ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.06 р. Справа № 41/99а
м. Донецьк
Суддя господарського суду Донецької області ГончаровС.А.
при секретарі судового засідання Возневій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Державного підприємства “Шахтарськантрацит”, м. Шахтарськ
до відповідача: Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Шахтарськ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.04.2006р. № 0000111640/0 на суму 5579778,12грн.
Позивач, Державне підприємство “Шахтарськантрацит”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.04.2006р. № 0000111640/0 - на суму 5579778,12грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що штрафні санкції в сумі 6112703,15грн. за затримку більш ніж 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з ПДВ в сумі 12225406,30грн. за періоди: лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень 2004 року були неправомірно, не у відповідності до вимог чинного законодавства, застосовані до нього спірним податковим повідомленням-рішенням. При цьому позивач вказує, що частину суми штрафних санкцій, визначених оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, в розмірі 532925,03 грн. визнає, оскільки частково оплата податку на додану вартість проводилась квитанціями без вказання конкретного періоду сплати податку на додану вартість.
Позивач посилається на п. 17.1.7. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено розрахунок суми штрафу за умови погашення платником податків суми податкового зобов’язання. Вказує, що суми податкових зобов’язань, які стали підставою для розрахунку штрафних санкцій, позивачем не погашались, а платежі з податку на додану вартість до бюджету, що були проведені позивачем платіжними дорученнями, стосуються інших податкових періодів. Позивач стверджує, що він спрямовував свої кошти на погашення зобов’язань з ПДВ за періоди: грудень 2004р., червень , липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 р., січень, лютий, травень 2006р., а тому у відповідача не було правових підстав враховувати їх в погашення податкових зобов’язань за періоди - лютий, березень, квітень, серпень, вересень, а також в погашення зобов”язань з ПДВ інших платників податків, правонаступником яких є позивач, за періоди з січня 2003р. по вересень 2003р.
Відповідач у відзиві на позов від 10.05.2006р. №3815/10-013 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на положення п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Наказ ДПА України №342 від 03.09.01р., зареєстрований в Мін”юсті України №18.10.01р. за №887/6078. При цьому зазначає, що податковий борг погашається попередньо перед погашенням податкових зобов”язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черги його виникнення.
Сторонами у попередньому судовому засіданні надані суду пояснення щодо визнання ними фактів: нарахування Шахтарською ОДПІ штрафних санкцій в розмірі 6112703,15грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ за деклараціями позивача за лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень 2004 року, а також за січень-вересень 2003р., у загальній сумі 12225406,30 грн., у зв’язку з цим - прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення №0000111640/0 від 05.04.06р.; сплата ДП „Шахтарськантрацит” платіжними дорученнями податкового зобов’язання з податку на додану вартість до державного бюджету.
У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: про правовий статус позивача та статус позивача як платника податків, акт перевірки з додатками, податкове повідомлення-рішення, платіжні доручення про сплату позивачем податку на додану вартість, реєстр платіжних документів, копія постанови №41/160а від 22.12.05р., розрахунки штрафних санкцій – додатки до акту перевірки, розрахунок штрафних санкцій по позовній заяві, декларації, уточнюючі розрахунки, квитанції.
Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши заперечення та пояснення сторін, суд встановив наступне:
Позивач є юридичною особою, зареєстрований Шахтарською міською радою 30.04.2003р., включений до ЄДРПОУ за кодом 32299510.
Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ДП „Шахтарськантрацит” з питання дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість по строку 12.04.04р., за березень 2004р., по строку 20.04.04р., за квітень 2004р., по строку 20.05.04р., за серпень 2004р., по строку 20.09.04р., за вересень 2004р., по строку 20.10.04р., за жовтень 2004р., по строку 22.11.04р., за результатами якої складено акт №143/15-32299510 від 30.03.06р.
На підставі акта перевірки першим заступником керівника відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0000111640/0 від 05.04.2006р., яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 6112703,15 грн., в розмірі 50% за затримку більш ніж на 90 календарних днів строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 12225406,30 грн.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень відповідача, підставою для розрахунку штрафних санкцій стали саме податкові зобов’язання, визначені деклараціями за лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень 2004 року, що надавались позивачем, а також декларацій з ПДВ інших платників податків, правонаступником яких є позивач за періоди з січня 2003р. по вересень 2003р. Сторонами пояснено, що вказані декларації були подані позивачем та іншими платниками ПДВ до податкової інспекції, і, таким чином, податкові зобов’язання по сплаті податку на додану вартість, визначені такими деклараціями, були узгоджені належним чином.
