донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.08.2016            справа №905/473/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача-1 від відповідача-2:ОСОБА_5 – довіреність №97 від 21.09.2015 р.; не з’явився; не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 м.Київ

на ухвалу господарського судуДонецької області

від16.02.2016 р.

у справі№ 905/473/16

за позовом до про Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_7 м.Донецьк 1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Діно” м.Вишневе, Київська область 2. ОСОБА_6 м.Київ видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.02.2016 р. по справі №905/473/16:

- задоволено заяву Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” м. Донецьк про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду;

- видано виконавчий документ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації “Юристи Донбасу” від 22.05.2014р. по справі №4/165.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_6, м.Київ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 16.02.2016 р. по справі № 905/473/16, прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 16.02.2016 р. по справі №905/473/16 є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що він взагалі не є стороною кредитного договору, що свідчить про ненадання згоди на вирішення спору у третейському суді. Зазначив, що на час винесення рішення третейського суду і на час розгляду справи господарським судом Донецької області сплинув шестимісячний термін, на протязі якого мала бути пред’явлена претензія як до поручителя. Вважає, що суд першої інстанції повинен був витребувати справу з постійно діючого третейського суду під час розгляду справи. До того ж, зазначив, що не був повідомлений про дату та час розгляду заяви про видачу виконавчого документу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.08.2016р., у зв’язку із перебуванням суддів Дучал Н.М. та Гези Т.Д. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Будко Н.В., судді Склярук О.І., М’ясищев А.М.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явилися та не повідомили суд про причини неявки. Про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається із матеріалів справи ПАТ “КБ “Південкомбанк” (далі банк) та ТОВ ФІРМА“ДІНО” (далі - позичальник), 03.07.2012р. уклали договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №127К-21Ю, відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає відповідачу 1 кредитні кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 980000,00грн. зі сплатою 45% річних, та кінцевим терміном повернення кредиту 02.07.2013р. (п.1.1 договору), а відповідач-1 зобов’язався повернути отримані кредитні кошти у зазначений строк та сплатити проценти за користування кредитом (далі договір).

Відповідно до п.1.3.3. Договору виконання позичальником зобов’язань за цим Договором забезпечується порукою фізичної особи – ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1).

У пункті 6.1 договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №127К-21Ю сторони договору погодили третейське застереження. Згідно Закону України “Про третейські суди” застереження, викладене за волевиявленням сторін у даному договорі, визнається третейською угодою сторін договору, за наявності якої спір між сторонами передається на розгляд третейського суду.

22.05.2014р. постійно діючим третейським судом при Асоціації “Юристи Донбасу”, що знаходиться за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Артема 159/20 по справі №4/165 за позовом Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “ДІНО” та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором №127К-21Ю від 03.07.2012р., винесено рішення, відповідно до якого позов Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “ДІНО” та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №127К-21Ю від 03.07.2012р. задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “ДІНО” (код ЄДРПОУ 30050731, місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 8) та ОСОБА_6 (27.листопада 1963року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: 03187, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” (03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2, код ЄДРПОУ 21663673) 2678713,16грн. – заборгованість по кредиту, 697738,74грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 261098,39грн. – пені, а також третейський збір в розмірі 36375,50грн.

          Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю ФІРМА “ДІНО” та ОСОБА_6 строк для добровільного виконання цього рішення щодо сплати на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” (03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2, код ЄДРПОУ 21663673) заборгованість в загальній сумі 3673925,79грн. до 05.06.2014р.

У зв’язку із відсутністю добровільного виконання відповідачами вищевказаного рішення третейського суду, Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_7 м.Донецьк звернулось до суду першої інстанції із заявою в якій просило видати наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА “ДІНО” та ОСОБА_6 відповідно до рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації “Юристи Донбасу” у справі №4/165 від 22.05.2014р.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Предметом даного судового розгляду є питання наявності чи відсутності підстав для видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду врегульовані розділом ХІV-І Господарського процесуального кодексу України та розділом VІІ Закону України "Про третейські суди"; строки подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, форма та зміст такої заяви встановлені статтями 122-7, 122-8 ГПК України, статтею 56 Закону України "Про третейські суди".

За змістом ч. 3 ст. 122-9 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", яка кореспондується з положеннями ст. 122-10 ГПК України, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Вищевказані положення діючого законодавства передбачають передання спору на розгляд третейського суду в разі укладання між сторонами третейської угоди, дія якої розповсюджується виключно на осіб, які підписали таку угоду. При цьому, така угода повинна відповідати вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди».

Як вже зазначалось вище, Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Південкомбанк” та Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА “ДІНО” в п.6.1. договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №127К-21Ю погодили третейське застереження.

Також третейське застереження міститься і в договорі поруки №П127П-21Ю від 03.07.2012 р., укладеному між Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк “Південкомбанк” та ОСОБА_6, підписавши який поручитель надав свою згоду на вирішення спору третейським судом та підтвердив, що він ознайомлений зі змістом Основного договору.

Отже, доводи апелянта про те, що він не надавав своєї згоди на вирішення спору, який виник внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА “ДІНО” зобов’язань за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №127К-21Ю від 03.07.2012р. в третейському суді не відповідають дійсності та суперечать матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно п. 6.2 договору поруки №П127П-21Ю від 03.07.2012 р. договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст.559 ЦК України.

Пунктом 1.1 договору №127К-21Ю від 03.07.2012р. встановлено строк виконання основного зобов’язання – 02.07.2013 р.

В матеріалах справи міститься копія претензії ПАТ «КБ «Південкомбанк» №04/2469 від 11.10.2013 р. пред’явлена поручителю ОСОБА_6 та отримана ним 14.10.2013 р., що підтверджується зробленою ним відміткою про отримання з підписом.

Таким чином, наведене повністю спростовує твердження апелянта про порушення судом першої інстанції ст.559 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст 51 ЗУ «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки.

Статтею 122-1 ГПК України передбачено право звернення до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Апелянт, не зважаючи на свої сумніви щодо законності складу третейського суду та обґрунтованості винесеного рішення, не скористався правом на оскарження рішення третейського. Тому судова колегія не приймає до уваги зазначені припущення.

Доводи скаржника щодо його неналежного повідомлення господарським судом про дату та час розгляду справи не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне:

- в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_6;

- ухвала суду від 05.02.2016р., якою було призначено розгляд заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду на 16.02.2016р., відповідно до штампу канцелярії господарського суду Донецької області, була направлена на адресу сторін 08.02.2016р., тобто із дотриманням трьохденного строку, передбаченого ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується посилань скаржника на невитребування судом першої інстанції матеріалів третейської справи, колегія суддів з цього приводу зазначає, що сторонами не заявлялось відповідне клопотання, а згідно положень ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України господарський суд позбавлений можливості витребувати такі матеріали за відсутністю відповідного клопотання однієї із сторін.

Крім того, третейський суд, який прийняв вищезазначене рішення знаходився у місті Донецьку, тобто на території проведення антитерористичної операції, а в матеріалах справи відсутня інформації щодо зміни місцезнаходження третейського суду при Асоціації “Юристи Донбасу” та переміщення його на територію підконтрольну органам державної влади України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав передбачених законом підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” м. Донецьк про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 16.02.2016 р. у справі № 905/473/16 – без змін.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.02.2016 р. по справі № 905/473/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.02.2016 р. по справі № 905/473/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:            Н.В. Будко

Судді:           А.М. М’ясищев

                     ОСОБА_2