ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.01.2007 | Справа №2-27/19135-2006А |
За позовом – Приватне підприємство “Сейяра”, м. Судак, с. Веселе, вул. Маштака Іси, 18.
До відповідача – Привітненька сільська Рада, м. Алушта, с. Привітне, вул Леніна, 13.
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “БАГіра -2003”, м. Сімферополь, вул. Желябова, 42, кв. 8.
Про визнання нечинним рішення.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача – Олексіїва Т. В., дор. у справі.
Від відповідача – Кравченко М. М., посв. №1 від 17.04.2002 р.
Третя особа – Муштей Л. Ю., дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач – приватне підприємство “Сейяра” звернулося з позовом до виконавчого комітету Привітненької сільської Ради про визнання нечинним рішення 35 – ої сесії 4 – ого скликання Привітненської сільської ради №726 від 16.12.2005 р.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач по справі є власником бази відпочинку, яка розташована на земельній ділянці площею 15000 кв. м. в м. Алушта, с. Привітне, Канакська балка, на підставі договору купівлі – продажу нерухомого майна від 20.05.2000 р., укладеного між ТОВ “Хара – Деніз” та ПП “Сейяра”, який було визнано дійсним на підставі рішення ГС АР Крим від 21.03.2006 р. по справі №2-1/6714 – 2006 р.
Неодноразово позивач звертався до відповідача з заявами про можливість відводу земельної ділянки площею 1, 5 га. під розміщення бази відпочинку, розташованої в с. Привітне в Канакський балці та подальшого укладення договору оренди вказаної земельної ділянки.
В процесі підготовки матеріалів для складання проекту відводу земельної ділянки позивачу стало відомо про той факт, що відповідачем було винесено рішення 35 – ої сесії 4 – ого скликання №762 від 16.12.2005 р. про передачу в оренду строком на 49 років ТОВ “Багіра – 2003”. У виконання вказаного рішення, між відповідачем по справі і третьою особою було укладено договір оренди від 23.02.2006 р. про передачу третій особі земельної ділянки площею 0,2600 га., яка знаходиться в с. Привітне, по вул.. Курортній, 6. Позивач вказує на те, що вказана земельна ділянка включає в себе землі, на яких частково розташована база відпочинку ПП “Сейяра”.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою ГС АР Крим від 05.12.2006 р. судом було залучено для участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача – ТОВ “БАГіра – 2003”.
Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що сільською радою з самого початку, на підставі згоди виконавчого комітету Привітненької сільської ради від 24.11.2000 р. “На збір матеріалів попереднього узгодження місцерозташування бази відпочинку ПП “Сейяра” в Канакської балкі було дано згоду на розмішення бази відпочинку на земельної ділянці площею 1,5 га. ( вище бази відпочинку “Дніпр” ). Площа земельної ділянки 0, 2600 га., яка знаходиться в с. Привітне, по вул. Курортної, 6, ніколи не була узгоджена сільською радою під розміщення бази відпочинку “Сейяра” і не входить до складу ділянки площею 1, 5 га. Сільська рада ніколи не узгоджувала ПП “Сейяра” установку яких – небудь збірно – розбірних будинків на цієї ділянці. Рішення Привітненької сільської ради “Про передачу земельної ділянки в оренду ПП “Сейяра” було прийнято на засіданні 35 – ої сесії 4 – ого скликання 16.12.2005 р. На момент прийняття рішення на даної земельної ділянці були розташовані самовільно встановлені вагончики і збірні будинки, на які у позивача не було не було документів, що підтверджують право власності або хоч би право користування. Сільська рада не забовязана була узгоджувати з позивачем приймати чи не приймати рішення “Про надання змельної ділянки ТОВ “БАГіра – 2003”.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
18.01.2007 р. в судовому засіданні, що розпачалося о 10 г. 10 хв. було судом було встановлено, що позивач звернувся не до тієї особи, що повинна відповідати за адміністративним позовом, оскільки спірне рішення винесено не виконкомом Привітненької сільської ради, а Привітненькою сільською радою.
Відповідно до ст.. 52 КАСУ, оскільки цей факт не тягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, суд дійшов висновку, за згодою позивача замінити первинного відповідача по справі на належного відповідача – Привітненьку сільську раду.
Позивачем було заявлено клопотання від 18.01.2007 р., відповідно до якого просив витребувати від відповідача по справі наступні документи:
1. заява ( лист ) третьої особи, що слугувало підставою для прийняття спірного рішення про виділення третій особі земельної ділянки і передачі його в оренду;
2. протокол засідання 35 – ої сесії 4 – ого скликання Привітненської сільської ради від 16.12.2005 р.
3. договір оренди на земельну ділянку площею 0,2 га. з ТОВ “Хара – Деніз” в канадської балці під базу відпочинку.
4. рішення від 05.05.1999 р. Привітненської сільської ради м. Алушта 7 - сесії 23 – ого скликання.
Позивачем також було представлено доповнення до позовної заяві, відповідно до якої повідомив про те, що на підставі рішення Привітненської сільської ради 7 – ої сесії 23 – ого скликання від 05.05.1999 р. ТОВ “Хара – Деніз” набуло право на використання земельної ділянки розміром 0,2 га. для розміщення бази відпочинку. Виходячи з того, що саме ТОВ “Хара – Деніз” є продавцем бази відпочинку, яка перейшла у власність позивача, можно зробити висновок, що будівлі, які є складовою бази відпочинку, встановлені не самовільно, а позивач має законні права на використання земельної ділянки, на якій розташовані будинки. Крім того, як вбачається з вказаного рішення Привітненської сільської ради 7 – ої сесії 23 – ого скликання від 05.05.1999 р. – цільовим призначенням земельної ділянки – є розміщення бази відпочинку. Іншими рішеннями сільська рада не змінювала цільового призначення даної земельної ділянки, порушуючи при цьому норми законодавства: у разі закінчення строку тимчасового користування земельної ділянки, наданою відповідною сільською радою, право користування припиняється за рішенням цієї ради на підставі ст.. ст.. 27, 28, 29 Земельного кодексу України. Про необхідність виконання даної процедури зазначається в п. 5 роз’яснень Вищого адміністративного суду України №02-5/743 від 27.01.2001 р. В той же час, приймаючи рішення про передачу третій особі земельної ділянки відповідач, за думкою позивача, не припинив надане раніше право користування спірної земельної ділянки.
На підставі викладеного просить позов задовольнити.
Відповідач у поясненнях по справі повідомив про те, що при прийнятті спірного рішення відповідачем було дотримано всі вимоги законодавства України і ст.. 123 Земельного кодексу України. Крім того, звернув увагу суду на той факт, що 06.03.2003 р. було прийнято рішення №141 Привітненською сільською радою на 9 – ої сесії 24 – ого скликання “Про дачу згоди на узгодження місця розташування туристичного готелю на 20 койко – місць ТОВ “БАГіра – 2003”.
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, суд, -
В С Т А Н О В И В :
16 грудня 2005 року на 35 – ої сесії 4 – ого скликання відповідач, розглянувши лист ТОВ “БАГіра – 2003” №026/05 від 01.12.2005 р., проект землеустрію по відводу земельної ділянки, виніс спірне рішення, відповідно до якого затверджено проект землеустрію по відводу земельної ділянки третій особі для розміщення туристичного готелю на 20 місць, за адресою с. Привітне, Канакська балка. Також було вирішено було передати третій особі в оренду земельну ділянку площею 0,2600 га. за рахунок земель Привітненської сільського ради, не наданих в користування або у власність, за адресою: с.Привітне, Канакська балка.
Також було забовязано третю особу на протязі 3 – х місяців з моменту прийняття даного рішення укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки.
У виконання вказаного рішення, між відповідачем по справі ( орендодавець ) і третьою особою ( орендар ) 23.02.2006 р. було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Вказаний договір пройшов державну реєстрацію 28.04.2006 року за № 040600200015.
Актом приймання – передачі земельної ділянки від 28.04.2006 р. вказана земельна ділянка була передана в користування третій особі по справі. Цільовим призначенням земельної ділянки є розміщення туристичного готелю.
При таких обставинах справи у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону україни “Про місцеве самоврядування” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону україни “Про місцеве самоврядування” Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «БАГіра-2003» звернулось до відповідача з клопотанням від 07 квітня 2005 року про надання в користування (в оренду) земельної ділянки площею 0,2600 га на підставі Рішення № 141 від 06.03.2003 року Привітненьскої сільської ради, Рішення Верховної Ради Автономної республіки Крим від 17.03.2004 року № 856-3/04 та Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 165 від 13.04.2004 року, відповідно до яких надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення туристичного готелю на 20 місць в оренду строком на 50 років.
Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України за заявою третьої особи ТОВ «БАГіра-2003» отримано висновок Управління архітектури та містобудування Алуштинського міськвиконкому, затверджений 25.07.2005 року. Отримано висновок державної Азово - Чорноморської екологічної інспекції № 11/20 від 10.01.2005 року. Отримано висновок по проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки Комітету з охорони культурної спадщини № 5640 від 10.11.2005 року. Отримано висновок Алуштинської міськСЕС № 650 від 15.11.2005 року щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову. Отримано висновок державної землевпорядної експертизи від 29.11.2005 року № 2121-05 Державного комітету України по земельних ресурсах. Отримано технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки в натурі.
На підставі вказаних документів та відповідно до Договору № 111 від 25.05.2005 року розроблено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ТОВ «БАГіра-2003» для розміщення туристичного готелю на 20 місць, адреса земельної ділянки: с.Привітне, Канакська балка.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” регулювання питань земельних відносин відноситься до виключної компетенції міської ради.
На підставі вказаних вище документів, керуючись статтями 12, 123, 124 Земельного кодексу України в межах наданої компетенції Привітненька сільська рада прийняла рішення № 726 від 16 грудня 2005 року, рішення прийнято більшістю депутатів, які брали участь в роботі сесії, що підтверджується протоколом від 16.12.2005 року., наявному в матеріалах справи.
Позивач посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу від 20.05.2000 року укладеного між Позивачем та ТОВ «Хара-Деніз», до позивача перейшло право власності на нерухоме майно, який було визнано дійсним Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 21.03.2006 року по справі № 2-1/6714-2006 року. А тому, відповідно до зазначеного договору Позивачеві має перейти право користування земельною ділянкою.
Також судом встановлено, що третя особа по даній справі зверталася з позовом до приватного підприємства “Сейяра” про виселення з земельної ділянки.
Під час розгляду даної справи було встановлено, що актом обстеження земельної ділянки ( с. Привітне, Канакська балка, вул. Курортна ) від 02.03.2006р. виявлено самостійно встановлені деревянні будови у кількості 3 – х штук, що належать ПП “Сйяра”, які заважають освоєнню ділянки і дозволяють приступити до будівництва готелю.
Рішення ГС АР Крим від 07.09.2006 р. по справі 2-2/11476 – 2006 позов ТОВ «БАГіра-2003» було задоволено та забовязано ПП “Сейяра” звільнити від незаконно встановлених будов, в кількості трьох штук, з самовільно займаної земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ТОВ «БАГіра-2003».
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.12.2006 р. вказане рішення ГС АР Крим було залишено без змін.
Позивач по справі не привів належних доказів, відповідно до яких документів право користування земельною ділянкою повинно бути за ним закріплено. Позивач також не надає підтвердження того, що об’єкти, які знаходяться на вказаній земельній ділянці є нерухомим майном, в чому вбачається необґрунтованість його вимог.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Позивачеві не надавалось погодження на розміщення будь-яких збірно-розбірних конструкції на даній земельній ділянці, позивачу не надавалось погодження на користування земельною ділянкою площею 0,2600 га щодо якої прийнято оскаржуване Рішення.
Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законом, пунктом 6 статті 123 та статтею 124 Земельного кодексу України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач діяв без порушення закону, рішення № 726 від 16.12.2005 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «БАГіра-2003» прийнято на підставі норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Вступна і резолютивна частини постанови оголошено 19.01.2007 р.
Постанову у повному обсязі складено 29.01.2007 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.