На думку відповідача, оплата зобов’язань, визначених деклараціями, проводилась позивачем у тому числі платіжними дорученнями: №1353 від 02.03.06р., №1457 від 15.03.06р., №1374 від 03.03.06р., №1390 від 06.03.06р., №1403 від 07.03.06р., №1408 від 09.03.06р., №1436 від 10.03.06р., №1442 від 13.03.06р., №1111 від 24.02.06р., №1206 від 28.02.06р., №614 від 03.02.06р., №639 від 06.02.06р., №673 від 08.02.06р., №737 від 10.02.06р., №754 від 13.02.06р., №808 від 14.02.06р., №820 від 15.02.06р., №991 від 16.02.06р., №1043 від 20.02.06р., №2671 від 12.12.05р., №2672 від 13.12.05р., №2673 від 14.12.05р., №2674 від 15.12.05р., №2675 від 16.12.05р., №2676 від 19.12.05р., №2677 від 20.12.05р., №997 від 30.12.05р., №63 від 11.01.06р., №98 від 13.01.06р., №118 від 16.01.06р., №322 від 26.01.05р., №178 від 18.01.05р., №238 від 23.01.05р., №2667 від 02.12.05р., №2668 від 05.12.05р., №2669 від 06.12.05р., №2670 від 09.12.05р., №2346 від 02.11.05р., №2361 від 07.11.05р., №2379 від 10.11.05р., №2472 від 11.11.05р., №2554 від 14.11.05р., №2562 від 15.11.05р., №2559 від 18.11.05р., №2626 від 21.11.05р., №2009 від 13.10.05р., №2031 від 17.10.05р., №2059 від 19.10.05р., №2074 від 20.10.05р., №2089 від 24.10.05р., №2101 від 25.10.05р., №2301 від 28.10.05р., №2301 від 31.10.05р., №2304 від 31.10.05р., №2300 від 31.10.05р., №2300 від 28.10.05р., №1618 від 19.09.05р., №1667 від 21.09.05р., №1679 від 22.09.05р., №1696 від 23.09.05р., №1710 від 26.09.05р., №1722 від 27.09.05р., №1730 від 28.09.05р., №1742 від 29.09.05р., №1603 від 15.09.05р., №1605 від 16.09.05р., №1920 від 11.10.05р., №1828 від 30.09.05р., №1878 від 05.10.05р., №1910 від 10.10.05р., №1490 від 09.09.05р., №1587 від 14.09.05р., №1465 від 07.09.05р., №1486 від 08.09.05р., №1427 від 02.09.05р., №1432 від 05.09.05р., №748 від 01.08.05р., №766 від 02.08.05р., №792 від 03.08.05р., №812 від 05.08.05р., №824 від 08.08.05р., №856 від 11.08.05р., №336 від 13.07.05р., №890 від 12.08.05р., №910 від 16.08.05р., №985 від 22.08.05р., №1004 від 25.08.05р., №1059 від 26.08.05р., №263 від 30.06.05р., №82 від 16.06.05р., №100 від 17.06.05р., №207 від 24.06.05р., №335 від 07.07.05р., №466 від 15.07.05р., №502 від 18.07.05р., №513 від 19.07.05р., №522 від 20.07.05р., №539 від 21.07.05р., №547 від 22.07.05р., №556 від 22.07.05р., №569 від 25.07.05р., №690 від 26.07.05р., №1744 від 27.12.04р., №1683 від 23.12.04р., №1732 від 24.12.04р., №35 від 09.06.05р., №52 від 13.06.05р. Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій та підтверджується сторонами, Шахтарською ОДПІ по вказаним платіжним дорученням зараховані в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість за деклараціями за лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень 2004 року, а також декларації інших платників податку за періоди з січня 2003р. по вересень 2003р.
На підставі, серед інших, вищевказаних даних про фактичну сплату коштів відповідачем розраховано кількість днів прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов’язань та розраховані суми штрафу за ставками і в порядку визначеними пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто 50% від суми фактично сплаченої із перевищенням встановлених граничних строків – 6112703,15 грн.
