Справа № 266/1637/16-ц

Провадження № 2/266/748/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого – судді Дзюба М.В.

з участю:

секретаря - Петрухіной Т.Л.

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», в якому зазначив, що між ним та банком був укладений договір щодо отримання грошових коштів – кредитна картка (рахунок 055-04504-140513). Крім того, між ним та банком були укладені договори щодо розміщення грошових сум на депозитних рахунках: №00002010296590 від 13.02.2015 р. в розмірі 1009 доларів США; №00002010296589 від 13.02.2015 р. в розмірі 1008 доларів США; №20003010216577 від 13.02.2015 р. в розмірі 881,64 доларів США. 29.09.2015 р. 06.10.2015 р., 09.10.2015 р., 15.10.2015 р. та 16.11.2015 р. він звертався до відповідача з письмовими заявами про перерахування грошових коштів з його депозитних рахунків на кредитний в рахунок погашення кредитної заборгованості, проте жодної відповіді з цього приводу не отримав, а лише отримав відповіді щодо ліквідації банку. Тому змушений був звернутися для захисту свого права з даним позовом до суду. Також зазначив, що в 2015 році отримав від Фонду гарантування вкладів 200000 грн. Просив суд зобов’язати відповідача конвертувати залишок коштів на депозитному рахунку в доларах США в національну валюту та перерахувати їх в рахунок погашення кредити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, та просили позов задовольнити в повному обсязі, зазначивши про те, що позивач є власником грошових коштів, які знаходяться на його трьох депозитних рахунках в АТ «Дельта банк», а тому відповідно до ст..1060 ЦК України банк був зобов’язаний видати вклад на першу вимогу позивача на умовах, визначених договором..

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав зазначених у письмових запереченнях, зазначивши, що оскільки з 03.03.2015 року розпочата процедура виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк», з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно банк здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI, який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків, до якого віднесено АТ «ДельтаБанк». Позивач не використав свого права та не звернувся до АТ «ДельтаБанк» з вимогою про включення його до реєстру кредиторів тобто з кредиторською вимогою ані 28.10.2015 р. при отриманні коштів від Фонду, ані в інший строк, передбачений статтею 49 Закону №4452-VI - в період з 08.10.2015 року по 09.11.2015 року. Інформація про ліквідацію банку була розміщена з 05.10.2015 року на офіційному сайті Фонду, а з 08.10.2015 року - в офіційній газеті «Голос України». А тому, відповідно до п.8 ст. 49 Закону №4452-VI, ці вимоги не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а тому задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними. Крім того п. 8 ст. 46 Закону №4452-VI передбачено, що основною умовою зарахування однорідних вимог, є те, що кошти боржників, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, повинні бути передані у заставу банку, як предмет застави, а тому зарахування зустрічних однорідних вимог не є можливим. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 13 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» укладено договір №00002010296590 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий он-лайн» на суму 1009,00 доларів США на строк, починаючи з моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6 цього Договору, та по 13 березня 2015 р. включно. 13 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» укладено договір №00009010276589 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий он-лайн» на суму 1008,00 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6 цього Договору, та по 13 березня 2015 р. включно. 13 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» укладено договір №20003010216577 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий он-лайн» на суму 1007,00 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6 цього Договору, та по 13 березня 2015 р. включно. Зарахування коштів на депозитні рахунки підтверджується виписками по особовим рахункам ( а.с. 36-37).

14 травня 2013 року між ПАТ «ДельтаБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №005-04504-140513, за яким банк надав останньому кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом у розмірі 50 000 грн. строком на 364 календарні дні ( а.с. 35).

29.09.2015 року, 06.10.2015 року, 09.10.2015 року, 15.10.2015 року, 16.11.2015 року ОСОБА_1 звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в АТ «Дельта Банк» з вимогою конвертувати в національну валюту та зарахувати в рахунок погашення заборгованості за кредитом залишку коштів, які знаходились на депозитному рахунку ( а.с. 38,39,40,41,42,43).

Згідно відповідей на заяви позивача від 04.11.2015 р. №05-3097653, від 16.11.2015 р. №05-3176416, від 16.11.2015 р. №05-3176505, від 27.11.2015 р. №05-3188090 ОСОБА_1 роз’яснено, що діяльність ПАТ «ДельтаБанк» здійснюється на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків. Також роз’яснено, що відповідно до умов кредитного договору укладеного між сторонами забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 перед Банком щодо повернення кредиту не є застава майнових прав та отримання коштів, як того вимагає Закон, а тому зарахування зустрічних однорідних вимог не є можливим ( а.с. 45,46,47,48).

Як вбачається з копії постанови Правління Національного банку України за №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02 березня 2015 року, до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» (а.с.83-86, 79-80).

Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та запроваджено ліквідацію АТ «Дельта Банк» ( а.с. 87). Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно (а.с.81).

Згідно ст..601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог передбачено ст. 602 Цивільного кодексу України, зокрема п. 5 ч. 1 закріплено, що не допускається зарахування зустрічних вимог в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 4452-VI Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет (частина перша статті 45 Закону № 4452-VI)).

Інформацію про ліквідацію Банку було розміщено 05.10.2015 р. на офіційному сайті Фонду та опубліковано у газеті «Голос України» №187 (6191) від 08 жовтня 2015 р.(а.с. 96).

Таким чином, з моменту запровадження у АТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації, а в подальшому ліквідаційної процедури та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів АТ «Дельта Банк» здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про банки та банківську діяльність в Україні» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації та ліквідаційної процедури регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним та пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, у випадках встановлених цим Законом.

За приписом частини першої статті 49 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону № 4452-VI. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI, з дня призначення уповноваженої особи Фонду укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 вищезазначеного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, а саме, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів передбачено ст. 52 Закону № 4452-VI, зокрема ч. 1 передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; вимоги за субординованим боргом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 був включений в список клієнтів АТ «Дельта Банк», які попадають під виплати коштів Фондом гарантування вкладів за договорами банківського вкладу та за поточними рахунками. Гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000 гривень позивач отримав, що не заперечується сторонами.

Так, відповідно до законодавства України, введення тимчасової адміністрації та відкриття ліквідаційної процедури стосовно АТ «Дельта Банк» - це заходи, наслідком яких є спеціальний порядок повернення коштів вкладників, якими відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону є: фізичні особи (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як встановлено під час розгляду цивільної справи, вимоги позивача не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, та не дотримано основної умови зарахування однорідних вимог, а саме кошти позивача, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, мали бути передані у заставу банку як предмет застави. За таких обставин, у суду не має передбачених законом правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, слід зауважити, що задоволення вимог кредиторів здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, під час ліквідації банку не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

Отже, Законом № 4452-VI встановлений певний порядок погашення вимог до банку, який ліквідується.

За таких обставин, суд вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог у даній цивільній справі є фактично погашенням вимог кредитора в порушення встановленого законом порядку, а тому такі вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Однак особа (в даному випадку – відповідач ПАТ «Дельта Банк») навіть в судовому порядку не може бути примушена до дій, вчинення яких не передбачено спеціальним законом, які не є обов'язковими для неї., та ще й за відсутності до цього правових підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 3, 10, 58-60, 212-215 ЦПК України, ст..ст.3, 36, 48, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про зобов’язання вчинити певні дії, а саме конвертувати грошові кошти в національну валюту та перерахувати їх в рахунок кредиту - відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Дзюба М. В.