ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2009 року Справа № 2а-3360/09/2370
10 год. 55 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гаращенка В.В.,
при секретарі: Бондар Т.П.,
за участю:
представників сторін:
позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;
відповідачів: Сивухіна Г.С., Кузьменка А.О. - за довіреностями;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до голови державної податкової адміністрації в Черкаській області Ткаченка Юрія Олеговича, державної податкової адміністрації в Черкаській області, Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про визнання бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови державної податкової адміністрації в Черкаській області Ткаченка Юрія Олеговича, державної податкової адміністрації в Черкаській області, Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про визнання бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів.
Позивач стверджує, що він, як і кожна особа, має право на звільнення зі служби в будь-який час за вільним вибором. Також позивач зазначив, що відповідач не видає наказ про звільнення, належно оформлену трудову книжку та не проводить розрахунок у строки передбачені чинним законодавством, а тому дії відповідача є протиправними.
На підставі наведених обставин позивач просить задовольнити його позовні вимоги, визнати бездіяльність відповідачів, зобов'язати ДПА в Черкаській області звільнити ОСОБА_2. згідно поданого рапорту, видати трудову книжку та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4257 грн.
Заявою від 14.07.2009 року про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість з грошового та речового забезпечення в розмірі 5220 грн. 50 коп. за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 09.07.2009 року розглянуто та задоволено клопотання представника Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області щодо виключення зі складу учасників судового процесу його як відповідача, оскільки останній є неналежним відповідачем.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву якою просить справу розглянути без його особистої участі, лише за участю його представника.
Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечили з мотивів викладених у запереченні.
Заслухавши доводи представника позивача, представників відповідачів, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Під час здійснення правосуддя суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив з 01.11.2004 року службу в органах податкової міліції, проте наказом ДПА в Черкаській області від 28.11.2005 року №226-ос звільнений зі служби за пп. «є» п. 64 Положення №114.
Позивач оскаржив в судовому порядку своє звільнення та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року, останнього поновлено на службі, а наказ про звільнення визнаний неправомірним.
На виконання вищевказаної постанови суду, наказом голови ДПА в Черкаській області від 21.01.2009 року №4-ос, ОСОБА_2 з 21.01.2009 року поновлено на службі в податковій міліції на посаді оперуповноваженого відділення оперативних заходів зі скорочення податкового боргу ВПМ Золотоніської ОДПІ.
В той же час, позивач, який 22.01.2009 року ознайомлений з наказом про поновлення його на службі, фактично до виконання службових обов'язків не приступивши, виявив бажання звільнитися зі служби в податковій міліції через хворобу.
Своє бажання звільнитися позивач оформив рапортом від 06.02.2009 року.
В свою чергу ДПА в Черкаській області відмовило ОСОБА_2. в задоволенні його рапорту.
Регулювання правового становища щодо спірних правовідносин здійснюється, Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року №509-XII (далі - «Закон №509-ХІІ»), Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - «Закон № 565-XII»), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України тощо.
Податкова міліція, входить до системи органів державної податкової служби, як відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями, здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Призначення, проходження та звільнення зі служби в податковій міліції здійснюється у порядку, встановленому законодавством для органів внутрішніх справ та інших нормативно правових актів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач проходив режим стаціонарного лікування через хворобу коліна в період часу з 21.01.2009 по 05.02.2009 року, в підтвердження надано копію листка непрацездатності НОМЕР_1 від 02.02.2009 року, а вже 06.02.2009 року останній звернувся з рапортом про звільнення зі служби через хворобу, до рапорту додав лише копію вказаного листка непрацездатності.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114 (далі - «Положення №114»).
Відповідно до п. 68 Положення №114, особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
В той же час та в силу п. 64 Положення №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби через хворобу в запас (з постановкою на військовий облік) - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії чи через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад.
Суд звертає увагу, що поданню рапорту про звільнення передує попередження прямого начальника про прийняте рішення щодо наміру звільнитися та при наявності відповідної команди. Крім того, обов'язковою умовою звільнення зі служби через хворобу чи за станом здоров'я є рішення військово-лікарської комісії.
Доказ про те, що позивач попередив у визначений строк до звільнення свого прямого начальника та отримав відповідну команду в матеріалах справи відсутній.
Крім того, в зв'язку з відсутністю рішення військово-лікарської комісії, відповідач листом від 16.02.2009 року №3283/26-615 повідомив позивача про неможливість задоволення поданого рапорту та роз'яснив, що позивач може реалізувати право звільнитися зі служби за власним бажанням.
При цьому, рапорт про звільнення зі служби в податковій міліції за власним бажанням позивач не подавав, натомість 02.03.2009 року останній повторно звернувся з рапортом про звільнення не надавши документи, що підтверджують стан його здоров'я.
Пунктом 40 Положення №114, визначено, що призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. При цьому враховується стан здоров'я, підготовки і досвіду служби, який визначається відповідними прямими начальниками на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Поновивши позивача на службі, виконуючи вищевикладені вимоги Положення №114 ДПА в Черкаській області 21.01.2009 року видало направлення №52 на проходження ОСОБА_2 медичного огляду.
Як вбачається, з листа начальника ВЛК УМВС України в Черкаській області №9/2-117 від 06.03.2009 року, рішення військово-лікарської комісії щодо придатності до служби в органах податкової міліції стосовно ОСОБА_2. не винесено, оскільки останній до лікарів ВЛК не з'явився. Комісію пройшов частково.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що позивач пройшов частково комісію з причини перебування на стаціонарному лікуванні в Черкаській обласній лікарні в ортопедичному відділенні за період з 21.01.2009 року по 03.03.2009 року. При цьому, в підтвердження того, чому позивач не отримав рішення військово-лікарської комісії після закінчення лікування, лише додала копію виписки з медичної картки стаціонарного хворого, видану міською клінічною лікарнею №61 міста Москви, Російська Федерація, де позивач перебував на лікуванні з 26.03.2009 по 08.04.2009 року.
В свою чергу, з листка непрацездатності НОМЕР_1 від 02.02.2009 року, оригінал якого позивач не надав, доданого до рапорту про звільнення вбачається, що позивач зобов'язаний стати до роботи 06.03.2009 року. Натомість, відповідно до рапортів безпосереднього начальника позивача від 24.02.2009 року та 31.03.2009 року вбачається, що ОСОБА_2. з дати поновлення на службі на робоче місце не з'являвся, про причини відсутності та місце перебування не повідомляв.
В судовому засіданні встановлено, що позивач на час розгляду справи перебуває за межами країни. При цьому, про виїзд за кордон, позивач, як особа, що перебуває на службі в силових органах податкової міліції, свого керівника не повідомив.
Твердження представника позивача щодо можливості звільнення позивача з будь-якої причини, лише при наявності наміру звільнитися, помилкове, оскільки органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд враховує, що відповідно до Конституції та законодавства України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яка вільно обирається або на яку вільно погоджуються, але цьому мають передувати певні дії особи щодо реалізації вказаного права.
Отже, заявлені вимоги позивача є необґрунтованими, з причини того, що останній неналежно виконуючи свої трудові обов'язки, не попередив прямого начальника про намір звільнитися у визначений строк, не надав рішення (висновку) військово-лікарської комісії з підтвердженням непридатності до служби в органах податкової міліції за станом здоров'я, чи через хворобу, а також не подав рапорт з наміром звільнитися за власним бажанням.
Таким чином , суд вважає правомірними дії відповідача щодо відмови у винесенні наказу про звільнення ОСОБА_2. зі служби через хворобу, відсутності розрахунку з позивачем, видачі трудової книжки, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 17, 70, 71, 89, 94, 159 - 163, 254, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 липня 2009 року.
Суддя В.В. Гаращенко