ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"27" липня 2006 р. Справа №16/210-нА
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у
Хмельницькій області м. Хмельницький
про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №НОМЕР_1.
Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Приступа Д.І.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_2 -представник за довір. від 22.06.2006 р.
- ОСОБА_3 -представник за довір. від 22.06.2006 р.
Від відповідача -Присяжний В.В. -представник за довір.№ 673/21 від 02.06.2006 р.
Ухвалою суду від 23.06.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання по справі на 04.07.2006 р. на 15.30 год. Ухвалою суду від 04.07.2006 р. судовий розгляд справи призначено на 27.07.2006 р., про що сторони повідомлені належним чином.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить визнати нечинним рішення відповідача № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 2 700,00 грн., за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії (1 000 грн.) та здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів (1 700 грн.). Зазначене рішення прийнято на підставі акту перевірки № НОМЕР_2.
В акті перевірки зазначено, що при перевірці бару “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що належить позивачу, проведено закупку пачки цигарок “Мальборо” та три чашки кави, при цьому барменом було вибито касовий чек на суму 7,50 грн., лише за замовлену каву. Цигарки було придбано за ініціативою стажиста-офіціанта ОСОБА_4 Позивач вважає, що в даному випадку має місце проступок у трудових відносинах, а не в господарсько-правових, оскільки торгівля цигарками здійснювалась не в межах торгівельної точки, а було передано куплений в іншому місці, за власною ініціативою працівника товар, в даному випадку цигарки. Крім того, в акті перевірки зазначено, що на вітрині та меню тютюнових виробів не виявлено. На працівників бару було накладено стягнення. При цьому представники позивача пояснили, що клієнти розрахувалися з працівниками бару 200 грн. купюрою, їм було видано здачу 186 грн. Кава коштувала 7,50 грн., цигарки -6,50 грн.
22.02.2006 р. позивачем було отримано спірне рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 2 700,00 грн. Не погоджуючись із рішенням позивач оскаржив його до податкового органу, однак відповіді на скаргу до цього часу не отримав, тому позивач вважає свою скаргу задоволеною, а тому просить спірне рішення визнати нечинним.
Відповідач у запереченнях проти позову, його повноважний представник в судовому засідання проти позовних вимог заперечують та зазначають, що працівниками департаменту 15.12.2005 р. було проведено перевірку бару “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що належить позивачу. В ході перевірки було встановлено факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії та здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів.
Відповідач зазначає, що торгівля тютюновими виробами здійснювалася саме з торгового місця позивача. Тому рішенням № НОМЕР_1 до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 2 700,00 грн. за порушення вимог ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Відповідь на заяву підприємця направлено на його адресу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
Позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію від ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.
Відповідачем 15.12.2005 р. проведено перевірку бару “ІНФОРМАЦІЯ_1” по вул. Володимирська у м. Хмельницькому, що належить позивачу, щодо дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки №НОМЕР_2 В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. ст. 15 17 Закону України „Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, оскільки в барі здійснюється без ліцензійна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими, ніж максимально допустимі. Максимальна ціна цигарок, як вказано на пачці 4,00 грн. При цьому в акті перевірки зазначено, що проведено закупку однієї пачки цигарок “Мальборо” та 3 чашки кави. Барменом було вибито касовий чек № НОМЕР_4 на загальну суму 7,50 грн. за 3 чашки кави. Перевіряючими, для розрахунку, офіціанту було надано купюру 200 грн. Офіціант провів розрахунок, повернувши замовникам 186 грн. здачі та надавши цигарки “Мальборо” по ціні 6,50 грн. та каву. На момент перевірки в меню та барі тютюнових виробів не виявлено. Акт перевірки підписано барменом та офіціантом без заперечень до нього.
На підставі зазначеного акту перевірки, згідно п.5, п.12 ст. 17 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” відповідачем прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до позивача, а саме штрафу в розмірі -1700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії та 1 000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером продукції.
Із фіскального чеку №НОМЕР_4 від 15.12.2005 р. вбачається що в барі “ІНФОРМАЦІЯ_1” придбано каву на загальну суму 7,50 грн.
В поясненнях від 15.12.2005 р. бармен ОСОБА_5 пояснив, що офіціант ОСОБА_6 дав замовлення на 3 чашки кави та пачку цигарок “Мальборо”. Він зробив каву, а поскільки цигарок в барі немає, то попросив свою знайому піти в кіоск і купити цигарки. Знайома купили цигарки, які передали офіціанту, а він в свою чергу клієнтам. Здачу та чек він віддав офіціанту.
Гр-н ОСОБА_4, в своїх поясненнях від 15.12.2005 р. зазначив, що ним було прийнято заказ на 3 чашки кави та пачку цигарок. Так як сигаретами в барі не торгують, то він попросив дівчину купити цигарки в кіоску. Сигарети та каву він віддав відвідувачам, які розрахувалися купюрою в 200 грн. Він віддав їм здачу -186 грн., при цьому кава коштувала 7,50 грн.
Із фіскальних чеків, що надані позивачем до позову вбачається, що в барі “ІНФОРМАЦІЯ_1” не здійснюється торгівля тютюновими виробами.
Відповідно до Декларації про встановлені виробником максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари від 21.01.2005 р. вартість 1 пачки сигарет “Мальборо” встановлено в розмірі 4,00 грн.
Викликаний в судове засідання в якості свідка бармен бару “ІНФОРМАЦІЯ_1” ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, особу якого судом встановлено, надав свідчення про те, що попросив свою знайому піти в кіоск і купити цигарки, які замовили відвідувачі. Чек він вибив на каву, яку також замовляли ці ж відвідувачі. Знайома купили цигарки, які передали офіціанту, а він в свою чергу клієнтам. Здачу та чек він віддав офіціанту. Цигарками в барі не торгують. Ліцензія на торгівлю тютюновими виробами в барі відсутня. Сигарети було продано офіціантом з метою отримати “чайові” від клієнтів.
28.02.2006 р. позивачем на адресу відповідача направлено скаргу на прийняте рішення. Відповідь на яку, зі слів позивача ним не отримана.
Позивач, вважаючи прийняте відповідачем рішення таким, що суперечать чинному законодавству, просить суд визнати його нечинним .
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Ст.16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“ визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно п. 6.5. Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України від 21.08.2001 р. № 331, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2001 р. за № 789/5980 регіональні управління та їх територіальні підрозділи у межах своєї компетенції здійснюють такі основні функції: контролюють дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства з питань акцизного збору, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Застосовують до суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. ( Ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів“).
Згідно ст. 17 Закону України “ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. із змінами і доповненнями за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень; роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Перевіркою торгового місця позивача встановлена відсутність у нього ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами. Зазначений факт не оспорюється представниками сторін в судовому засіданні. Позивачем доказів про її наявність на час перевірки не надано.
Судом враховується факт реалізації тютюнових виробів -сигарет “Мальборо” по ціні 6,50 грн. в день проведення перевірки, що підтверджується поясненнями гр-на ОСОБА_4 та не заперечується представниками позивача в судовому засіданні. При цьому акт перевірки було підписано без будь яких заперечень до нього.
Тому доводи позивача, наведені в обґрунтування позову судом не приймаються з огляду на вищевикладені обставини та на наявність факту правопорушення .
Суд не погоджується також з доводами позивача щодо неправомірності проведеної перевірки, враховуючи наступне:
Контроль за дотриманням вимог Закону №481 здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України
Ст.5 Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817 наведений виключний перелік контролюючих органів, на які поширюється його дія, а саме: органи державної податкової служби стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів, митні органи, органи державного казначейства, державної контрольно -ревізійної служби.
Таким чином, дія зазначеного Указу не поширюється на перевірки, які проводяться Департаментом та його регіональними управліннями. Враховуючи сферу регулювання Закону України №481 та положення ст.16 даного Закону, поняття позапланових перевірок, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, не поширюється на перевірки по дотриманню вимог Закону №481.
Враховуючи вищенаведене, оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій №НОМЕР_1 у розмірі 2 700,00 грн., прийнято відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень, відповідає фактичним обставинам справи, тому у суду відсутні підстави для визнання його нечинним.
За таких обставин, позовні вимоги позивача, щодо визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій№НОМЕР_1 в розмірі 2 700,00 грн. не відповідають фактичним обставинами справи та вимогам чинного законодавства, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача, згідно ч. 2 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
ПОСТАНОВИВ:
В позові Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Хмельницькій області Державної податкової адміністрації України, м.Хмельницький про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 в розмірі 2 700,00 грн. відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Магера
Постанова оформлена і підписана 31.07.06р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.