Справа № 11-373 / 09 Головуючий у 1 інстанції Поліщук С.В.
ст.164 ч.1 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
м. Луцьк 11 серпня 2009 року
Колегія суддів судової плати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі : головуючої Хлапук Л.І.,
Суддів Міліщука Л.І., Силки Г.І.,
з участю прокурора Вовка В.В.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 26 травня 2009 року, яким ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та житель с.Жорнище Ківерцівського району Волинської області, з середньою спеціальною освітою. Непрацюючий, одружений, несудимий, -
засуджений за ч.1 ст.164 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов'язки: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, праці та періодично з'являтиметься до них на реєстрацію.
ОСОБА_2 визнаний винним в злісному ухиленні від сплати призначених згідно рішення Ківерцівського районного суду від 17 березня 2003 року аліментів на утримання 2 дітей: дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, в результаті чого заборгував 15416 грн. аліментних платежів.
Не оспорюючи кваліфікації інкримінованого злочину, засуджений ОСОБА_2, в його інтересах захисник ОСОБА_1 в своїх апеляціях посилаються на те, що дії засудженого не носили злісний характер, оскільки Вашкевич не був в судовому засіданні при винесенні рішення про стягнення з нього аліментів, копії даного документу йому не вручено. Аліменти не сплачував з поважної причини, оскільки опікувався пристарілою бабцею. Тому прохають період з часу присудження аліментів до часу смерті бабці - квітня 2008 року виключити з обвинувачення. Вважають незаконним визнання потерпілою ОСОБА_5 - матері дітей, на яких стягуються аліменти, Прохають вирок змінити, обравши ОСОБА_2 більш м'який вид покарання та внести в мотивувальну частину вироку виправлення, зменшивши період ухилення від сплати аліментів.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляції, прохаючи змінити вирок, призначивши засудженому покарання у вигляді штрафу з розстрочкою платежу, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягає.
Злісне ухилення ОСОБА_2 від сплати встановлених рішеннм суду коштів на утримання дітей стверджується зібраними по справі і дослідженими судом доказами.
Так, сам засуджений ствердив, що йому було відомо про винесення 17.03.200 року судового рішення про стягнення з нього в користь ОСОБА_5 аліментів на 2 дітей. Однак до часу порушення проти нього кримінальної справи жодного платежу він не сплатив, не зважаючи на офіційні попередження судового виконавця.
Такі пояснення ОСОБА_2 стверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, матеріалами виконавчого провадження, копіями надісланих засудженому попереджень з вимогою погасити заборгованість по аліментах та про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за невиконання аліментних зобов'язань.
Згідно показань вищевказаного свідка, розрахунку заборгованості, ОСОБА_2 з березня 2003 року заборгував на утримання дітей 15416 грн.
Вищевказаними доказами спростовується твердження засуджених про його неознайомлення з рішенням суду про стягнення аліментних платежів.
Суд підставно не взяв до уваги його посилання на несплату аліментів з поважних причин.
Як встановлено по справі, ОСОБА_2 тривалий час без поважних причин ніде не працював і трудовлаштуватись не намагався, не мав самостійного заробітку. Його піклівання про пристарілу бабусю-пенсіонерку до часу її смерті не звільняло ОСОБА_2 від обов'язку надавати матеріальну допомогу неповнолітнім дітям.
Враховуючи час ухилення засудженого від сплати аліментів, суму зоборгованості по них, його дії правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст.164 КК України.
Будь-яких порушень кримінально-процесуальних норм, які б вплинули на законність і обгрунтованість судового рішення, по справі не виявлено.
Оскільки за судовим рішенням ОСОБА_2 був зобов'язаний сплачувати аліменти в користь матері неповнолітніх дітей ОСОБА_5, під опікою і на повному утриманні якої вони знаходились, вона у відповідності з ст.49 КПК України є потерпілою у справі.
Покарання у виді обмеження волі з відстрочкою виконання вироку ОСОБА_2 призначено у відповідності з ст. 50,65 КК України, з врахуванням характеру вчиненого ним злочину, обставин його скоєння, особи винного та вказаних судом пом'якшуючих обставин: притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивної характеристики за місцем проживання. Воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи тривалість ухилення ОСОБА_2 від суспільно-корисної праці, сплати аліментів, суму заборгованості по них, відсутність у засудженого самостійного джерела для існування, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку і заміни призначеного судом покарання на штраф, як про це прохають апелянти.
Керуючись ст.365-366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ківерцівського районного суду від 26 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий /підпис/ Хлапук Л.І.
Судді /підписи/ Міліщук Л.І.
Силка Г.І.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Хлапук Л.І.