УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/358/16-ц Головуючий в І інстанції

Категорія 30 (І) Євтушенко О. І.

№22-ц/774/1080/к/16 Доповідач - Соколан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: - Соколан Н. О.,

суддів: - Бондар Я. М., Зубакової В.П.,

за участю: секретаря Євтодій К.С.,

позивача: ОСОБА_5,

представника відповідача Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - Лелеки Андрія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лелеки Андрія Миколайовича, Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Державної міграційної служби України, Держави України в особі Державного казначейства України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю державного органу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лелеки А.М., Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Державної міграційної служби України, Держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю державного органу.

В обґрунтування свої вимог зазначив, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по адміністративній справі №804/413/15, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року залишена без змін, визнано протиправною бездіяльність Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо неприйняття 02.12.2014 року від ОСОБА_5 заяви про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із доданими документами, зобов'язано Саксаганський районний відділ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийняти у встановленому порядку заяву ОСОБА_5 про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із доданими документами, визначеними правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа на дитину, їх тимчасового затримання та вилучення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231, присуджено на користь ОСОБА_5 за рахунок Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп.

В результаті протиправної бездіяльності Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області позивачу була спричинена значна матеріальна (майнова) та моральна шкода, яка полягає у витратах, понесених позивачем у зв'язку з необхідністю захисту свого порушеного права: витрат на правову допомогу, на сплату судового збору при подачі адміністративного позову, витрат на послуги поштового зв'язку, витрат на пересилання позовної заяви з додатками та на пересилання заяви про видачу виконавчих листів, витрат позивача на проїзд з метою отримання виконавчого листа та загального розміру компенсації витрат позивача за відрив від звичайних занять.

Крім того, незаконними діями відповідачів позивачу спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у суму 4 750,96 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2016 року в задоволені позову ОСОБА_5 до начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лелеко Андрія Миколайовича, Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Державної міграційної служби України, Держави України в особі Державного казначейства України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю державного органу - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що судом рішення ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Судом не перевірено обставини, на які посилався позивач, не прийнято їх до уваги; розгляд справи проведено формально; проігноровано надані позивачем докази. Повний текст рішення було отримано позивачем 30 березня 2016 року, при оформленні копії рішення порушено правила оформлення процесуальних документів. Судом зроблено безпідставний та помилковий висновок про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права в частині відшкодування моральної шкоди. Судом не взято до уваги, що судові витрати та витрати на правову допомогу були понесені позивачем вже на стадії виконання постанови по адміністративній справі. Висновки суду про недоведеність спричинення моральної шкоди є безпідставними та протиправними, суд не призначив по справі медичну експертизу для встановлення зв'язку між погіршенням стану здоров?я позивача та порушенням його прав, проігнорував надані докази.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - скасуванню із закриттям провадження у справі з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Оскільки на розгляд поставлено питання, яке фактично, відповідно до змісту постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по адміністративній справі №804/413/15 судом вирішено.

З даним висновком суду в повному обсязі погодитися не можна виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по адміністративній справі №804/413/15, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року залишена без змін, визнано протиправною бездіяльність Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо неприйняття 02.12.2014 року від ОСОБА_5 заяви про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із доданими документами, зобов'язано Саксаганський районний відділ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийняти у встановленому порядку заяву ОСОБА_5 про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон із доданими документами, визначеними правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа на дитину, їх тимчасового затримання та вилучення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь ОСОБА_5 за рахунок Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, встановлено, що суд не знайшов підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання районного відділу оформити та видати позивачу паспорт, оскільки, як встановлено судом, районний відділ не виконує такі функції.

Також встановлено, що позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів за рахунок Державного бюджету України на свою користь 4 750 грн. 96 коп. в рахунок відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, а саме витрати які складаються: з витрат на правову допомогу в розмірі 4 384 грн. 80 коп., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 02.12.2014 року №1 укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_8, предметом якого надання правової допомоги у спорі між ОСОБА_5 та Саксаганським РВ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання протиправними вимог та зобов'язання вчинити певні дії, щодо видачі закордонного паспорта (а.с. 20-12); витрат на сплату судового збору в розмірі 36 грн. 54 коп. при подачі адміністративного позову, оскільки судом було стягнуто лише половину судового збору в сумі 36 грн. 54 коп. з сплаченого 73 грн. 08 коп. (а.с. 64); витрати на послуги поштового зв'язку в розмірі 5 грн. 70 коп. (а.с.68), витрати на пересилання позовної заяви з додатками та на пересилання заяви про видачу виконавчих листів; витрати позивача на проїзд з метою отримання виконавчого листа в розмірі 126 грн. (а.с. 67); загальний розмір компенсації витрат позивача за відрив від звичайних занять в розмірі 197 грн. 92 коп.

Приймаючи до розгляду та розглядаючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України з огляду на наступне.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 18 цього Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В свою чергу суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне право (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_5 звернувся з позовом до Державної міграційної служби України, яка відповідно до п.1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ ф який реалізує державну політику у сферах міграції.

Суд зазначених вище вимог закону не врахував, безпідставно прийняв до провадження спір, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і розглянув його в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 березня 2016 року скасувати.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_5 до начальника Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лелеки Андрія Миколайовича, Саксаганського районного відділу у м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Державної міграційної служби України, Держави України в особі Державного казначейства України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю державного органу закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: