КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2016 р. Справа№ 910/7351/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Рудченка С.Г.

при секретарі

судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

позивач Замкова М.О. дов. від 13.01.2016 №199;

відповідач Старчик А.А. дов. від 18.04.2016 № 14-90;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги позивача ПАТ "Харківгаз"

на Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2016

у справі № 910/7351/16 (суддя Мельник В.І.)

за позовом ПАТ "Харківгаз"

до відповідача ПАТ "НАК "Нафтогаз України"

про визнання недійсним Договору на купівлю-продажу

природного газу від 04.01.2013 №13-230-Б

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Харківгаз" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним розділу 9 «Порядок вирішення спорів» Договору на купівлю - продаж природного газу № 13-230-Б/88 від 04.01.2013.

Відповідач за своїм Відзивом просив господарський суд застосувати строк позовної давності та у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 № 910/7351/16 у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач ПАТ "Харківгаз" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 № 910/7351/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позов, посилаючись на те, що місцевим господарським судом неповно досліджено фактичні обставини спору, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема скаржник наголошує, що вказаний Договір не відповідає вимогам Типового договору на купівлю-продаж природного газу, який затверджений Постановою НКРЕ №849 від 05.07.2012. Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідач є монополістом на ринку постачання газу, ПАТ «Харківгаз» було вимушено укласти Договір на завідомо невигідних умовах. Серед іншого, позивач вказував про неправомірність застосування місцевим господарським судом строку позовної давності та її правових наслідків, оскільки за Додатковими угодами до Договору купівлі-продажу відбулось переривання строку позовної давності.

За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2016 для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Отрюха Б.В., Скрипки І.М..

Ухвалою КАГС від 25.07.2016 № 910/7351/16 порушено апеляційне провадження за скаргою позивача та призначено судове засідання на 02.08.2016. (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Отрюха Б.В., Скрипки І.М..

Відповідач ПАТ «Національна акціонерна компанія» «Нафтогаз України» не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надав колегії суддів письмовий відзив на скаргу позивача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції. Під час судового засідання від 22.08.2016 представник відповідача просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 № 910/7351/16 без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Під час апеляційного перегляду справи склад колегії суддів змінювався. До судового засідання від 22.08.2016, за Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів КАГС, у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. та судді Скрипки І.М. у чергових відпустках, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами по справі, було здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів, за наслідком якої сформовано склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Власов Ю.Л., Рудченко С.Г..

Ухвалою КАГС від 22.08.2016 № 910/7351/16 було прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження вищезазначеним складом колегії суддів.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів розгляд даної справи було розпочато заново. Сторонам було роз'яснено право відводу відповідно до ст. 20 ГПК України, їх права та обов'язки згідно ст. 22 ГПК України. (Зафіксовано Протоколом судового засідання від 22.08.2016)

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу позивача ПАТ "Харківгаз" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,

04.01.2013 між ПАТ " Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України " (відповідачем, продавцем) та ПАТ " Харківгаз " (позивачем, покупцем) був укладений Договір № 13-230-Б/88 на купівлю - продаж природного газу, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.1.1. Договору).

В подальшому до вказаного Договору вносились зміни відповідно до укладених між сторонами Додаткових угод.

Позивач просив господарський суд визнати недійсним Розділ 9 «Порядок вирішення спорів» Договору № 13-230-Б/88 від 04.01.2013.

За Розділом 9 «Порядок вирішення спорів» означеного Договору сторонами визначено:

«9.1. У разі виникнення спорів (розбіжностей) за цим Договором спір передається на на вирішення в господарські суди України і розглядається в установленому порядку згідно з чинним законодавством України.

9.2. строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відстоків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.».

При цьому, позивач посилався на те, що вказаний Договір не відповідає вимогам Типового договору на купівлю-продаж природного газу, який затверджений Постановою НКРЕ №849 від 05.07.2012. Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідач є монополістом на ринку постачання газу, ПАТ «Харківгаз» було вимушено укласти Договір на завідомо невигідних умовах. При цьому, він посилався на ст.ст 6, 215, 526 ЦК України, ст.ст. 179, 207 ГК України та наголошував, що вказаний Договір не відповідає Типовому договору, який затверджено Постановою НКРЕ від 05.07.2016 №849.

Відповідач ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" за своїм Відзивом на позов від 27.05.2016 просив господарський суд застосувати строк позовної давності та у зв'язку з цим задоволенні позову відмовити.

