АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 2а – 30-09
Категорія : Спори фізичних осіб із суб’єктом
владних повноважень щодо оскарження його
правових актів індивідуальної дії, дій або
бездіяльності: Пенсійного фонду та його
управлінь – 2.19
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
4 березня 2009 року. Любомльський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Пешкова М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Любомль в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и в :
У районний суд із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області звернулась ОСОБА_1, яка просить зобов’язати відповідача провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Обґрунтувала позовні вимоги тим, що наділена правовим статусом дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Протягом 2007-2008 років така допомога не нараховувалася та не виплачувалася, оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинялась відповідними законами про державний бюджет, а так, як Конституційний Суд України в рішенні від 09.07.2007 року визнав неконституційним таке зупинення, просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2008 роки.
В судове засідання сторони не з’явились, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У зв’язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Відповідачем на адміністративний позов подано письмове заперечення, згідно якого Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі позов не визнає з тих підстав, що у 2006 році діяла норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яка не була предметом розгляду щодо її конституційності і встановлювала порядок виплати пільг дітям війни. Зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були чинним до 9.07.2007 року, а у період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 рік фінансування таких виплат
______________________________________________________________________
1 інстанція код суду – 0310
не було передбачене державним бюджетом України на зазначений рік. У 2008 році розмір допомоги встановлено в розмірі надбавки для учасників війни. Крім цього, просить застосувати норми закону про пропуск позивачем строку звернення до суду, відмовити позивачу в задоволенні позову, визнати Управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі не належною стороною у справі, провівши заміну належним відповідачем.
Аналізом письмових доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно копії паспорта серії АС № 277265, позивач ОСОБА_1 народилася 4 липня 1938 року в селі Гуща Любомльського району Волинської області.
Відповідно до копії посвідчення серії № 124413, позивач являється пенсіонером по віку, дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 18.11. 2004 року № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції Закону від 19 січня 2006 року № 3367-ІV пільги дітям війни, передбачені статтею ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджувались у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Даний Закон у встановленому порядку неконституційним не визнавався, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про проведення нарахування підвищення пенсії як дитині війни за 2006 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У зв’язку з цим позовні вимоги позивача про нарахування підвищення пенсії як дитині війни за 2007 рік підлягають задоволенню частково – за період з 9.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 01.01.2007 до 09.07.2007 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено вказану виплату.
Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України звернув увагу на те, що Закон України «Про Державний бюджет» на відповідні роки не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними) пункт 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині обмеження виплат дітям війни. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тому позовні вимоги позивача щодо нарахування підвищення пенсії як дитині війни підлягають задоволенню частково, починаючи з 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року.
Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії як дитині війни за період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого дітям війни виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно із ст. 22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів держава не може допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей війни.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, фактичні обставини справи та відповідні їм норми закону свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що посилання відповідача на той факт, що законами про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки не було передбачено належного фінансування є безпідставним і не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань.
Реалізація особою права, яке пов’язане із отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, як про це вказується у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України». З наведених міркувань безпідставним є клопотання відповідача про заміну управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі як неналежного відповідача та про визначення джерела фінансування соціальної допомоги з тих причин, що діючим законодавством чітко не врегульовано механізму її виплати.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено підвищення пенсії, яке згідно із ст.7 вказаного Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела котів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена Законом. Отже, фактичні обставини справи та відповідні їм норми закону свідчать про явність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 122, 159, 163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області провести нарахування ОСОБА_1 підвищення пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 3(три) гривні 40 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через Любомльський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий : суддя М.І.Пешков