а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 р. Справа № 2-а-2530/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
При секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Россахатський О.І.
третьої особи: Белінська Н.О.
свідка: ОСОБА_2
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів", третя особа: постійно діючий третейський суд при Першій українській міжрегіональній товарній біржі
про: зобов'язання проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку
ВСТАНОВИВ :
26.05.2009р. до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Вінницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів", третя особа: постійно діючий третейський суд при Першій українській міжрегіональній товарній біржі про зобов'язання проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2007 р. суддею постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній товарній біржі винесено рішення по справі № 3/137-07, згідно якого визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.12.2007 р. та визнано заОСОБА_1право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки, загальною площею 0,1893 га., призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).
Для того, щоб провести у Вінницькій регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів" державну реєстрацію права власності на вищезазначену частину земельної ділянки позивач звернувся в Ленінський районний суд міста Вінниці для отримання виконавчого листа. 21.12.2007 р. позивачем отриманий від Ленінського районного суду міста Вінниці виконавчий лист, в якому (як пізніше стало зрозуміло) зроблена описка ( вказана загальна площа земельної ділянки, а не площа 1/2 частини земельної ділянки). На підставі даної описки позивачу у відділі земельних ресурсів відмовили в державній реєстрації права власності на земельну ділянку.
21.11.2008 р. позивач звернувся із заявою до постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній товарній біржі для виправлення вказаної описки.
24.11.2008 р. суддею постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній товарній біржі Завальнюком В.І. винесена ухвала про виправлення описки.
Після цього, позивач вдруге звернувся із заявою до Вінницької регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України із земельних ресурсів”з проханням провести державну реєстрацію права власності на частину земельної ділянки на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній товарній біржі, справа № 3/137-07 від 19.12.2007 р. так як в нього на руках був вищезгаданий виконавчий лист. Але він отримав лист-відповідь за № 5968 від 24.12.2008 р. підписаний директором Кожем'яко В.П., згідно якого знов було відмовлено у державній реєстрації.
Позивач вважає, що порушені його права та звернувся за їх захистом до суду.
Під час судового засідання позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на письмові заперечення зазначив, що процес придбання земельної ділянки для нововиявленого власника складається з 2 етапів, перший - визнання договору купівлі-продажу рішенням третейського суду дійсним; другий - оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку і державна реєстрація в регіональній філії Центру ДЗК, як того вимагає ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тому що право власності на земельну ділянку остаточно виникає після одержання власником документу, що посвідчує це право власності, зокрема, державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.
Саме процес оформлення та реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, придбаної за договором купівлі-продажу, засвідченого рішенням третейського суду, й потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, службовими особами, а також державним підприємством “Центр ДЗК при Держкомземі України" його філіями на місцях, якому делеговані владні повноваження.
Враховуючи, що право власності на земельну ділянку визнано на підставі рішення третейського суду і воно не може бути виконане лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій як з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та службових осіб, так і з боку органу державної реєстрації, за умови видачі згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України “Про третейські суди" компетентним судом виконавчого документа. Тільки після цього державний акт на право власності на земельну ділянку департаментом інформації та державної реєстрації регіону філії Центру ДЗК заноситься у відповідний Державний реєстр прав на земельну ділянку.
Також зазначив, що немає можливості зареєструвати право власності на земельну ділянку, оскільки попереднім власником не здійснена державна реєстрація державного акту про право власності на земельну ділянку.
Представник третьої особи пояснила, що відповідач не має право відмовляти в реєстрації рішення третейського суду , так як загальний суд, а саме, Ленінський районний суд м. Вінниці, видав виконавчий лист.
Свідок вказав, що дійсно при купівлі-продажу земельної ділянки вона представляла інтереси ОСОБА_2. Земельна ділянка при цьому продавалась одній особі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази по справі, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, ВЕС № 2023538 від 16.09.2006р. ОСОБА_2. продала ОСОБА_3 і ОСОБА_4по 1/2 земельної ділянки загальної площі- 0, 1893 га .
12.12.2007р. згідно акту прийому - передачі ОСОБА_5 , представник ОСОБА_4., передав, а ОСОБА_1 прийняв 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1893 га, призначеної для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1 .
Рішенням Постійно діючого Третейського суду від 19.12.2007р. визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1893 га, призначеної для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
21.12.2007р. Ленінським районним судом м. Вінниці виписаний виконавчий лист.
Однак, позивачем встановлено, що при винесені рішення від 19.12.2007р. по справі №3/137-07 Постійно діючим Третейським судом допущено описку у резолютивній частині.
Таким чином, 21.11.2008р. позивач звернувся до Постійно діючого Третейського суду про виправлення описки.
24.11.2008р. ухвалою Постійно діючого Третейського суду виправлено описку, а саме визнано за а ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки загальною площею 0, 09465 га, призначеної для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1.
З даними документами позивач звернувся до Вінницької регіональної філії держаного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітет України із земельних ресурсів" для реєстрації права власності на вищевказану ділянку.
Відповідач своїм листом від 24.12.2008р. № 5968 відмовив ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації, оскільки у наданих позивачем документах були певні невідповідності. Зокрема, зазначено про відсутність реєстрації державного акту попереднього власника.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не відноситься до системи органів місцевого самоврядування та органів державної влади, а є структурним підрозділом державного госпрозрахункового підприємства.
Частиною 1 ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно із п. 2.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999р., роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності:
- підготовчі роботи;
- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;
- складання кадастрового плану земельної ділянки;
- заповнення бланка державного акта.
Статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень" визначено порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Зокрема, вказано, що державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку:
- облік заяви про державну реєстрацію речових прав;
- прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав;
- установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав;
- державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав;
- присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна;
- видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 придбав 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1893 га, призначеної для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 , представника ОСОБА_4., яка, в свою чергу, придбала її у ОСОБА_2.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
ОСОБА_4., придбавши у ОСОБА_2. 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1893 га, призначеної для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1 не зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку в установленому законодавством порядку. Державний акт був лише роздрукований, але не пройшов державної реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, Вінницька регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів" позбавлена правових підстав для проведення державної реєстрації права власностіОСОБА_1 на земельну ділянку, так як подані ним документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень" у ст. 24 визначені підстави з яких у державній реєстрації права може бути відмовлено, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Хоча у листі відповідача від 24.12.2008р. №5968 немає посилання на вказану норму Закону, однак з її суті витікає вказаний висновок.
Таким чином, відповідач правомірно відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1893 га, призначеної для будівництва обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1.
Під час розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача провести реєстрацію права власності на земельну ділянку, оскільки для цього необхідно вчинити певні процедурні дії, визначені нормативними актами, які регулюють порядок виготовлення державних актів та ведення державного реєстру земель.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність у відмові в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1з адміністративним позовом до Вінницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів", третя особа: постійно діючий третейський суд при Першій українській міжрегіональній товарній біржі про зобов'язання проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 14.07.09
Суддя Загороднюк Андрій Григорович