Справа №591/7794/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 22-ц/788/1442/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів -   Попруги С. В. ,  Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 20 липня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього вина, який продовжує навчання,

в с т а н о в и л а :

03 листопада 2015 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі ? частини усіх видів його доходу на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 20 липня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 01 травня 2016 року, і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. При цьому зазначає, що суд безпідставно скасував заочне рішення, яким стягнуто з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу, оскільки відповідач пропустив строк на його оскарження. Вважає недоведеними належними доказами ті обставини, що відповідач сплатив половину вартості навчання сина за 2015 – 2016 навчальний рік. Вказує, що, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд не взяв до уваги того факту, що відповідач має постійне місце роботи та отримує заробітну плату, а тому аліменти підлягають стягненнюу частці від заробітку платника аліментів. Не погоджується з визначеним періодом за який стягуються аліменти та розрахунками суду.

Заслухавши пояснення представника позивачки, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що повнолітній син сторін навчається на другому курсі Сумського державного університету, денної форми навчання та потребує матеріальної допомоги, тому вважав стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 01 травня 2016 року.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині визначення розміру аліментів, виходячи з наступного.

Перевіряючи доводи сторін встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 02 грудня 1997 року (а.с. 6).

За час шлюбу 05 серпня 1996 року у них народився син ОСОБА_5 (а.с. 5), який зареєстрований і проживає разом з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується паспортними даними (зворот а.с. 3 – 4).

Згідно з довідкою № 244 від 30 жовтня 2015 року ОСОБА_5 навчається на другому курсі у Сумському державному університеті з терміном навчання з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2018 року на умовах повної оплати вартості навчання (а.с. 7 - 8).

З довідки вбачається, що позивачка працює на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини – токсиколога у Сумському філіалі Державного науково – дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно – санітарної експертизи, її середньомісячний розмір заробітної плати за період з січня по квітень 2016 року склав 3162 грн. (а.с. 130).

Відповідач працює на посаді прокурора, його середньомісячна нарахована заробітна плата без утримання податків та інших платежів за період з січня по червень 2016 року склала 11711,60 грн., а середньомісячний розмір фактично виплаченої заробітної плати після відрахування податків та інших утримань склав 9427 грн. (а.с. 138).

Син сторін навчається в університеті на платній основі, стипендії не отримує, інших доходів не має. Таким чином, відповідач знаходиться у більш вигідному матеріальному становищі ніж позивачка та їх син, який проживає та зареєстрований разом з позивачкою.

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, суд першої інстанції встановив наявність у ОСОБА_5 потреби у матеріальній допомозі у зв'язку із його навчанням в університеті та взяв до уваги обов’язок по утриманню повнолітньої дитини обох батьків.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує наступні обставини: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями ст. ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів у сумі 500 грн. суд першої інстанції не врахував тих обставин, що позивачка просила суд стягнути аліменти у частці від заробітку, оскільки відповідач має постійне місце роботи та відповідно до довідки про заробітну плату має регулярний дохід. Таким чином, суд помилково стягнув аліменти у твердій грошовій сумі.

З огляду на викладене та відповідно до ст. 200 СК, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з визначенням розміру аліментів на утримання повнолітнього сина сторін у частці від заробітку відповідача.

При цьому колегія суддів враховує розмір доходів ОСОБА_4 та ті обставини, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців не має, а також те, що відповідач хронічне захворювання, у зв’язку з чим лікується (а.с. 87 – 90). Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу з 01 січня становить 1378 грн., а з 01 травня – 1450 грн., тому колегія суддів важає, що аліменти слід визначити у розмірі 1/8 частини заробітку відповідача, що буде в повній мірі покривати витрати пов’язані з навчанням сина.

Перевіряючи доводи скарги щодо визначення періоду з якого підлягають стягненню аліменти, то з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням суду від 09 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 було задоволено, стягнуто аліменти з відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 03 листопада 2015 року, і до закінчення ОСОБА_5 навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років (а.с. 29 – 31).

На підставі заочного рішення суду був виданий виконавчий лист, який пред’явлений до виконання до Зарічного відділу ДВС м. Суми. Постановою державного виконавця від 06 квітня 2016 року звернуто сягнення на заробітну плату боржника та згідно звіту головного бухгалтера Прокуратури Сумської області із заробітної плати ОСОБА_4 у квітні 2016 року було утримано аліменти у розмірі 4434,76 грн. (а.с. 58, 60, 125)

За заявою відповідача заочне рішення суду від 09 грудня 2015 року було скасоване ухвалою суду від 13 травня 2016 року та призначено справу до розгляду (а.с. 72 – 73).

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Суд першої інстанції не врахував вимог вказаної норми закону та, що розмір заборгованості по аліментам буде визначатись державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», тому дійшов помилкового висновку про те, що аліменти підлягають стягненню починаючи з 01 травня 2016 року.

З огляду на викладене, рішення суду підлягає зміні, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487,20 грн. за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів –

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 20 липня 2016 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 03 листопада 2015 року на період навчання, до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -