справа №2-987/09
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Бусик О.Л.
при секретарі - Карпюку А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачки, в якому просить розірвати зареєстрований між ним та відповідачкою ОСОБА_2 шлюб, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося через те, що вони мають різні характери та різні погляди на життя. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Фактично, шлюбні відносини між ними припинені з листопада 2008 року, спільного господарства не ведуть, спору щодо поділу майна немає. Вважає, що шлюб зберегти неможливо, в зв'язку із чим просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2, який зареєстрований 24 грудня 2004 року Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини, зазначивши, що примирення та подальше збереження сім’ї неможливе.
Належним чином повідомлена відповідачка у судове засідання не з’явилася, причин неявки суду не повідомила, подала суду письмову заяву з якої вбачається, що справу просить слухати у її відсутності, та проти задоволення позову не заперечує.
Представник відповідачки у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2004 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвами про народження (а.с. 6, 7). Діти проживають разом з відповідачкою.
Сторонам було надано термін для примирення строком 6 місяців, однак спроби до примирення позитивного наслідку не дали.
Судом встановлено, що між сторонами втрачене взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя та збереження шлюбно-сімейних відносин між сторонами неможливе і суперечить інтересам подружжя та дітей.
Таким чином суд вважає встановленим, що збереження сім’ї неможливо, шлюб сторін існує формально і може бути розірваним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3, 174, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд ,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 24 грудня 2004 року Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 705, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС державне мито на користь держави у розмірі 17 (сімнадцять) гривень 00 коп., ОСОБА_2 від витрат звільнити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: