Єдиний унікальний номер 1-114/2002

Номер провадження 11-кп/775/857/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Поварніцина С.І.

суддів: Савкової С.В.,Шика В.В.

при секретарі: Самойленко Г. В..

прокурора Фролова Д.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в місті Бахмут Донецької області справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та його захисника на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 16 червня 2016 року, якою

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, відмовлено у задоволенні клопотань про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання,призначеного йому вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 16 червня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотань про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання,призначеного йому вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

На дану ухвалу надійшли апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1.в яких вони просять ухвалу скасувати та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання,призначеного вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. у зв*язку зі спливом строку давності виконання вироку.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника які підтримали доводи апеляцій,вислухавши прокурора,який заперечував проти задоволення апеляцій та вважаву хвалу суду законною і обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні поданих апеляцій необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року ОСОБА_3засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецькій області від 27 лютого 2004 року вирок Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року у відношенні ОСОБА_2залишений без змін та набрав законної сили.

6 квітня 2004 року Димитровським міським судом Донецької області до Димитровського МВ УМВС України у Донецькій області направлено розпорядження про виконання вказаного вироку,яке отримано органом виконання 7 квітня 2004 року,повторно розпорядження про виконання вироку та нагадування направлялося 7 травня,18 серпня 2004 року.

Згідно повідомлення з Димитровського МВ УМВС України встановлено що за місцем проживання АДРЕСА_1,ОСОБА_2не знаходився,виїхав у місто Донецьк з родичами,де проживав без реєстрації з липня 2008 року

26 березня 2005 року було заведено оперативно-розшукову справу 41-1858.

26 березня 2016 року ОСОБА_2 був затриманий та направлений для вітбуття покарання за вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні клопотань про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання,призначеного йому вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,правильно послався на обґрунтування відмови,на ч.3 ст.80 КПК України,за якою перебіг давності зупиняється,якщо засуджений ухиляється від відбування покарання,оскільки ОСОБА_2 після залишення міста постійного проживання в 2004 році ніде не реєструвався,при проведенні оперативно-розшукових дій його місце знаходження встановити не вдалося.

Однак, судова колегія зауважує,що суд першої інстанції зайве вдався в мотивувальній частині ухвали до виключення зі строку давності періодів його роботи та навчання.Згідно ч.3 ст.80 КПК України якщо засуджений ухилявся від відбування покарання перебіг давності відновлюється з дня з*явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання.У цьому разі строки давності,передбачені п.1-3 ч.1 ст.80 КПК України,подвоюються.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти процесуальне рішення в цій частині,оскільки відсутній апеляційні підстави для цього.Виключення з ухвали суду першої інстанції вказаної мотивіровки погіршить становище ОСОБА_2тому що,ні в апеляції ОСОБА_2ні в апеляції його захисника це питання не ставилося,апеляція прокурора відсутня.

Тому на переконання колегії суддів ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 16 червня 2016 року слід залишити без змін,а апеляції ОСОБА_3та його захисника без задоволення.

На підставі викладеного ,керуючись ст..ст.407,409 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2та його захисника ОСОБА_1залишити без задоволення.

Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 16 червня 2016 року про відмову захиснику ОСОБА_1та засудженому ОСОБА_2 у задоволенні клопотань про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання,призначеного йому вироком Димитровського міського суду Донецької області від 11 листопада 2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.-залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

судді