Справа № 149/3491/13-к
Провадження №1-кс/149/244/13
У Х В А Л А
23.10.2013 року м. Хмільник
Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Слободонюк М.В., за участю секретаря Коломієць В.О., слідчого Миронюка О.І., власника майна, щодо якого ставиться питання про арешт ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій області лейтенанта міліції ОСОБА_3 про арешт майна, внесеного в кримінальному провадженні № 12013010330000635 від 22.10.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій області лейтенант міліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Хмільницької міжрайпрокуратури ОСОБА_4, про накладення арешту на майно – автомобіль НОМЕР_1, 2012 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
Клопотання мотивував тим, що 21.10.2013 року в ЧЧ ОСОБА_2 надійшов рапорт від інспектора ДПС ВДАІ ОСОБА_2 ОСОБА_5 про те, що під час нагляду за дорожнім рухом в м. Хмільнику по вул. 1 Травня було зупинено автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 Під час огляду вказаного автомобіля в салоні було виявлено дев’ять поліетиленових пакетів, в яких знаходилась речовина рослинного походження, яка зовні схожа на коноплю.
За даним фактом було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Разом з тим, 21.10.2013р. під час огляду місця події о 18:55 год. зазначений автомобіль вилучено та поміщено на територію штраф майданчика ОСОБА_2
Виходячи з того, що для досягнення повноти розслідування даного кримінального правопорушення необхідно запобігти зникненню, втрати чи пошкодженню майна (автомобіля), з метою збереження речових доказів слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно – автомобіль НОМЕР_3, 2012 року випуску, який належить ОСОБА_1
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна, щодо якого ставиться питання про арешт – ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував відносно поданого клопотання. Пояснив, що він використовував належний йому автомобіль як таксі. Про те, що пасажири яких він перевозив 21.10.2013р. везли із собою наркотичні засоби він не знав, а тому жодного відношення до обставин скоєного ними злочину не має. Оскільки вилучений автомобіль для нього є єдиним джерелом заробітку, просить не накладати на нього арешт, оскільки підстав для цього він не вбачає.
Заслухавши доводи слідчого, пояснення власника транспортного засобу, вивчивши матеріали поданого клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на майно виходячи із наступного.
Відповідно до статті 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно зі статтею 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як убачається із матеріалів поданого клопотання ОСОБА_1, якому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 235950, належить на праві приватної власності автомобіль НОМЕР_2, 2012 року випуску, не є підозрюваним по даному кримінальному провадженню. Вилучений автомобіль не є предметом злочинного посягання, його арешт не обумовлений необхідністю забезпечення цивільного позову чи можливою конфіскацією майна.
Крім того слідчим не надано достатніх доказів того, що автомобіль був засобом вчинення кримінального правопорушення і ОСОБА_1, як його власник та особа, яка ним керувала, була обізнана із тим, що пасажири, яких він перевозив, провозили із собою речовину рослинного походження, зовні схожу на коноплю.
Саме ж клопотання слідчого не містить обґрунтованих та переконливих вмотивувань, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт належного ОСОБА_1 майна, і обставини застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що передбачені ч.3 ст. 132, ст. 170, ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчим доведені не були.
Будь-яких підозр вважати, що відсутність арешту на автомобіль перешкоджатиме встановленню істини, - не виявлено.
Таким чином суд не вбачає необхідності у межах даного кримінального провадження обмежувати право ОСОБА_1 користуватися належним йому автомобілем, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання.
На підставі вищевикладене, керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 309, 310 КПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого СВ ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій області лейтенант міліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно – автомобіль НОМЕР_1, 2012 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів після її оголошення, а особами, які не були при її оголошенні - протягом п’яти днів після отримання її копії.
Слідчий суддя: Слободонюк М.В.