ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.12.2006 | Справа №2-27/16136-2006А |
За позовом – Сімферопольська міська громадська організація “Центр підтримки реформ”, м. Сімферополь, вул. Крупської, 5/9.
До відповідача – Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова, 6.
Про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Куртаметова Е. Ю., дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач – Сімферопольська міська громадська організація “Центр підтримки реформ” звернувся до Господарського суду АР Крим про скасування рішення №377 від 28.07.2004 р. про застосування фінансових санкцій стосовно ухилення страховиків від реєстрації або несвоєчасної реєстрації в органах ПФУ.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було прийнято спірне рішення необгрунтовано та без встановлення всіх фактичних обставин.
Відповідач у письмових запереченнях на позов повідомило про те, що у порушення вимог чинного законодавства України позивач отримав свідоцтво про держреєстрацію як суб’єкт підприємницької діяльності 27.02.2004 р.. а зареєструвався в Управлінні 29.03.2004 р.
На підставі п. 1 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ від 09.07.03 №1058 – IV за ухилення страхувальника або несвоєчасної реєстрації в територіальних органах ПФУ Управлінням була застосована фінансовиа санкція у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадя у розмірі 170 грн., про що було винесено рішення №377 від 28.07.2004 р. Вказане рішення оскаржено не було.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Для вирішення справи по суті, суд з запитом до організаційного управління Сімферопольської міської ради, відповідно до якого просив повідомити які саме документи були видані позивачу по справі 16.03.2004 р., докази чого представити до суду.
Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради у відповіді на запит від 10.11.2006 р. вих. №24/01-55/2283 повідомила про те, що позивач зареєстрований в установленому порядку виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, рішення від 27.02.2004 р. №207. Документи, що підтверджують реєстрацію вказаної організації ( свідоцтво про реєстрацію, статут, копія рішення ) видані голові правління Штоферу Г. А. 16.03.2004 р., про що свідчить запис в журналі реєстрації громадських організацій.
Позивач в судове засідання явку представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових сплат застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування і збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавства, яке було чинним раніше; кошти сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування згідно з чинним Законом. А страхувальники – це роботодавці та інші особи, які згідно з чинним Законом сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державної пенсійному страхуванні» страхувальник забовязаний зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платник страхових внесків у десятиденний термін із дня: отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Сімферопольська міська громадська організація “Центр підтримки реформ” був зареєстрований у встановленому порядку виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 27.02.2004 р., про що було прийнято рішення №207.
Документи, що підтверджують реєстрацію вказаної організації ( свідоцтво про реєстрацію, статут, копія рішення ) були видані голові правління Штоферу Г. А. 16.03.2004 р., про що свідчить запис в журналі реєстрації громадських організацій.
Позивач по справі звернувся з заявою до від подача про реєстрацію його платником страхових внесків 29.03.2004 р.
Сімферопольська міська громадська організація “Центр підтримки реформ” була зареєстрована в Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополь як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування 29.03.2004 р. ( реєстраційний номер – 14 – 04 – 9364 ).
В ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державної пенсійному страхуванні» досить чітко вказано, що страхувальник забовязаний зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платник страхових внесків у десятиденний термін саме з дня отримання свідоцтва про держреєстрацію.
Свідоцтво про держреєстрацію позивачем було отримано 16.03.2004 р., що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач повинен був звернутися з відповідною заявою до управління ПФУ в строк до 26.03.2004 р.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державної пенсійному страхуванні» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: у разі ухилення страхувальників від реєстрації або несвоєчасної реєстрації в територіальних органах Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від реєстрації або несвоєчасної реєстрації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідачем було винесено рішення №377 від 28.07.2004 р. про застосування фінансових санкцій за ухилення страхувальників від реєстрації або несвоєчасної реєстрації в органу ПФУ на підставі п. 1 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державної пенсійному страхуванні» за ухилення від реєстрації або несвоєчасну реєстрацію до позивача було застосовано фінансову санкцію у розмірі 170 грн.
Таким чином, відповідачем правомірно було винесено спірне рішення і застосовані штрафні санкції.
Також відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Необхідно вказати, що відповідач належним чином довів правомірність винесення спірного і застосування фінансових санкцій.
При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Вступна і резолютивна частини постанови оголошено 19.12.2006 р.
Постанову у повному обсязі складено 25.12.2006 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.