У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 березня 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі :
головуючого – Декайла П.В.
суддів - Коструби Г.І., Вавріва І.З.
з участю прокурора Семенця О.А.
засудженого ОСОБА_1 .
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 . на вирок Тернопільського міськрайсуду від 19 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець міста ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , судимий:
1) вироком Тернопільського міського суду від 12 лютого 1998 року із змінами, внесеними ухвалою судової колегії обласного суду Тернопільської області від 1 квітня 1998 року, - за ст. 17-81 ч.2 КК України (1960 р.) до 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у ВТК суворого режиму з конфіскацією всього особистого майна.
В строк відбуття покарання зараховано утримання під вартою терміном 5 місяців 23 дні – з 8.04.97 р. по 30.09.97 р.
Звільнений 22 червня 1998 року.
2) вироком Тернопільського міського суду від 6 червня 2000 року за ч.1 ст.89, ч.3 ст.140, 42 КК України (1960 р.) – до 4-х років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна з відбуванням покарання у ВТК суворого режиму. Звільнений постановою Коростинського районного суду Житомирської області від 19 липня 2002 року
__________________________________________________________________
Головуючий у 1 інстанції - Ломакін В.Є. категорія – ч.3 ст.185 КК
Доповідач- Коструба Г.І. справа № 11-63
умовно - достроково на 1 рік 1 місяць 10 днів.
3) вироком Тернопільського міськрайонного суду від 20 квітня 2007 року за ч.1 ст.263 КК України - на 3 роки позбавлення волі. Відповідно до вимог ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки із застосуванням вимог ст. 76 КК України
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2007 року у вигляді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 . в ніч з 06 на 07 вересня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переконавшись що за ним ніхто не спостерігає, шляхом зняття віконної рами проник в гаражне приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_2 , належне ОСОБА_2 ., звідки викрав дві електродрелі вартістю 199 грн. 78 коп. за 1 шт. на суму 399 грн. 56 коп., чотири фари до автомобіля ВАЗ -2101 вартістю 63 грн. 50 коп. за 1 шт. на суму 254 грн., ручний ліхтарик вартістю 207 грн. та, поскладавши все у поліетиленовий пакет, який для потерпілого в грошовому вимірі цінності не представляє, з викраденим з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 860 грн. 56 коп.
В апеляції засуджений просить вирок суду щодо нього скасувати, а справу провадженням закрити , оскільки інкримінованого йому злочину він не вчиняв. Пояснює, що 6 вересня 2007 року він приїжджав в смт. Березовиця провідати свою маму та вирішити питання свого працевлаштування. Оскільки затримався там до пізнього вечора та на автобус в с.Настасів, де проживав, вже не встигав, вирішив заночувати в гаражі колишнього свого господарства, яке вже належало ОСОБА_2 . Саме з цією метою він і проник в гараж, а не з метою вчинення крадіжки, як вказано у вироку. Навіщо в подальшому взяв з гаража пакет з фарою та фонариком пояснити не може. Пояснює це впливом попередньо вжитого ним алкоголю. Умислу на вчинення крадіжки у нього не було. Досудове слідство у його справі проведено однобічно та з обвинувальним ухилом. Окрім того, на нього здійснювався фізичний та моральний тиск для дачі визнавальних показань.
В судовому засіданні ОСОБА_1 . доповнив свою апеляцію і просить також у випадку визнання його винним пом’якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, ознайомившись з матеріалами справи та доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.
Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні засуджений визнавав себе винним у вчиненні крадіжки з проникненням в гаражне приміщення, пояснюючи це перебуванням у нетверезому стані.
У зв’язку з тим, що учасники судового процесу не заперечували проти дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, суд відповідно до вимог ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження цих обставин. При цьому суд , з’ясувавши можливість розгляду справи за скороченим порядком, роз’яснив наслідки такого розгляду.
Дії ОСОБА_1 . кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України правильно, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу винного, а також як пом’якшуючі, так і обтяжуючі вину обставини , і призначив покарання відповідно до закону.
Разом з тим, у вступній частині вироку суд допустився помилки, вказавши, що ОСОБА_1 . був судимим за трьома вироками Російської Федерації.
Вироки судів держав СНД не тягнуть правових наслідків, передбачених ст.ст. 9 і 7 КК України при засудженні особи на території України, оскільки відповідно до Закону України від 3 березня 1998 року „Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року” Україна не взяла на себе зобов’язання визнавати і враховувати такі вироки.
Таким чином, ця вказівка суду відповідно до вимог ст.365 КПК України підлягає виключенню з мотивувальної частини, та підлягає уточненню вказівка суду про те, що ОСОБА_1 . був судимий вироком суду від 1 квітня 1998 року, хоча це була ухвала судової колегії обласного суду Тернопільської області, та вироком суду від 21 грудня 1999 року, який в подальшому був скасований з направленням справи на додаткове розслідування, після чого судом був винесений вирок від 6 червня 2000 року.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України виключити вказівку суду про судимості ОСОБА_1 . вироками Російської Федерації та внести уточнення щодо судимостей ОСОБА_1 . Тернопільськими судами 12 лютого 1998 року та 6 червня 2000 року.
В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду від 19 листопада 2008 року відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді – 2 підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.І.Коструба