій особі.
Отже, інформація щодо дати призначення пенсії ОСОБА_5 не впливає на права, свободи та інтереси позивача в частині визначення розміру пенсії останньої.
При цьому, надання запитуваної ОСОБА_3 інформації, без згоди ОСОБА_5, порушить його права, свободи та законні інтереси.
Таким чином, відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області надати інформацію за інформаційним запитом ОСОБА_3 від 11.02.2016 та стягнення з ГУ ПФУ в Хмельницькій області заподіяну моральної шкоди, які є похідними від першої позовної вимоги.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Суд враховує, що відповідачами доведена, а позивачем не спростована, правомірність відмови у наданні ОСОБА_3 інформації за інформаційним запитом від 11.02.2016 про дату призначення пенсії ОСОБА_5 як державному службовцю.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2016 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1
- Номер: 2-а/686/195/16
- Опис: про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 686/4239/16-а
- Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
- Суддя: Божук Д.А.
- Результати справи: передано до іншого суду
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.02.2016
- Дата етапу: 07.07.2016
- Номер:
- Опис: визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 686/4239/16-а
- Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Божук Д.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.03.2016
- Дата етапу: 06.04.2016
- Номер:
- Опис: про визнання рішення, дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 686/4239/16-а
- Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
- Суддя: Божук Д.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.07.2016
- Дата етапу: 17.11.2016
- Номер:
- Опис: визнання рішення, дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 686/4239/16-а
- Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Божук Д.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.09.2016
- Дата етапу: 17.11.2016
- Номер:
- Опис: визнання рішення, дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 686/4239/16-а
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Божук Д.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.12.2016
- Дата етапу: 07.12.2016