УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №471/775/15-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 27 Доповідач Матюшенко І. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Галацевич О.М., Широкової Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до суду з позовом, в якому просило ухвалити рішення про стягнення на користь Банку з ОСОБА_1 83678 грн. 46 коп., а з ОСОБА_2, як з поручителя, - 1000 грн. заборгованості за кредитним договором від 26.05.2011 року. На обґрунтування позову Банк зазначав, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 та невиконанням поручителем ОСОБА_2 умов кредитного договору в частині своєчасного та в повному обсязі повернення кредитних коштів, станом на 31.03.2015 року утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 84678 грн. 46 коп.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.07.2016 позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку 48671 грн. 52 коп. помилково зарахованих Банком грошей на картку на ім'я ОСОБА_1 У задоволенні решти вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Банк, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, ухваливши нове про задоволення позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом безпідставно не застосовані до спірних правовідносин положення ст. ст.536, 10545, 1057, 1214 ЦК України та умови кредитного договору.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Частково задовольняючи позов Банку, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між позивачем та божниками не є кредитними, а тому з останніх підлягає стягненню в солідарному порядку лише сума помилково зарахованих Банком коштів на кредитну картку ОСОБА_1 в розмірі 48671 грн. 52 коп., які відповідачем використані в особистих цілях.

Проте, такий висновок суду є помилковим, виходячи з наступного.

Встановлено, що 26.05.2011 року між Банком, як кредитодавцем, та ОСОБА_1, як позичальником, було укладено кредитний договір без номера, за яким позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 48700 грн. зі сплатою 30% річних на залишок заборгованості (а.с.8, 9-10, 13-37). Термін дії договору (кредитної карти) до 31 травня 2016 року (а.с.192).

Умови вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 не заперечуються.

02 лютого 2015 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №03/ДЗ (а.с.11-12), предметом якою є надання поруки ОСОБА_2 перед Банком за виконання ОСОБА_1 всіх своїх обов'язків за кредитним договором № б/н від 25.05.2011. Розмір відповідальності поручителя встановлений в 1000 гривень.

Заборгованість за кредитом у розмірі 84678 грн. 46 коп., що складається з 48671.52 грн. - заборгованості за кредитом, 30748.44.грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 750 грн. комісії та 4508.50 грн. штрафу, виникла внаслідок утворення овердрафту на суму 49000 грн., які 12.06.2014 були помилково надлишково зараховані Банком на кредитну картку ОСОБА_1 і використані ним в своїх цілях (а.с.7, 164-165) та не повернуті Банку протягом визначеного договором пільгового періоду у 55 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону (ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Солідарна відповідальність поручителя та боржника за невиконання останнім умов договору, передбачена статтями 554 та 610 ЦК України.

Згідно п. 2.1.1.5.8 Умов та Правил надання банківських послуг у випадку помилкового зарахування грошових коштів на Картрахунок Держатель зобов'язаний повернути ці кошти і доручає Банку здійснити їх повернення шляхом списання з відповідного Картрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитним договором між сторонами встановлено, що відсотки за користування Кредитом (кредитним лімітом) і/або Овердрафтом нараховуються в дату їх сплати, передбачену п. 2.1.1.12.4. і п. 2.1.1.12.5, при цьому відсотки нараховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок Кредиту та/або Овердрафту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли Кредит (кредитний ліміт) і/або Овердрафт стають простроченими кредитами (п. 2.1.1.12.7.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Нарахування та розмір штрафу, що підлягає сплаті позичальником у разі порушення строку платежу більше ніж на 30 днів, передбачено п. 1.1.5.20 Умов та Правил надання банківських послуг.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог Банку.

Пояснення ОСОБА_1 про безпідставність вимог позивача в частині нарахованих відсотків за користування овердрафтом та штрафних санкцій колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки саме відповідачем порушені умови кредитного договору в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів та овердрафту.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням, згідно ст. 309 ЦПК України, нового рішення про задоволення позову Банку в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 липня 2016 року скасувати, ухваливши нове про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.05.2011 станом на 31 березня 2015 року у розмірі 83678 (вісімдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 46 коп. та 2362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн. 58 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) 1000 (одну тисячу) гривень заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.05.2011 солідарно.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді