Копія   Справа №1-17-07

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Любомль                                                                                             24 січня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області під головуванням

судді -                Мосієвича І.В.,

за участю секретаря Кузьміної Т.О.,

прокурора                      Ковальчука О.В.,

потерпілого                   ОСОБА_2,

представника Любомльського РайВО Масловської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Любомль Волинської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, допризовника, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,

-   у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 189 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, 28 жовтня 2006 року біля 23 години в селищі Шацьк Волинської області, знаходячись в стані алкогольного сп"яніння, прийшов до гуртожитку ІНФОРМАЦІЯ_2, діючи з корисливих спонукань та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, погрожуючи фізичною розправою, та застосувавши насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, яке виразилось в умисному нанесенні двох ударів руками по обличчю потерпілого ОСОБА_2, що спричинило йому фізичну біль, пред"явив останньому вимогу передати гроші в сумі 20 гривень. Оскільки в даний момент в потерпілого вказаної суми грошей в цей день не було, ОСОБА_1 попередив ОСОБА_2, що прийде за цими грошами в період з 21 години по 22 годину 29 жовтня 2006 року.

29 жовтня біля 20 години 40 хвилин ОСОБА_1 прийшов до вказаного гуртожитку, де зустрівши ОСОБА_2 діючи з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, погрожуючи фізичною розправою, пред"явив потерпілому попередню вимогу передати йому гроші в сумі 20 гривень.

ОСОБА_2 виконуючи вимогу ОСОБА_1, зайшов у гуртожиток, позичив гроші в сумі 20 гривень в свого однокурсника ОСОБА_3 та віддав їх підсудному.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину за інкримінованим йому органами досудового слідства злочині визнав повністю та показав, що дійсно в кінці жовтня 2006 року в селищі Шацьк Волинської області біля гуртожитку лісового коледжу вимагав з погрозою насильства та застосуванням фізичного насильства яке не було небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого ОСОБА_2 гроші у розмірі 20 гривень, і які згодом отримав для власних потреб.

У вчиненому щиро розкаюється просить суворо його не карати.

Крім особистого зізнання підсудного, його винність у вчиненому злочині повністю стверджена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що дійсно підсудний наприкінці жовтня 2006 року вимагав у нього двадцять гривень з застосуванням до нього фізичного насильства та з погрозою застосування насильства, після чого він під впливом останніх передав ОСОБА_1 двадцять гривень. Оскільки йому матеріальні збитки відшкодовані просить ОСОБА_1 реально не позбавляти волі і дати останньому змогу виправитись.

Протоколом усної заяви ОСОБА_2 про злочин від 13 листопада 2006 року (а.с.З) стверджено, що останній повідомив в Шацький РВ УМВС України у Волинській області про те, що у нього невідома йому особа з погрозою насильства вимагала гроші у розмірі 20 гривень і які він згодом передав останньому.

Дослідивши у судовому засіданні зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що сукупністю останніх повністю доведено винність ОСОБА_1 у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства та застосуванням фізичного насильства яке не було небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого ОСОБА_2, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 189 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу підсудного який негативно характеризується по місцю проживання та учбового закладу де він навчався, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом"якшують покарання підсудному, суд відносить його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, повне та добровільне відшкодування збитків потерпілому, відсутність тяжких наслідків завданої злочином, а також ту обставину, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, фактично був позбавлений батьківської опіки, оскільки мати померла, а батько який являється інвалідом другої групи, позбавлений батьківських прав.

До обтяжуючих суд відносить, вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі. Однак з врахуванням зазначених пом"якшуючих покарання обставин, та особи підсудного, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, та досягнення мети передбаченої ч.2 ст.65 КК України, та застосувати до нього вимоги ст.75 КК України, звільнивши його від основного покарання з випробовуванням та іспитовим строком на три роки і покладенням на підсудного обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд, -

засудив: ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 189 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3( три ) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного судом основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки передбачені ст.76 КК України, зокрема повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.

Головуючий: суддя                 /підпис/          І.В.МОСІЄВИЧ

СУДДЯ:          І.В.МОСІЄВИЧ