Справа № 22ц - 846 /09 Головуючий у 1 інстанції - Денисов В.П.
Категорія - 45 Доповідач - Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2009 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Здрилюк О.І.
суддів Веремчук Л.М., Карпук А.К.
при секретарі Шереметі С.А.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача РЖКП-2, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради та державного акту про право власності на землю за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
8 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Ковельської міської ради про визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради, а саме: п.1.17 рішення № 14/7 від 12.12.2003 року про передачу безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 499 кв.м по АДРЕСА_1 та визнання недійсним державного акту за Р № 2932 від 08.06.2004 року.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року позовні вимоги про визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради задоволено. Постановлено визнати недійсним п.1.17 рішення Ковельської міської ради № 14/7 від 12 грудня 2003 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 частини земельної ділянки в розмірі 499 кв.метрів, що у АДРЕСА_1. Стягнуто з Ковельської міської ради на користь ОСОБА_1 8грн.50 коп. судових витрат.
В поданій на рішення міськрайонного суду апеляційній скарзі третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 просить дане рішення скасувати, як необ'єктивне і помилкове, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, у якому висновки суду не відповідають обставинам даної справи та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, з таких підстав.
Із матеріалів справи (т.1 а.с.4-5, 49-50, т.2 а.с.2) вбачається, що відповідно до п.1.17 рішення Ковельської міської ради від 12.12.2003 року № 1417 «Про безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), ведення садівництва, гаражного будівництва» ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 499 кв.м по АДРЕСА_1 безоплатно для будівництва та обслуговування жилого будинку. На підставі оспорюваного рішення видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 08.06.2004 року та відповідно виділено земельну ділянку в натурі.
Позивач вважає, що оспорюваним рішенням порушено його право користування частиною присадибної ділянки, на якій розташовані належні йому допоміжні споруди, оскільки він є власником квартири АДРЕСА_1 і неодноразово звертався із заявою про приватизацію присадибної земельної ділянки, але отримував відмову, однак в подальшому спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_2, яка є власницею квартири № 2 в тому ж будинку.
З 12.05.2005 року ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку гр-ці ОСОБА_3
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучені до справи в якості третіх осіб на стороні відповідача. Хоча, як вбачається з наведених обставин, їх слід було залучити як відповідачів, процесуальні права та обов»язки яких передбачені ст.ст.27,31 ЦПК України і є ширшими, ніж права та обов»язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, передбачені ст.35 ЦПК України.
Отже суд першої інстанції обмежив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в реалізації їх процесуальних прав та обов»язків, чим допустив грубе порушення норм процесуального права, яке дає підставу для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд відповідно до вимог ч.1 п.4 ст.311 ЦПК України.
Крім того, суд не вирішив усі заявлені позивачем позовні вимоги. Зокрема, позов заявлено про визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради та державного акту про право власності на землю (т.1 а.с.4-5). Не дивлячись на виділення в окреме провадження вимог ОСОБА_1 про визнання державного акту про право приватної власності на землю недійсним (т.1 а.с.149) суд 25 грудня 2008 року відкрив провадження по справі про вирішення двох позовних вимог: про визнання частково недійсним рішення Ковельської міської ради та державного акту про право власності на землю (т.2 а.с.2), тобто фактично надалі об»єднав два провадження в єдине. Про розгляд двох позовних вимог свідчать журнали судових засідань (т.2 а.с.31,32,36,43).
Отже, суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд відповідно до вимог ч.1 п.5 ст.311 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року в даній справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді