Справа № 699/461/16-к

Номер провадження 1-кп/699/48/16

УХВАЛА

31.08.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015250190000462, який затверджено 14.07.2016 прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_2, щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід: домашній арешт закінчився 03.03.2016,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України;

за участі:

з боку обвинувачення:

прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_4 та її представника, адвоката ОСОБА_5,

з боку захисту:

обвинуваченого ОСОБА_3, його законного представника - ОСОБА_6 та захисника, адвоката ОСОБА_7,

представника служби у справах дітей Корсунь-Шевченківської РДА ОСОБА_8,

суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.2016 до Корсунь-Шевченківського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015250190000462 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

25.08.2016 у підготовчому судовому засіданні від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про повернення зазначеного обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, розгляд якого, за клопотанням учасників судового провадження, відкладено на 31.08.2016.

31.08.2016 адвокат підтримав заявлене клопотання і в обґрунтування клопотання захисником зазначено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам 291 КПК України.

Так, захисник у своєму письмовому клопотанні вказав, що після усунення прокурором недоліків в обвинувальному акті у цьому ж кримінальному провадженні, такий направлено до суду, у якому ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, 02.12.2015 близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи у спальній кімнаті будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, що по вул.Леніна ,11, у с.Шендерівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, на грунті раптово виниклих міжособистісних неприязних відносин, в ході сварки, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, умисно, неодноразово наніс ОСОБА_9В тілесні ушкодження, а саме: кулаком правої руки наніс один удар в область обличчя останнього, після чого правою ногою наніс йому ще два удари, спочатку один удар в область передпліччя правої руки та в послідуючому ще один удар в область грудної клітини потерпілого, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи № 143 від 15.01.2016 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів 8-10 ребер справа, 6-8 ребер зліва, крововиливів в м’які тканини грудної клітки справа та зліва, розривів паріетальної плеври, розриви нижніх долей обох легень, одиночні рихлі крововиливи в тканину міокарда, які супроводжувалися розвитком двохстороннього гемопневмотраксу, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя, та в даному випадку спричинили настання смерті ОСОБА_9

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Ознайомившись з обвинувальним актом від 14.07.2016 та реєстром матеріалів досудового розслідування, захисник вважає, що у даному кримінальному провадженні призначити судовий розгляд неможливо з наступних підстав:

-прокурор Початенко Н.В. раніше зверталася до суду з аналогічним обвинувальним актом, затвердженим нею 02.02.2016 відносно ОСОБА_3, але такий 06.04.2016 ухвалою Корсунь-Шевченківського райсуду було повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України та має істотні порушення норм КК і КПК України і ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27.05.2016, копія якої надана суду , вказана ухвала місцевого суду залишена без змін.

Крім того, адвокат зазначив, що у вказаній ухвалі апеляційного суду зазначено і інші підстави повернення прокурору вказаного обвинувального акта, а саме: що сформульоване обвинувачення є неконкретним та таким, що не співвідноситься із висновком експерта від 27.02.2016, копію якого адвокат надав суду.

Крім того, апеляційний суд вказав, що у формулюванні обвинувачення зазначені не всі тілесні ушкодження, які зазначені у висновку експерта та ті, що виявлені у потерпілого; не співвідноситься кількість заподіяних ударів з кількістю виявлених тілесних ушкоджень та механізм утворення таких, а також не зазначено час настання смерті потерпілого.

Адвокат вважає, що висновки апеляційного суду, що викладені в ухвалі від 27.05.2016, прокурором виконані не в повній мірі.

Так, зокрема, у обвинувальному акті від 14.07.2016 не зазначено часу настання смерті потерпілого ОСОБА_9 і цей недолік неможливо самостійно усунути судом ні в підготовчому судовому засіданні, ні під час судового розгляду, оскільки суд, в силу ч. 1 ст. 337 КПК України, проводить судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. В той же час, можливість з боку прокурора щодо внесення змін в обвинувачення у відповідності до ч.2 ст. 337 КПК України, є лише його правом, а не обов'язком. А тому і з цієї підстави обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для зазначення часу настання смерті потерпілого ОСОБА_9

Крім того в обвинувальному акті від 14.07.2016 не вказано причинно - наслідковий зв’язок між діями обвинуваченого ОСОБА_3 та настанням смерті потерпілого ОСОБА_9

Так, згідно фабули обвинувачення, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_9 три удари: один удар кулаком правої руки в область обличчя, потім правою ногою наніс один удар в область передпліччя правої руки та ще один удар в область грудної клітини потерпілого, в результаті яких останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: переломів трьох ребер справа, трьох ребер зліва, крововиливів в м’які тканини грудної клітки справа та зліва, розривів пареітальної плеври, розриви нижніх долей обох легень та одиночні рихлі

крововиливи в тканину міокарда, які були заподіяні не більше як за 30-40 хвилин до смерті, а час смерті не вказане. Від якого саме удару чи ударів настала смерть потерпілого в обвинувальному також акті не вказано.