Суд першої інстанції, враховуючи доводи та зауваження обох сторін, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з пропуском строку позовної давності. При цьому, господарським судом відзначено наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А статтею 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Договір на купівлю-продаж природного газу № 13-230-Б/88 укладено 04.01.2013, отже позивач мав право подати на розгляд господарського суду позов про визнання договору чи його частини недійсним в строк до 04.01.2016 включно. Однак, позов до господарського суду подано лише 20.04.2016, тобто з пропуском строку позовної давності.

При цьому, згідно пояснень відповідача, позивач підписав акти-приймання передачі природного газу та оплатив спожитий газ за вказаним договором, що підтверджує факт того, що позивачу було відомо про умови Договору купівлі-продажу природного газу з моменту його укладання і саме з дати укладення договору почав спливати строк позовної давності.

Місцевим господарським судом визнано безпідставними посилання позивача, на те, що має місце переривання строку позовної давності, так як сторони вносили істотні зміни до Договору купівлі-продажу газу за додатковими угодами. (а/с 12-26)

Згідно з приписами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Стосовно розгляду даного спору по суті, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

Як зазначалось вище, позивач просив господарський суд визнати недійсним Розділ 9 «Порядок вирішення спорів» Договору № 13-230-Б/88 від 04.01.2013.

В подальшому, до вказаного Договору купівлі-продажу вносились зміни відповідно до укладених між сторонами Додаткових угод. (а/с 12-26)

Позивачем у доводах апеляційного оскарження наголошено на тому, що у зв'язку з укладення Додаткових угод до Договору купівлі-продажу, мало місце переривання строку позовної давності, тому місцевим господарським судом неправильно застосовано ст. 267 ЦК України.

Однак, колегія суддів відхиляє, як безпідставні такі посилання позивача, з огляду на те, що за Додатковими угодами вносились зміни до Договору купівлі-продажу газу стосовно здійснення строків розрахунку, ціни газу, порядку оплати за газ, тощо. Безпосередньо до Розділу 9 «Порядок вирішення спорів» означеного Договору будь-яких змін сторонами не вносилось, наведений розділ Договору залишився чинним в первісній редакції.

В обґрунтування позову, так і за доводами апеляційного оскарження позивач стверджував про те, що вказаний Договір не відповідає вимогам Типового договору на купівлю-продаж природного газу, який затверджений Постановою НКРЕ №849 від 05.07.2012. Також, позивач зазначав, що у зв'язку з тим, що відповідач є монополістом на ринку постачання газу, ПАТ "Харківгаз" було вимушено укласти Договір на завідомо невигідних умовах. При цьому, нормативним обґрунтуванням позивач називає ст.ст 6, 215, 526 ЦК України, ст.ст. 179, 207 ГК України, Постанову НКРЕ від 05.07.2016 №849 за якою затверджено Типовий договір купівлі-продажу газу.

Однак, колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, дійшла висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки розділ 9 "Порядок вирішення спорів" Договору купівлі-продажу не суперечить жодному законодавчому положенню, враховуючи таке.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, судами досліджувалося питання наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Договір купівлі-продажу та Додаткові угоди до нього підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь - яких зауважень і застережень та скріплений печатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, з огляду на доводи позивача слід зазначити, що з матеріалів справи не вбачається, у чому саме полягає порушення прав та інтересів позивача за Розділом 9 "Порядок вирішення спорів" Договору купівлі-продажу природного газу, по всім умовам якого досягнуто згоди при його укладенні.

Між тим, слід відмітити, що посилання позивача на те, що умови Розділу 9 Договору відрізняються від умов Типового договору не може свідчити про недійсність договору, оскільки сторони можуть відійти від умов Типового договору, при умові, що це (умови угоди) не суперечить законодавству.

Аналогічна правова позиція, щодо відповідності договору умовам Типового договору, викладена у Постанові Вищого Господарського суду України від 25.10.2012 № 5011-35/4014.

Ствердження позивача під час судового засідання від 22.08.2016 про те, що п. 9.2 Договору купівлі-продажу газу, яким встановлено строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення штрафу, пені тривалістю у 3 роки, не відповідає п.6.2.2 Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом та чинному законодавству, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Отже, внесення сторонами Договору умов про зміну тривалості позовної давності відповідає вимогам діючого законодавства.

Аналогічна правова позиція, щодо зміни тривалості строку позовної даності, викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 26.12.2013 № 910/8572/13.

Відтак, за оцінкою колегії суддів, у даному випадку, розділ 9 "Порядок вирішення спорів" не суперечить жодному законодавчому положенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача ПАТ "Харківгаз" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ПАТ "Харківгаз" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 № 910/7351/16 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 № 910/7351/16 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 № 910/7351/16 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/7351/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді Ю.Л. Власов

С.Г. Рудченко