Позивач вважає неправомірним застосування до нього штрафних санкцій через їх розрахунок виходячи з сум, вказаних у наведених вище платіжних дорученнях, оскільки ці суми він сплатив в рахунок податкових зобов’язань з ПДВ по деклараціям за інші періоди: грудень 2004р., червень , липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 р., січень, лютий, травень 2006р., а їх врахування податковим органом у погашення податкових зобов’язань минулих періодів не відповідає вимогам п.п. 1.2., 1.3. 1.5. ст. 1, п. 5.3.1. ст. 5, п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З наданого відповідачем розрахунку штрафної санкції вбачається (і таке підтверджено відповідачем у судовому засіданні), що при розрахунку ним застосовані платежі у тому числі і за наведеними платіжними дорученнями. Частина сум штрафних санкцій - в сумі 5579778,12 грн., розрахована на підставі визначених цими платіжними дорученнями сум.
Позивач пояснює, що платежі по сплаті ПДВ в сумі 532925,03 грн. були проведені по квитанціям та платіжними дорученнями без вказання періоду сплати ПДВ, у зв’язку з чим позивач визнає та не оспорює суму штрафних санкцій в розмірі 532925,03 грн. Виходячи із цього, позивач просить визнати податкове повідомлення-рішення від 05.04.06р. №0000111640/0 недійсним частково в сумі 5579778,12 грн.
Відповідно до п. 1.2., 1.3. 1.5. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:
податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;
Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5.цього ж закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно до ст. 9. Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити висновок, що ним пов’язане: виникнення та наявність податкового зобов’язання за відповідною податковою декларацію (тобто і відповідний податковий період), строки сплати саме цих податкових зобов’язань (тобто визначених відповідною податковою декларацію за відповідний податковий період), а також, відповідальність за порушення строків сплати саме цих податкових зобов’язань, у випадку їх сплати платником податків.
Тобто, визначення розміру штрафної санкції, а отже і їх застосування податковим органом можливе лише у разі, коли платником податку сплачена саме узгоджена ним у відповідній податковій декларації сума податкового зобов’язання, і розрахунок штрафної санкції повинен робитися від фактично сплаченої платником податку суми цього податкового зобов’язання.
У даному випадку штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань позивача по деклараціям з ПДВ за лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень 2004 року, а також по деклараціям з ПДВ інших платників податків, правонаступником яких є позивач, за періоди з січня 2003р. по вересень 2003р. Із розрахунку штрафних санкцій вбачається, що відповідачем взагалі зарахована оплата такого податку в розмірі 12225406,30 грн. При цьому, як зазначалось, враховувалась сплата позивачем податкових зобов’язань з ПДВ, окрім інших, і за платіжними дорученнями, які зазначались вище і копії яких додані до матеріалів справи.
Огляд судом цих платіжних доручень, свідчить про те, що у призначені платежу позивачем визначена сплата зобов’язань з податку на додану вартість за інші періоди за деклараціями та за актами перевірок. Зокрема, у платіжних дорученнях №1353 від 02.03.06р., №1457 від 15.03.06р., №1374 від 03.03.06р., №1390 від 06.03.06р., №1403 від 07.03.06р., №1408 від 09.03.06р., №1436 від 10.03.06р., №1442 від 13.03.06р. вказано призначення платежу “ПДВ за березень 2006р.”, у платіжних дорученнях №1111 від 24.02.06р., №1206 від 28.02.06р. - “ПДВ за лютий 2006р.”, у платіжних дорученнях №614 від 03.02.06р., №639 від 06.02.06р., №673 від 08.02.06р., №737 від 10.02.06р., №754 від 13.02.06р., №808 від 14.02.06р., №820 від 15.02.06р., №991 від 16.02.06р., №1043 від 20.02.06р.– „ПДВ за січень 2006 року”, у платіжних дорученнях №2671 від 12.12.05р., №2672 від 13.12.05р., №2673 від 14.12.05р., №2674 від 15.12.05р., №2675 від 16.12.05р., №2676 від 19.12.05р., №2677 від 20.12.05р., №997 від 30.12.05р., №63 від 11.01.06р., №98 від 13.01.06р., №118 від 16.01.06р., №322 від 26.01.05р., №178 від 18.01.05р., №238 від 23.01.05р. – „ПДВ за грудень 2005 року”, у платіжних дорученнях №2667 від 02.12.05р., №2668 від 05.12.05р., №2669 від 06.12.05р., №2670 від 09.12.05р.– „ПДВ за листопад 2005 року”, у платіжних дорученнях №2346 від 02.11.05р., №2361 від 07.11.05р., №2379 від 10.11.05р., №2472 від 11.11.05р., №2554 від 14.11.05р., №2562 від 15.11.05р., №2559 від 18.11.05р., №2626 від 21.11.05р. - „ПДВ за жовтень 2005 року”, у платіжних дорученнях №2009 від 13.10.05р., №2031 від 17.10.05р., №2059 від 19.10.05р., №2074 від 20.10.05р., №2089 від 24.10.05р., №2101 від 25.10.05р., №2301 від 28.10.05р., №2301 від 31.10.05р., №2304 від 31.10.05р., №2300 від 31.10.05р., №2300 від 28.10.05р. - „ПДВ за вересень 2005 року”, у платіжних дорученнях №1618 від 19.09.05р., №1667 від 21.09.05р., №1679 від 22.09.05р., №1696 від 23.09.05р., №1710 від 26.09.05р., №1722 від 27.09.05р., №1730 від 28.09.05р., №1742 від 29.09.05р., №1603 від 15.09.05р., №1605 від 16.09.05р., №1920 від 11.10.05р., №1828 від 30.09.05р., №1878 від 05.10.05р., №1910 від 10.10.05р., №1490 від 09.09.05р., №1587 від 14.09.05р., №1465 від 07.09.05р., №1486 від 08.09.05р., №1427 від 02.09.05р., №1432 від 05.09.05р. - „ПДВ за серпень 2005 року”, у платіжних дорученнях №35 від 09.06.05р., №52 від 13.06.05р. – „ПДВ за травень 2005 року”, у платіжних дорученнях №748 від 01.08.05р., №766 від 02.08.05р., №792 від 03.08.05р., №812 від 05.08.05р., №824 від 08.08.05р., №856 від 11.08.05р., №336 від 13.07.05р., №890 від 12.08.05р., №910 від 16.08.05р., №985 від 22.08.05р., №1004 від 25.08.05р., №1059 від 26.08.05р. - „ПДВ за липень 2005 року”, у платіжних дорученнях №263 від 30.06.05р., №82 від 16.06.05р., №100 від 17.06.05р., №207 від 24.06.05р., №335 від 07.07.05р., №466 від 15.07.05р., №502 від 18.07.05р., №513 від 19.07.05р., №522 від 20.07.05р., №539 від 21.07.05р., №547 від 22.07.05р., №556 від 22.07.05р., №569 від 25.07.05р., №690 від 26.07.05р. - „ПДВ за червень 2005 року”, у платіжних дорученнях №1744 від 27.12.04р., №1683 від 23.12.04р., №1732 від 24.12.04р. „ПДВ за листопад 2004 року”.
Тобто, наведеними платіжними дорученнями позивачем сплачувались зовсім інші податкові зобов’язання інших податкових періодів, визначених іншими податковими деклараціями. Врахування цих сум, як сум, якими сплачені (погашені) податкові зобов’язання по сплаті ПДВ за періоди за лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень 2004 року при розрахунку застосованих до позивача штрафних санкцій не відповідає вимогам законодавства.
Посилання відповідача на положення п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та твердження про те, що саме у відповідності до цієї норми при наявності у платника податків податкового боргу всі його платежі зараховуються податковим органом першочергово на погашення податкового боргу та те, що платник податку не має у такому випадку права вирішувати призначення платежу, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Відповідно до наведеного п. 7.7. ст. 7, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючи органи, чи платники податків. Тобто, ця норма не визначає хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.
У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.
Щодо посилань відповідача на Наказ ДПА України №342 від 03.09.01р., то вони не беруться судом до уваги з огляду на положення ст.9 КАС України.
З огляду на викладене, податкові зобов’язання позивача з ПДВ за лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень 2004 року, а також за періоди з січня 2003р. по вересень 2003р. неможливо вважати погашеними у тому порядку та у тих сумах, на яких наполягає відповідач, що обумовлює безпідставність розрахунку та застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій в частині, яка оспорюється.
За таких умов, позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.04.2006р. № 0000111640/0 - на суму 5579778,12грн. підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 9. Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 2, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державного підприємства “Шахтарськантрацит” до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.04.2006р. № 0000111640/0 - на суму 5579778,12грн. - задовольнити.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 05.04.2006р. № 0000111640/0 - у сумі 5579778,12грн., прийняте Шахтарською об’єднаною державною податковою інспекцією.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Шахтарськантрацит” витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн..
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гончаров С.А.
В судовому засіданні оголошено
вступну та резулятивну частину постанови.
Постанову складено в повному обсязі 07.06.2006р.
Вик. Медведєва Т.О.
Надруковано 3 прим.
Позивачу – 1прим.
Відповідачу – 1 прим.
У справу – 1 прим.