УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-21018/11 Головуючий в 1 інстанції – Ваврушак Н.М.
Категорія 10.3.2 (1 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
У Х В А Л А
Іменем України
05 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.
розглянувши у м. Кривому Розі в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахувань та виплати пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ) про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахувань та виплати пенсії і просив суд визнати відмову УПФУ в перерахунку пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії протиправною; зобов’язати відповідача здійснити нарахування додаткової пенсії за період з 01.01.2008р. по 01.07.2009р. згідно чинного законодавства; зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити різницю в додатковій пенсії за період з 01.01.2008р. по 01.07.2009р. у сумі 3073,35грн. та зобов’язати УПФУ провести нарахування пенсії з інвалідності згідно ст.. 54 Закону України у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він має 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії, але позивач отримує пенсію в значно менших розмірах, ніж визначено законом.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність КПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2008р. відповідно до ст.. ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008р. відповідно до ст.. ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням різниці, яка була виплачена у вказаний період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Жовтневому районі ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв’язку з невірним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначає, що мінімальний розмір пенсії, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуватись не може; вважає, що розмір пенсій, доплат і компенсації визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Крім того, судом не враховано строк звернення позивача до суду, передбачений ст.. 99 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно посвідчення серії А №109566 виданого 08.02.2008 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи, інвалідність пов’язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визнано підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 зазначеного закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримує пенсію згідно ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не оспорюється відповідачем та витребуваними судом апеляційної інстанції копіями розпоряджень про перерахунок пенсії позивачу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 16.11.2009 року із заявою про перерахунок йому пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак, 24.11.2009 року одержав відмову Управління.
Встановлено, що Управління нараховувало та виплачувало позивачу основну та додаткову пенсію відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 28.05.2008 року №530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 26.07.1996 року №831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року»та від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основна та додаткова пенсії позивачу згідно ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна розраховуватися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлюється законами про Державний бюджет на відповідні роки.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст., ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів не приймає доводи Управління про те, що подана заява позивачем була невстановленого зразку та не були подані всі документи, передбачені вищевказаним Порядком, оскільки відповідач повинен був роз’яснити порядок звернення для перерахунку пенсії, що ним не було зроблено.
При визначенні періоду перерахунку та виплати пенсії, колегія суддів враховує те, що позивачу інвалідність, яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, встановлена безстроково, призначення та виплата пенсії носить безстроковий характер, за заявою пенсіонера вид пенсії може змінюватися, а тому визначення кінцевого періоду перерахунку та виплати пенсії вважає недоцільним.
Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягає застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Безпідставні, також, посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу - відхилити.
Постанову Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 08 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: