Судове рішення #5811852
Справа № 11-384/09 Головуючий в 1 інстанції Каліновська В

Справа № 11-384/09                                   Головуючий в 1 інстанції  Каліновська В.С.

Категорія ст. 286 ч. 3 КК України                     Доповідач в апеляційній інстанції Хлапук Л.І.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

м. Луцьк                             14 серпня 2009 року

 

    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді   - Хлапук Л.І.,

суддів -   Міліщука С.Л., Опейди В.О.,

з участю прокурора -  Старчука В.М.,

захисника - ОСОБА_1,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду від 20 жовтня 2008 року, яким

    ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тінка Республіки Румунія, з вищою освітою, громадянина Румунії, працюючого водієм ТзОВ «Теравія-Транс», одруженого, на утриманні якого знаходяться троє неповнолітніх осіб, несудимого, жителя АДРЕСА_1,

    засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3(три) роки.

    Вироком стягнено з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по 40000 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди, в останній частині в позі відмовлено.

    Позови ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ТзОВ "Транс-Данубія" та "Теравія - Транс" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  залишено без задоволення.

    Вироком вирішено долю речових доказів, -

 

        В С Т А Н О В И Л А :

 

    Цим вироком ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 24 березня 2008 року, рухаючись по автодорозі «Львів-Радехів-Луцьк»,  керуючи вантажним автомобілем «Вольво» з напівпричепом, в порушення вимог п.п. 11.2, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та особливості вантажу, що перевозився, виїхав на зустрічну смугу, в результаті чого керована ним автомашина зіткнулась з автомашиною «Шеврове-Лачетті», під керуванням водія ОСОБА_6, а пасажири автомобіля «Шеврове-Лачетті» ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були смертельно травмовані, пасажир ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

    В своїх апеляціях потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності винності та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3, посилаються на суворість призначеного тому покарання без врахування даних про його особу. Прохають вирок суду змінити та призначити ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст.75 КК України.

    Захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в своїй апеляції вважають  вирок незаконним та необґрунтованим. Вказують, що органи досудового слідства та суд першої інстанції неповно та однобічно дослідили докази у справі, а тому просять скасувати вирок суду, справу направити на додаткове розслідування та змінити засудженому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд.

    Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, захисника ОСОБА_1, який підтримав всі апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції потерпілих підлягають до повного, а апеляції захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - до часткового задоволення з наступних підстав.

    Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом доказах.

    Посилання захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляції на наявність протиріч, які не усунуті судом, а також на неповноту і вибірковість дослідження доказів є безпідставними і спростовується сукупністю доказів, досліджених судом.

    Зокрема, є безпідставними посилання захисників на те, що ОСОБА_3 керував автопоїздом зі швидкістю 53 км/год.

    Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового та судового слідства ОСОБА_3 стверджував, що швидкість автопоїзда, яким він керував була приблизно 60-70 км/год. (а.с. 25-29, 175).

    Необґрунтованими є посилання захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отриманні органом досудового слідства з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Як встановлено з матеріалів справи, дані свідки були допитані з дотриманням вимог ст. ст. 85, 167, 170 КПК України в присутності перекладача.

    Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 82 від 14 квітня 2008 року вбачається, що в момент первинного контакту взаємодіяли передня ліва частина автомобіля «Шевроле-Ланчетті», яким керував ОСОБА_6, з лівою задньою частиною автомобіля «Вольво», яким керував ОСОБА_3. В подальшому  передня ліва частина автомобіля «Шевроле-Ланчетті» з передньою лівою частиною напівпричепу до автомобіля «Вольво». При цьому поздовжня вісь видільного тягача була під кутом приблизно 30 градусів вправо по відношенню до повздовжньої осі напівпричепа.

    Судом правильно встановлено, що ОСОБА_3 керуючи автомашиною "Вольво" порушив п.п. 11.2., 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху і саме дані порушення знаходяться в прямому причинному зв'язку з заподіянням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 смерті, а ОСОБА_4 - тяжких тілесних ушкоджень.

      Обставини, які б ставили під сумнів достовірність зібраних у справі доказів та правильність висновків суду про винність ОСОБА_3 у злочині, за який він засуджений, відсутні.

    При перевірці справи також не встановлено порушень кримінального та кримінально-процесуального закону, які б могли перешкодити суду, повно і всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення.

    Дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.

    Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

    Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання правильно було враховано як тяжкість вчиненого ним злочину, так і  пом'якшуючі покарання обставини: його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин.

    Разом з тим судом не взято до уваги, що ОСОБА_3 відшкодував збитки всім потерпілим, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, потерпілі та посольство Румунії в Україні прохали звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

    Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе і без ізоляції від суспільства, а тому вирок Луцького міськрайонного суду від 20 жовтня 2008 року слід змінити. ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, призначеного судом, з покладенням на останнього обов'язку, передбаченого ст. 76 КК України - принести публічне вибачення потерпілим за вчинений злочин.

    Оскільки ухвалою апеляційного суду 19 грудня 2008 року, яка була скасована Верховним Судом України, ОСОБА_3 було скасовано запобіжний захід - тримання під вартою, враховуючи обране йому колегією суддів покарання, слід погодитись з таким скасуванням запобіжного заходу.       

      На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

    Апеляції потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити повністю, а апеляції захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Вирок Луцького міськрайонного суду від 20 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_3 змінити: на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду від 20.10.2008 року основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього, згідно ст. 76 КК України,  обов'язок попросити публічно пробачення у потерпілих через засоби масової інформації.

    Скасувати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту і рішення в цій частині вважати виконаним.

    В решті вирок залишити без змін.

 

Головуючий   \ підпис  \  Хлапук Л.І.

Судді  \ підпис \   \ підпис \   Міліщук Л.І., Опейда В.О.

 

Оригіналу відповідає:

Суддя Апеляційного суду

Волинської області                                                         Хлапук Л.І.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація