Справа № 2-3/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 серпня 2009 року                               Ковельський міськрайонний суд

                                          Волинської області

в складі : головуючого - судді Наваляного А.Д.

                з участю секретаря Федорук Г.Б.

                позивачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" ЛТД, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за договорами позики шляхом звернення стягнення на частину майна  ТзОВ "Гарант ЛТД" пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2  звернулись в суд з позовом до ТзОВ "Гарант" ЛТД, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за договорами позики шляхом звернення стягнення на частину майна  ТзОВ "Гарант ЛТД" пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі вказують, що 28.09.2004 року між ОСОБА_1  та АПП банк "Аваль" укладений кредитний договір № 014/01-10/6452 та ОСОБА_1  наданий кредит в сумі 50000 доларів США строком на 36 місяців. 28.09.2004 року між ОСОБА_2  та АПП банк "Аваль" укладений кредитний договір № 014/01-10/6450 та ОСОБА_2  наданий кредит в сумі 50000 доларів США строком на 36 місяців. Поручителем по вказаних кредитних договорах виступило ТзОВ "Гарант" ЛТД, про що засновниками товариства прийнято відповідне рішення (витяг з протоколу зборів засновників ТзОВ "Гарант" ЛТД від 15.09.2004 року - а.с.22). Вказали також, що 29.09.2004 року між ОСОБА_2  та ОСОБА_3  укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2  передала а ОСОБА_3  прийняв у власність 265390 гривень, що еквівалентно 50000 доларів США строком до 31.12.2005 року. 29.09.2004 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_3  укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1  передав а ОСОБА_3  прийняв у власність 132695 гривень, що еквівалентно 25000 доларів США строком до 31.12.2005 року. Отримані від позивачів кошти відповідач ОСОБА_3  вніс як інвестицію в статутний фонд ТзОВ "Гарант" ЛТД. Відповідач ОСОБА_3  отримані від позивачів кошти не повернув. Вказали також, що невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по договору позики унеможливлює повернення ними кредитних коштів, відповідно до укладених з АПП банком "Аваль" договорів.

На підставі наведеного позивач ОСОБА_2  прохає стягнути з ОСОБА_3  в її користь борг за договором позики в сумі 399450 грн., з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, відсотків по кредиту, а всього – 665837,10 грн., судові витрати по справі в сумі 1700 грн. та в рахунок погашення боргу прохає звернути стягнення на грошові кошти та майно пропорційно частки відповідача ОСОБА_3  в статутному фонді ТзОВ "Гарант" ЛТД, як учасника даного товариства.

Позивач ОСОБА_1  прохає стягнути з ОСОБА_3  в його користь борг за договором позики в сумі 199725 грн., з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, відсотків по кредиту, а всього – 331688,20 грн., судові витрати по справі в сумі 1730 грн. та в рахунок погашення боргу прохає звернути стягнення на грошові кошти та майно пропорційно частки відповідача ОСОБА_3  в статутному фонді ТзОВ "Гарант" ЛТД, як учасника вказаного товариства.

В судовому засіданні позивачі заявлений позов підтримали повністю, прохають його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3  в судове засідання не з’явився, хоч завчасно і належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Представник відповідача – ТзОВ "Гарант" ЛТД в судове засідання не з’явилась, подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає.

    Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний підлягає до задоволення частково.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

29.09.2004 року між ОСОБА_2  та ОСОБА_3  укладено договір позики за умовами якого ОСОБА_2  передала а ОСОБА_3  прийняв у власність 265390 гривень, що еквівалентно 50000 доларів США та зобов’язувався повернути борг в строк до 31.12.2005 року.

З копії договору позики, укладеного 29.09.2004 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_3  вбачається, що ОСОБА_1  передав а ОСОБА_3  прийняв у власність кошти в сумі 132695 гривень, що еквівалентно 25000 доларів США та зобов’язувався повернути позику в строк до 31.12.2005 року.

