Справа № 163/1891/16-п Провадження №33/773/288/16 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С.

Категорія: ч.2 ст.204-1 КУпАП Доповідач: Фідря О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Фідря О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого на постанову Любомльського районного суду від 25 липня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду від 25 липня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 23 липня 2016 року, біля 01 год. 15 хв., з метою переміщення тютюнових виробів, разом з ОСОБА_3 на території Римачівської сільської ради Любомльського району Волинської області, на відстані 5 метрів від лінії державного кордону та 1 500 м від КСС, в районі прикордонного знаку № 987 намагався здійснити спробу незаконного перетину державного кордону України, порушивши вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що даного правопорушення не вчиняв, державного кордону перетинати не збирався, а суд, неповно та поверхнево розглянувши справу помилково дійшов висновку про його винуватість. З приводу фактичних обставин справи зазначає, що у вказаний в протоколі день та час перебував біля прикордонної смуги у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 там були знайдені тютюнові вироби в ящиках, які той йому показував, під час чого вони й були затримані прикордонниками. Однак, об'єктивні пояснення їх перебування біля державного кордону, працівники прикордонної служби приймати відмовились, порадивши надати та підписати пояснення, які їм продиктують. Щоб не бути затриманим на 15 діб, як обіцяли прикордонники, ОСОБА_2 погодився та під диктовку написав пояснення.

Вважає, що при розгляді справи місцевим судом порушено вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки заяву про розгляд справи без його участі, він подавав представнику прикордонної служби, а не суду. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено нормативного акту, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення. За наведених обставин просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях події та складу правопорушення.

ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Місцевим судом вірно встановлено фактичні обставини справи і цим обставинам дана правильна юридична оцінка.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.204-1 КУпАП, як спроба незаконного перетинання державного кордону України.

Доводи апелянта про те, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, повністю спростовані зібраними по справі доказами.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення стверджується дослідженими і перевіреними судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 23 липня 2016 року № 193303 (а.с. 1), у відповідності до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23 липня 2016 року, біля 01 год. 15 хв. намагався перетнути державний кордон України в порушення вимог ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон».

Даний факт підтверджується рапортом начальника відділу прикордонної служби «Рівне» (а.с.2) та актом виявлення з фототаблицями до нього (а.с. 3-6), згідно яких 23 липня 2016 року прикордонним нарядом «Засідна» о 01 годині 15 хв. на території Римачівської сільської ради Любомльського району Волинської області на відстані 5 метрів від державного кордону було виявлено двох громадян - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які здійснили спробу незаконного перетинання Державного кордону з 4 картонними ящиками, обмотаними чорною поліетиленовою плівкою в яких знаходилось по 500 пачок тютюнових виробів. Про що останні намагалися перетнути лінію кордону свідчать виявлені сліди даних осіб на контрольно-слідовій смузі.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення, крім зазначених доказів, доводиться також його поясненнями до протоколу (а.с.7) в яких він визнав, що на пропозицію ОСОБА_3 погодився за оплату перемістити разом з останнім через державний кордон України на територію Республіки Польща 4 ящика тютюнових виробів. З метою реалізації домовленості, 23 липня 2016 року, дочекавшись темряви, він разом з ОСОБА_3 з вказаними тютюновими виробами направилися до державного кордону, однак були затримані прикордонниками. Дані показання ОСОБА_2 були написані добровільно без будь-якого тиску, про що останнім власноручно зроблено відповідний напис у протоколі скріплений підписом.

Зазначені докази є належними та такими, що повністю узгоджуються між собою і підстав вважати їх недопустимими судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Щодо доводів скаржника про порушення судом при розгляді справи вимог ст.268 КУпАП, то вони також є безпідставними.

У відповідності до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Апеляційним переглядом встановлено, що дані вимоги закону судом при розгляді справи дотримані.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, при складанні протоколу, було повідомлено, що розгляд справи щодо нього призначено на 25 липня 2016 року о 15 годині.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та подав заяву, в якій просив судовий розгляд проводити без його участі, суд, у відповідності до ст.268 КУпАП, правильно розглянув справу за відсутності останнього.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, суд, у відповідності до ст.33 КУпАП з урахуванням усіх обставин справи, наклав стягнення на останнього в межах санкції норми за якою притягується до відповідальності, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень

Постанова суду є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду від 25 липня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області О.М. Фідря