ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2006 Справа № А23/225
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді– Тищик І.В.- доповідач,
суддів –Кузнецової І.Л., Чимбар Л.О.
при секретарі –Врона С.В.
за участю представників
позивача: Пудова О.О., Цесарчук О.В., Іскрук О.В.
відповідача: Шрамко І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства „Кривбасводоканал”, м. Кривий Ріг на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.05 року у справі № А23/225
за позовом комунального підприємства „Кривбасводоканал”, м. Кривий Ріг
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг
про визнання недійними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2005р. у справі №А23/225 (суддя Добродняк І.Ю.) в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань на загальну суму 1 684 078,23 грн. відмовлено.
Вмотивовуючи постанову, господарський суд дійшов висновку про наявність несвоєчасної сплати позивачем сум узгоджених податкових зобов’язань та правомірність нарахування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач –Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги підприємства.
Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник послався на те, що КП «Кривбасводоканал»не згодне з нарахуванням штрафних санкцій по ПДВ і по податку на спеціальне використання водних ресурсів, оскільки вказані штрафні санкції були нараховані на сплату розстрочених сум, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.07.06р.
У судовому засіданні 19.07.06р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 03.03.2005р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією було прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000072120/0, 0000082120/0, 0000092120/0, 0000052120/0, якими КП «Кривбасводоканал»були нараховані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1684078,23 грн. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість та збору за спеціальне використання водних ресурсів.
Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень явився акт № 9/321 від 03.03.05р. документальної перевірки підприємства-позивача з питання додержання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по податках та обов’язкових платежах за період з 01.04.04 по 21.02.05рр.
Проведеною перевіркою встановлено факти несвоєчасної сплати до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань по податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій за жовтень-грудень 2003 року, січень, квітень, червень 2005 року, податкового повідомлення-рішення №0000322600, отриманого позивачем 21.07.04р. та збору за спеціальне використання водних ресурсів відповідно до поданих розрахунків за 9 місяців 2003, за 2003 рік, податкового повідомлення-рішення №0000872140, отриманого позивачем 21.07.04р., розрахунку за 9 місяців 2004р.
За результатами адміністративного оскарження оспорювані податкові повідомлення-рішення залишені без змін та прийнято, відповідно, податкові повідомленя-рішення №№0000052120/3, 0000072120/3, 0000082120/3, 0000092120/3 від 29.08.2005р., з вимогою про визнання недійсними яких позивач звернувся до господарського суду .
Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон №2181) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Пп. 5.3.1 вказаної статті встановлено, що суму самостійно визначеного податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний сплатити протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп..4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону; суму нараховану контролюючим органом –у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності –протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом № 2181, передбачено пп.17.1.7 п. 17.1 ст.17 цього Закону.
Матеріалами справи факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань підтверджуються у повному обсязі. Крім того, позивач не заперечує сам факт несвоєчасного погашення податкових зобов’язань як по податку на додану вартість так і по збору за спеціальне використання водних ресурсів.
Щодо податкових декларацій з ПДВ з від”ємним значенням та сплати розстрочених сум, колегія суддів зважала на наступне:
Згідно вимог абз.2 пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла протягом 2004р.) за бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відповідно до пп. 5.12.1 п.5.12 розд. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованої в Мін’юсті від 09.07.1997р., в податкових деклараціях у відсотках вказується розподіл суми, задекларованої до відшкодування в залежності від термінів та напрямків проведення відшкодування.
В деклараціях від 20.04.2004р. №934 та від 20.08.2004р. №3431, наданих КП «Кривбасводоканал»за березень та липень 2004р. визначалося, що суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету, належить зарахувати в рахунок платежів з податку на додану в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні»від 07.08.1998р.(що діяв на момент погашення податкового боргу) у разі коли сума податку на додану вартість має від’ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості –у зменшення податкових зобов’язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів.
З зазначеною нормою кореспондуються приписи п.2.3 розд.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.07.1997р. №209/72, зареєстрованого в Мін’юсті України 18.07.1997р. №263/2067, згідно з яким за наявності в платника податку податкового боргу минулих звітних періодів із сплати податку на додану вартість (у тому числі відстрочено та розстроченого) сума, задекларована платником до відшкодування, зараховується в погашення такої заборгованості.
За викладених обставин врахування зазначеного бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкового боргу по ПДВ, з подальшим нарахуванням штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону №2181, колегія суддів вважає правомірним.
Незастосування штрафних санкцій в разі сплати розстрочених сум податків передбачено наказом ДПА України від 07.10.05р. №434 «Про затвердження податкового роз’яснення» щодо застосування положень пп.17.1.7 п. 17.1 ст.17 та ст..18 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями). Зазначене роз’яснення не зареєстровано в Мінюсті України, внаслідок чого не може вважатися нормативно-правовим актом.
Пп. 14.1.3 п.14.1 ст.14 Закону №2181 передбачено, що платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов’язання, внаслідок чого колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо правомірності нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.1999р. №1494 «Про затвердження порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування для потреб енергетики та водного транспорту»(зі змінами та доповненнями) об’єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням втрат води в системах їх водопостачання.
Обсяг використаної води визначається водокористувачем самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів або за технологічними даними.
Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів затверджені постановою Кабінету Міністрів України №836 від 18.05.1999р.
Комунальним підприємством «Кривбасводоканал», як водокористувачем, подавалися до податкової інспекції розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів, тобто, останній зобов’язався сплатити до бюджету відповідну суму платежу за водокористування у встановлені законодавством терміни.
Оплату платежів за 9 місяців 2003, за 2003 рік, податкового повідомлення-рішення №0000872140, отриманого позивачем 21.07.04р., за 9 місяців 2004р. позивачем здійснено з прострочкою. Дана обставина позивачем не заперечується.
Скарга не містить законодавчого обгрунтування для скасування постанови суду в зазначеній частині. Факт нарахування позивачем не оскаржується.
З огляду на відповідність висновків, викладених у постанові суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог позивача щодо скасування постанови господарського суду. Доводи позивача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.05 року у справі № А23/225 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Кривбасводоканал” - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді І.Л.Кузнецова
Л.О.Чимбар