Пунктом 6 вказаних договорів позики передбачено, що якщо Позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов’язаний сплатити на вимогу Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж  кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договорами позики, грошові кошти позивачам не повернув.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

В порядку ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ході судового розгляду встановлено, що предметом договору позики, укладеним 29.09.2004 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_3  були грошові кошти в сумі 25000 доларів США, що еквівалентно 199725 грн. за офіційним курсом гривні до іноземних валют НБУ за станом на 28.08.2009 року.

Оскільки ОСОБА_3  позивачу ОСОБА_1  гроші в сумі 199725 гривень у  визначений термін не були повернуті, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення (з січня 2006 року по червень 2009), що складає 80049,27 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми (з січня 2006 року по червень 2009 року), що складає 14830,05 грн., згідно поданих позивачем розрахунків, на підставі ст.ст.625, 1050 ЦК України підлягають задоволенню.

Всього до стягнення з ОСОБА_3  в користь ОСОБА_1  підлягає сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 294604,32 грн.

В ході судового розгляду встановлено, що предметом договору позики, укладеним 29.09.2004 року між ОСОБА_2  та ОСОБА_3  були грошові кошти в сумі 50000 доларів США, що еквівалентно 399450 грн. за офіційним курсом гривні до іноземних валют НБУ за станом на 28.08.2009 року.

Оскільки ОСОБА_3  позивачу ОСОБА_2  гроші в сумі 399450 гривень у  визначений термін не були повернуті, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення (з січня 2006 року по червень 2009), що складає 160138,37 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми (з січня 2006 року по червень 2009 року), що складає 29660,10 грн., згідно поданих позивачем розрахунків, на підставі ст.ст.625, 1050 ЦК України підлягають задоволенню.

Всього до стягнення з ОСОБА_3  в користь ОСОБА_2  підлягає сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 589248,47 грн.

Вимоги позивачів про звернення стягнення на грошові кошти та майно пропорційно частки відповідача ОСОБА_3  в статутному фонді ТзОВ "Гарант" ЛТД,  як учасника даного товариства в рахунок погашення боргу за договорами позики до задоволення не підлягають, оскільки дані вимоги пов’язані з виконанням судового рішення, яке вирішується в порядку глави VI ЦПК України.

Вимоги позивачів про стягнення з відповідача ОСОБА_3  в їх користь відсотків по кредитному договору № 014/01-10/6450 від 28.09.2004 року, укладеному між АПП банком "Аваль" та ОСОБА_2  та по кредитному договору № 014/01-10/6452 від 28.09.2004 року, укладеному між АПП банком "Аваль" та ОСОБА_1  до задоволення не підлягають, оскільки відповідач ОСОБА_3  не є стороною даних договорів та вимоги позивачів в цій частині виходять за рамки пред’явленого позову.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжних документів позивачем ОСОБА_2  при подачі позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 1700 грн. та позивачем ОСОБА_1  сплачено судовий збір в сумі 1700 грн. а тому дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_3  в користь позивачів.

Крім того, з відповідача ОСОБА_3  в користь ОСОБА_1  слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі  ст. ст. 526, 625, 1046-1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3  в користь ОСОБА_1  борг за договором позики в сумі 199725 (сто дев’яносто дев’ять тисяч сімсот двадцять п’ять) гривень, з урахуванням індексу інфляції в сумі 80049 (вісімдесят тисяч сорок дев’ять) гривень 27 копійок та процентів річних в сумі 14830 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 05 копійок та судові витрати: 1700 (одну тисячу сімсот) гривень судового збору, 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 296334 (двісті дев’яносто шість тисяч триста тридцять чотири) гривні 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3  в користь ОСОБА_2  борг за договором позики в сумі 399450 (триста дев’яносто дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят) гривень, з урахуванням індексу інфляції в сумі 160138 (сто шістдесят тисяч сто тридцять вісім) гривень 37 копійок та процентів річних в сумі 29660 (двадцять дев’ять тисяч шістсот шістдесят) гривень 10 копійок та 1700 (одну тисячу сімсот) гривень судового збору а всього 590948 (п’ятсот дев’яносто тисяч дев’ятсот сорок вісім) гривень 47 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуючий:                                            А.Д. Наваляний