ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"26" липня 2006 р. Справа №16/174-нА
За позовом Ізяславської центральної районної лікарні м. Ізяслав
до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області м. Хмельницький
про визнання нечинним та скасування рішення Державної інспекції з контролю
за цінами в Хмельницькій області № 068 від 23.03.2005р.
Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Приступа Д.І.
Представники сторін:
Від позивача - Лаврук Т.П.–за доруч. від 16.05.2005 р.
Лошатецький В.В. –за довіреністю №12-н від 22.05.2006 р.
Від відповідача – Замрієва С.С. –за дов. №0043 від 16.01.06р.
Ухвала постановляється 26.07.2006 р., оскільки в судовому засідання 25.07.2006 р. оголошувалася перерва.
Ухвалою суду від 05.06.06р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 26.06.06 р. В попередньому судовому засіданні 26.06.2006 р. оголошено перерву до 10.07.2006 р., про що сторони повідомлені під розписку.
26.07.2006 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області № 068 від 23.03.2005р., яким до позивача застосовано економічні санкції у розмірі 79 582,56 грн. ( 26 527,52 грн. + 53 055,04 грн. штрафу) за необґрунтовано одержану виручку внаслідок завищення тарифів на платні медичні послуги.
Позивач зазначає, що калькуляція на проведення медичних оглядів розроблено в лікарні на підставі Постанови КМ України №659 від 17.05.2002 р. В лікарні до виробничої собівартості медичних послуг включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загально виробничі витрати. Тому позивач вважає, що спірне рішення відповідача підлягає скасуванню.
10.07.2006 року позивач в судове засідання подав заяву про зміну позовних вимог у адміністративному позові в якій просить суд визнати нечинним та скасувати рішення відповідача №068 від 23.03.2005 р. про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 79 582,56 грн. Оскільки вказана заява не суперечила будь-чиїм інтересам, відповідала матеріалам справи та чинному законодавству, тому вона судом прийнята.
В заяві також позивач вказує, що в акті перевірки відповідачем не зазначено нормативні акти, які були порушено позивачем з конкретним обґрунтуванням порушення. Крім того на думку позивача, оскільки в рішенні вказано період 01.03.2004 р. по 01.03.2005 р., а фактично перевірка здійснювалась за період з 01.01.2003 р. по 01.03.2005 р., то дія вищевказаного рішення неправомірно поширена на період часу за який перевірка не проводилась.
Також, позивач вважає що відповідач вийшов за межі строку перевірки, оскільки зайво отримані кошти в сумі 26 527,52 грн. вилучені у позивача за період з 01.03.2004 р. по 01.03.2005 р., однак фактично перевірка здійснювалась по 01.02.2005 р.
В додаткову поясненні, позивач звертає увагу суду, на те, що в акті перевірки не відображений механізм скоєння порушення, не визначена сума необгрунтовано одержаної виручки з доданням розрахунків, відповідно до яких обчислюється зазначена сума, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку. До матеріалів справи позивачем надано платіжні вимоги на видачу заробітної плати за період березня 2004 р.- березня 2005 р. та книгу нарахування заробітної плати.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали наполягали на їх задоволенні.
Відповідач у запереченнях проти позову, його представники в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що 14.03.2005 р. відповідачем проведено перевірку Ізяславської ЦРЛ щодо дотримання державної дисципліни цін. За наслідками перевірки складено акт, в якому встановлено необґрунтоване одержання виручки позивачем внаслідок незаконного включення до складу калькуляцій на проведення медичних оглядів заробітної плати медичного персоналу та нарахувань на неї, чим порушено вимоги п.п. “а” п. 3 Постанови КМ України №659 від 17.05.2002 р. та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законом. Обсяги бюджетного фінансування визначаються на підставі науково обгрунтованих нормативів. Власні надходження бюджетних установ використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, але відповідно до п. 5.3.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таких документів лікарнею не при перевірці надано не було.Так, вартість послуг лікарні становить:
медогляд водіїв - 14,64грн., замість 4.92 гри.
медогляд на право отримання дозволу на носіння зброї- 15,18 грн., замість- 4,54 грн. дослідження на кишкову групу інфекцій - 23,52 грн., замість - 8,00 грн. видача довідок (на роботу ) - 12,24 грн., замість- 3,11 грн.
В перерахунку на фактичну кількість відвідувань з 01.03.04 по 01.03.05 лікарнею необгрунтовано отримано із споживачів за послуги:
медогляд водіїв - 3277,32 грн.
медогляд на право отримання дозволу на носіння зброї - 3503,10 грн.
дослідження на кишкову групу інфекцій - 7882.92 грн.
видача довідок (па роботу)- 3771,54 грн.
проведення досліджень на стафілокок - 8092,64 грн.
Всього 26527,52 грн.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” необгрунтовано одержана виручка підлягає вилученню в доход бюджету із штрафом у подвійному розмірі,
У відповідності до пункту 1.4 “Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами”, що затверджена спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. № 298/519 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 18.12.2001 р. № 1047/6238), Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області прийнято рішення від 23.03.2005 р. № 068 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму : сума порушення –26 527,52 грн., сума штрафу - 26527,52 грн. х 2 = 53055,04 грн. Всього 79 582,56 грн.
Аналогічна позиція відповідачем відображена в додаткових запереченнях проти позову, де крім того зазначається, що лікарнею не надані відомості про суму нарахованої та виплаченої заробітної плати працівників, які на думку позивача отримували заробітну плату із спеціального рахунку. За 2004 р. виплачено заробітну плату лише медперсоналу підрозділу із зубопротезування, що не є предметом розгляду справи. На підставі викладеного, керуючись вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач просить відмовити у позові Ізяславській ЦРЛ.
В запереченнях проти позову від 26.07.2006 року відповідач вказує, що в акті перевірки помилково зазначено період охоплений перевіркою з 01.01.2003 р. по 01.02.2003 р., оскільки фактично перевірявся період з 01.01.2003 р. по 01.03.2005 р., що підтверджується додатками до акту та розрахунками.
Крім того, відповідач стверджує, що визнається нечинним рішення, а не акт перевірки, за таких обставин, трактування “додаткової”чи “необґрунтованої” виручки на думку відповідача не є суттєвим. Представник відповідача зазначає, що період перевірки охоплював березень 2004 р. –березень 2005 р. В акті перевірки помилково вказано по 01.02.2005 р., оскільки перевірялась документація та проводилися розрахунки саме за період березень 2004 р. – березень 2005 р. Представник відповідача також зазначає, документи, що подані позивачем не можуть бути належними доказами у справі, оскільки книга не прошита, а в платіжних дорученнях по заробітній платі відсутні відомості про нарахування саме 30%, про що вказано в акті перевірки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
Відповідно до довідки ЄРДПУ, виданою обласним головним управлінням статистики, відповідач є юридичною особою, а згідно статуту є самостійною установою охорони здоров’я і відносяться до лікувально-профілактичних установ лікарняного типу.
На підставі посвідчення, виданого Держінспекцією з контролю за цінами 01.03.2005 року №0062 державними інспекторами Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області, проведена перевірка дотримання порядку формування та застосування тарифів на платні послуги в Ізяславській центральній районній лікарні.
Перевірка проведена з 01.03.2005 р. по 14 березня 2005 року за період з 01.01.2003 р. по 01.02.2005 р.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 14.03.2005 р., відповідно до якого встановлено небгрунтоване одержання виручки Ізяславською центральною лікарнею, м. Ізяслав внаслідок незаконного включення до складу калькуляцій на проведення медичних оглядів заробітної плати медичного персоналу та нарахувань на неї, чим порушено вимоги п.п. “а” п. 3 Постанови КМ України №659 від 17.05.2002 р. та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Так, при перевірці встановлено, що у відповідача не виявлено відповідні розрахункові платіжні та інші документи, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. А тому, вартість послуг лікарні становить:
медогляд водіїв - 14,64грн., замість 4,92 грн.
медогляд на право отримання дозволу на носіння зброї - 15,18 грн., замість - 4,54 грн. дослідження на кишкову групу інфекцій - 23,52 грн., замість - 8,00 грн. видача довідок (на боту) - 12,24 грн., замість - 3,11грн.
В перерахунку на фактичну кількість відвідувань з 01.03.04 по 01.03.05 лікарнею необгрунтовано отримано із споживачів за послуги:
медогляд водіїв –3 277,32 грн., медогляд на право отримання дозволу на носіння зброї –3 503,10 грн. дослідження на кишкову групу інфекцій –7 882,2 грн., видача довідок (на роботу)- 3 771,54 грн., проведення досліджень на стафілокок –8 092,64 грн., тобто всього на суму 26 527,52 грн.
Вказані вище результати перевірки, підтверджені наданими в справу платіжними вимогами про видачу заробітної плати, книгою нарахування заробітної плати позивача за період з 01.01.2004 р., актом перевірки від 14.03.2005 р., звітами про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2003,2004 р.р., розрахунками вартості проведення медичних оглядів водіїв, калькуляціями на оплату профілактичного наркологічного огляду, медогляду, психіатричного огляду, додатками до акту перевірки.
Враховуючи результати перевірки та норми ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”
відповідачем прийняте рішення № 068 від 23.03.2005р., яким до позивача застосовано економічні санкції у розмірі 79 582,56 грн. ( 26 527,52 грн. + 53 055,04 грн. штрафу) за необґрунтовано одержану виручку внаслідок завищення тарифів на платні медичні послуги.
Вважаючи, що дане рішення прийняте з порушення норм чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи, позивач просить суд визнати його нечинним та скасувати.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з п.п.1,2 ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно пункту 1.4 “Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами”, що затверджена спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України 03.12.2001 р. № 298/519 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 18.12.2001 р. № 1047/6238) підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види
послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” фінансування охорони здоров’я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законом. Обсяги бюджетного фінансування визначаються на підставі науково обгрунтованих нормативів. Власні надходження бюджетних установ використовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, але відповідно до п. 5.3.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Оскільки в ході перевірки установи позивача (акт перевірки від 14.03.2005 р.), таких документів останнім не було надано, відповідач керуючись нормами Закону України „Про ціни і ціноутворення” та “Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” прийняв рішення № 068 від 23.03.2005р., яким до позивача застосовано економічні санкції у розмірі 79 582,56 грн. ( 26 527,52 грн. + 53 055,04 грн. штрафу) за необґрунтовано одержану виручку внаслідок завищення тарифів на платні медичні послуги. В ході розгляду справи позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки відповідача визначені в акті перевірки та доказів невідповідності прийнятого відповідачем спірного рішення вимогам чинного законодавства.
Судом враховується, що відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання нечинним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області № 068 від 23.03.2005р., з підстав визначених позивачем, заявлені безпідставно суперечать вимогам чинного законодавства та наявним матеріалам справи, а тому в їх задоволенні належить відмовити.
Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача, згідно ч. 2 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
ПОСТАНОВИВ:
В позові Ізяславської центральної лікарні, м. Ізяслав до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області, м. Хмельницький про визнання нечинним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області № 068 від 23.03.2005р. відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Магера
Постанова оформлена і підписана 28.07.06р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.