ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"31" липня 2006 р. Справа №5/4105-А
за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області, м. Нетішин в інтересах держави в особі
до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин
про стягнення 397,68 грн.
Суддя Грамчук І.В.
Представники:
від позивача - Полудняк А. Г. за довіреністю № 1299/07 від 15.03.2006 р.
від відповідача - не з'явився
Суть спору:
Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з ПП ОСОБА_1, м. Нетішин 397,68 грн. заборгованості, з яких -
227,68 грн. недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.05.2006 р.
та 170,00 грн. штрафна санкція у відповідності до рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством № 71 від 13.04.2006 р.
Повноважний представник позивача у попередньому судовому засіданні 17.07.2006 р. та судовому засіданні 31.07.2006 р. позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі виконав.
В підтвердження позовних вимог подав копію розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на 2005 р., що подавалась відповідачем до Пенсійного фонду України, копію акту розрахунку суми доплати до мінімального розміру страхового внеску від 03.04.2006 р., вимогу на стягнення заборгованості № НОМЕР_1, картки особового рахунку платника, рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством № 71 від 13.04.2006 р. № 71 від 13.04.2006 р.
Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, повноважного представника для участі у засіданні суду не направив, причини неявки не повідомив, витребуваних ухвалою від 05.07.2006 р. документів не надав. Копію позовної заяви з додатками, копії ухвал та повістки про виклик відповідачу направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Шепетівським міськвиконкомом про що зборлено запис у журналі обліку реєстрації за НОМЕР_2 (свідоцтво від ІНФОРМАЦІЯ_1), підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нетішин, м. Нетішин.
Позивачем, відповідно до п.п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.п. 5.3.2 п. 5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на підставі поданого розрахунку за 2005 р. проведено розрахунок суми доплати до мінімального розміру страхових внесків за кожний місяць, у якому суб'єкт підприємницької діяльності одержав дохід від підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Результати розрахунку оформлено актом від 13.04.2006 р, згідно якого перерахуванню у строк до 01.04.2006 р. підлягають страхові внески в розмірі 282,88 грн. Акт відповідачем підписано без заперечень.
Станом на 01.05.2006 р. заборгованість ПП ОСОБА_1 по сплаті 32 % від чистого доходу склала 227,68 грн., у зв'язку з чим останній 03.05.2006 р. позивачем пред'явлено вимогу про сплату боргу № НОМЕР_1(на суму 227,68 грн.).
13.04.2006 р. управлінням Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі прийнято рішення № 71 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством у розмірі 170,00 грн.
Дану заборгованість в загальному розмірі 397,68 грн. відповідачем добровільно погашено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:
Згідно зі статтею 11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( надалі Закону) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності ст.ст. 14, 15, 17 Закону відповідач є страхувальником, платником страхових внесків та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ч. 1 ст. 19 та п.п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із сум доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. 4.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р.№21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. № 64/8663) розмір мінімального страхового внеску становить 32 відсотки мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків.
Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. вказаної Інструкції передбачено, що визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних у річних розрахунках, даних у розрахунку авансових сум страхових внесків, даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів, отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.
Страхові внески платники, крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (п.п. 5.3.2. п.5.3 Інструкції).
Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 відсотки. (абз.2 п.п. 5.3.2. п. 5.3 Інструкції).
Нормами ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити вказані суми.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону передбачено , що за неподання, несвоєчасне подання , подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом враховується, що відповідачем у поданому розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 р., який подавався до Пенсійного фонду України, самостійно визначались розміри внесків, акт розрахунку суми доплати до мінімального розміру страхових внесків підписано відповідачем без заперечень, вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку та рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржувалась та не скасована. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області м. Нетішин до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин про стягнення 397,68 грн. заборгованості задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин (м. Нетішин, пр. Незалежності, 12, а/с 169, код ЄДРПОУ 14150571 заборгованість в розмірі 397,68 грн. (триста дев'яносто сім гривень 68 копійок).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук. 3 прим.:
1 -до справи,
2 -позивачу,
3 -відповідачу.