РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стадник М.С.            

розглянув справу

за позовом: Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кременець, вул. У Самчука, 4, Тернопільської області, 47000

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

за участю представників сторін:

позивача:          Мельник Галина Степанівна -довіреність № 611 від 03.05.06р..

Суть справи:

Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 820 грн. заборгованості по єдиному податку шляхом звернення стягнення на активи платника податків.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час  розгляду справи і попереджені, що у разі неподання без поважних причин витребуваних судом матеріалів та незабезпечення участі в засіданні повноважного представника, справа буде розглядатися за правилами ст. 75 ГПК України.

Учаснику судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідач, без поважних причин, відзив на позов не подав, участь представника в засіданні не забезпечив, від проведення звірки розрахунків ухилився.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановлено:

- відповідно до ст. 1 Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. (далі Указ) спрощена система оподаткування установлена для суб'єктів малого підприємництва, до яких відносяться фізичні особи (далі підприємці), які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше десяти осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тисяч грн..

Пунктом 2 Указу передбачено право підприємців самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, ставки яких встановлюються місцевими радами за місцем державної реєстрації підприємця залежно від здійснюваного ним виду діяльності та сплачуються до 20 числа наступного місяця.

Перехід на спрощену систему здійснюється шляхом видачі органом державної податкової служби за місцем державної реєстрації підприємця Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Як випливає із матеріалів справи:

- ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 видане Кременецькою районною державною адміністрацією;

- за заявою підприємця від 21.02.2005р. про обрання спрощеної системи оподаткування доходів, за видом діяльності -роздрібна торгівля, Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією видано 22.02.2005р. свідоцтво про сплату єдиного податку № НОМЕР_2;

- рішенням Кременецької районної ради від 28.01.2005р. № НОМЕР_3 для даного виду діяльності встановлено з 01.02.2005р. ставку єдиного податку в розмірі 60 грн., а  з 01.05.2005р. рішенням № НОМЕР_4 ставка єдиного податку встановлена в розмірі 100 грн.;

- відповідно до даних облікової картки платника єдиного податку за відповідачем рахується заборгованість в сумі  820 грн., що виникла  за період з березня 2005р. по листопад 2005р.  які станом на день розгляду спору ним не сплачені.

Враховуючи, що:

- згідно підп. 2.1.4., 2.3.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- несплачені у встановлений Указом строк єдиний податок є податковим боргом відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону 2181;

- заходи з погашення податкового боргу застосовані податковою інспекцією в порядку передбаченому ст. 10 Закону 2181 позитивних результатів не дали;

- відповідачем позовні вимоги не спростовані доказами сплати податку, а тому позов підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.

Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_5 шляхом звернення на активи:

- в доход місцевого бюджету р/р 34218379600320, код платежу 16050200 ВДК у Кременецькому районі, МФО 838012 -820 грн. заборгованості по єдиному податку;

-  в доход Державного бюджету України 102 грн. державного мита;

- на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 в ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370, 118 грн. інформаційних  витрат.

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “28” липня 2006р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          М.С. Стадник