Зазначене свідчить про те, що поза увагою досудового розслідування залишилися обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а відтак, сформульоване нове обвинувачення є неконкретним та не узгоджується із висновком експерта від 27.02.2016 № 143/1, де вказано набагато більше виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та згідно якого тілесні ушкодження, які спричинили смерть ОСОБА_9 могли утворитися не більше, як за 30-60 хвилин до настання смерті.

Крім того, в новому обвинувальному акті не зазначено механізму утворення вказаних тілесних ушкоджень.

Адвокат вважає, що вказані недоліки, крім іншого, є також порушенням права на захист обвинуваченого ще на стадії досудового розслідування, оскільки обвинувачений згідно ст. 42 КПК України має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Адвокат вважає, що всупереч вимогам ст. 291 КПК України обвинувальний акт від 14.07. 2016 містить перелік доказів, які на думку сторони обвинувачення підтверджують вину обвинуваченого, що є неприпустимим, оскільки це не передбачено жодною нормою КПК України та може мати вплив на неупередженість суду і є прямим порушенням загальних засад кримінального провадження. Ця обставина є самостійною підставою для повернення обвинувального акту прокурору для виключення переліку доказів, які підтверджують вину обвинуваченого.

Крім того, адвокат вважає, що прокурором порушено процедуру пред’явлення нового обвинувачення ОСОБА_3, а саме: нове обвинувачення йому фактично не пред’являлося, що свідчить відсутність в реєстрі відповідної процесуальної дії, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального права, в т.ч. і через відсутність процедури пред’явлення обвинувачення ОСОБА_3, що порушує гарантовані законом його процесуальні права, в тому числі право на захист.

Крім того, адвокат вважає, що відповідно до положення ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строки досудового розслідування встановлені ст. 219 КПК України. Отже, після повернення обвинувального акту прокурору, починають діяти строки, передбачені ст. 219 КПК України.

Після повернення першого обвинувального акту (на підставі ухвали Корсунь- Шевченківського районного суду Черкаської області від 06.04.2016, яка набрала законної сили 27.05.2016, прокурором не продовжувався строк досудового розслідування і цей строк закінчився. Новий обвинувальний акт складено і направлено до суду вже поза межами строків досудового розслідування. Стаття 294 КПК України встановлює загальні положення строку досудового розслідування, в тому числі і конкретних суб’єктів, які мають повноваження продовжувати строки досудового розслідування. В переліку вказаних суб’єктів, слідчі судді та судді не зазначені, а відтак, ні слідчий суддя, ні суд не мають повноважень продовження строків досудового розслідування.

А тому, з посиланням на ст.ст.3, 21, ч.5 ст.9 КПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п. «а» ч.3 ст. 6 Конвенції, Рішення ЄСПЛ у справах «ОСОБА_1 проти Росії», «Пелісьє та Сассі проти Франції», адвокат ОСОБА_7 вважає, що у даному кримінальному провадженні призначення судового розгляду є неможливим, зазначені недоліки обвинувального акту як у своїй сукупності, так і кожен окремо, є істотними, та такими, що порушують право обвинуваченого ОСОБА_3 на захист та перешкоджають справедливому розгляду справи судом, і за таких обставин, обвинувальний акт, затверджений прокурором 14.07.2016, підлягає поверненню прокурору на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України для усунення недоліків, для:

-зазначення часу настання смерті потерпілого ОСОБА_9;

-зазначення механізму утворення тілесних ушкоджень внаслідок дій ОСОБА_3 у співвідношенні з висновком експерта від 27.02.2016 № 143/1;

-зазначення причинно-наслідкового зв’язку між діями обвинуваченого ОСОБА_3 та настанням смерті потерпілого ОСОБА_9;

-виключення з обвинувального акту переліку доказів, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_3;

-проведення процедури пред’явлення обвинувачення ОСОБА_3;

-вирішення питання продовження строку досудового розслідування.

Обвинувачений та його законний представник підтримали заявлене захисником клопотання.

Прокурор заперечила щодо задоволення заявленого захисником клопотання, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, та вважає, що такий підлягає призначенню до судового розгляду та надала суду наступні пояснення.

Що вказані адвокатом недоліки можуть бути усунені в ході розгляду даного кримінального провадження по суті, в т.ч. і в порядку зміни обвинувачення.

Потерпіла та її адвокат також вважають, що у суду є всі підстави для призначення вказаного обвинувального акту до судового розгляду.

Представник служби у справах дітей залишила розгляд даного клопотання на розсуд суду.

Суд, вислухавши клопотання адвоката ОСОБА_7, яке підтримане обвинуваченим та його законним представником, думку прокурора, думку потерпілої та її адвоката, перевіривши обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст.291 КПК України, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання повинен вирішити питання про відповідність обвинувального акту вимогам цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановлену цим Кодексом.

Формулювання обвинувачення повинно містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст. 91 КПК України входять до предмету доказування: це подія злочину, форма вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов’язок доказування вказаних вище обставин покладається на слідчого, прокурора.

У відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Ст.291 КПК України містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором, який складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Тобто, відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Але вказаний обвинувальний акт не відповідає вказаним вимогам Закону.

Так відповідно до ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 27.05.2016 , залишено в силі ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду від 06.04.2016, якою суд повертав обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні прокурору в порядку ст.291 КПК України, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, для усунення недоліків та апеляційним судом встановлено ще ряд істотних порушень норм КК і КПК України у даному провадженні.

Так у зазначеній ухвалі апеляційного суду було вказано прокурору і на усунення інших недоліків, виявлених апеляційною інстанцією, з вказівкою на усунення таких, оскільки без їх не усунення, так вказано апеляційною інстанцією, призначення вказаного обвинувального акту до судового розгляду є неможливим, але такі усунуті не повністю, а саме: після викладення фактичних обставин та правової кваліфікації кримінального правопорушення, в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні вимог ст.3 КПК України, відповідно до зазначених фактичних обставин та правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки таке не співвідноситься із висновком експерта від 27.02.2016.

Так у формулюванні обвинувачення зазначені тілесні ушкодження, які виявлені на потерпілому, а зазначені у вказаному висновку експерта не співвідносяться по кількості, не встановлений механізм утворення тілесних ушкоджень на тілі потерпілого, не зазначено час смерті потерпілого.

У даній ухвалі апеляційний суд також вказав, що висновок експерта від 27.02.2016 дає підстави вважати, що відносно потерпілого вчинено більш тяжкий злочин ( умисне вбивство), а не заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, у вказаній ухвалі апеляційний суд вказав, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст.109 КПК України, який, відповідно до п.1 ч.4 ст.291 КПК, додається до обвинувального акта, бо не всі процесуальні дії відображені у такому і такі недоліки і на даний час не усунуті.

Дані вказівки апеляційного суду підлягали виконанню, але виконані лише частково.

Суд вважає, що неконкретність обвинувачення порушує право обвинуваченого на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Але в обвинувальному акті відсутні дані про час настання смерті потерпілого; не вказано від яких саме тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого; відсутні дані про механізм утворення цих тілесних ушкоджень, не зазначено причинного зв’язку між діями обвинуваченого і настанням наслідків.

Тобто, суд прийшов до висновку, що вищевказані обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, а тому клопотання адвоката підлягає до часткового задоволення, а обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків, а саме :

-зазначення часу настання смерті потерпілого ОСОБА_9;

-зазначення механізму утворення тілесних ушкоджень внаслідок дій ОСОБА_3 у співвідношенні з даними про виявленні у потерпілого тілесні ушкодження згідно наданих адвокатом даних з посилання на висновок експерта № 143/1 від 27.02.2016;

-зазначення причинно-наслідкового зв’язку між діями обвинуваченого ОСОБА_3 та настанням смерті потерпілого ОСОБА_9.

Крім того, п.1 ч.4 ст.291 КПК України передбачено, що до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком та відповідно до вимог ст. 109 КПК України, такий повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Тобто, реєстр матеріалів досудового розслідування, який складається слідчим або прокурором, як процесуальний документ фіксування кримінального провадження, є інформаційним додатком до обвинувального акту та містить довідкові відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та заходи забезпечення кримінального провадження. Реєстр дає можливість суду в судовому засіданні ретельно і повною мірою дослідити, перевірити зібрані під час досудового розслідування докази, законність їх здобуття та постановити обґрунтоване рішення.

Наданий реєстр також не відповідає вимогам ст.109 КПК України, так як у ньому містяться лише вибіркові дані за процесуальні рішення, проведені під час досудового розслідування.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості усунення істотних недоліків, виявлених в обвинувальному акті під час підготовчого судового засідання, а згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Суд вважає, що оскільки закон чітко вказав, що у випадку невідповідності вимогам закону обвинувального акту, тобто будь-яким, які визначені ст.291 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору для доопрацювання.

Таким чином, з урахуванням вказаних вимог закону, вимог, вказаних в ухвалі апеляційного суду, суд приходить до висновку про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону при затвердженні прокурором вказаного обвинувального акту, а тому є неможливим призначити такий до судового розгляду, та вважає необхідним направити обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та додатками у кримінальному провадженні № 120152501900000462, внесеному до ЄРДР 03.12.2015, прокурору, який затверджував даний акт, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, про що наведено судом в мотивувальній частині ухвали суду.

Крім цього, відповідно до ст.291 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування є невід’ємною частиною обвинувального акта та повинен відповідати положенням ст. 109 КПК України, а оскільки такий також не відповідає вказаним вимогам, то і вказаний реєстр повертається прокурору для усунення вказаних недоліків.

В межах визначеного прокурором розумного строку необхідно виконати вказані в ухвалі вимоги.

Керуючись ст. ст. 109, 291, п.3 ч.3 ст. 314, п.2 ч.1 ст.395 КПК України,

суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12015250190000462

за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, повернути прокурору Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Зобов'язати прокурора в межах розумних строків усунути вказані в ухвалі недоліки та скласти обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Кіхтенко Н. І.