Справа № 2- 224/09р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009р.
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
Головуючої-судді: Єгорової Н.І.
При секретарі: Маковецькій Л.А.
За участю представників: ОСОБА_2, ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай», Доманівського району про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення власнику,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її власнику посилаючись на те, що 01 березня 2000р. між нею та ПП «Урожай» було укладено договір оренди земельної частки( паю) терміном на 16 років . За умовами договору оренди земельної частки ( паю) орендна плата була встановлена 1% від вартості сертифікату. Протягом 2006-2008р. в порушення вимог Указу Президента України від 02.02.2002р. «Про додаткові заходи соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток(паїв)» ПП «Урожай» неналежно виконувало умови договору, а саме не виплачувало орендну плату в натуральному та грошовому виразі і не переглядало розміру орендної плати. З моменту отримання позивачем Державного акту на право власності на земельну ділянку відповідач не прийняв заходів до переукладання договору, як того вимагає чинне законодавство.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні змінила позовні вимоги і просила достроково розірвати договір оренди земельної частки (паю), укладений між ОСОБА_1 та ПП «Урожай» 01.03.2000р. у зв*язку з невиконанням підприємством умов договору шляхом невиплати орендної плати в грошовому та натуральному виразі і на підставі зміни предмету оренди, яка виникла з моменту отримання позивачем Державного акту на право власності на земельну ділянку.. В частині стягнення невиплаченої відповідачем орендної плати позивач відмовляється від позовних вимог. Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 81 грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної частки (паю) не має. Орендна плата позивачу сплачувалася в натуральному виразі відповідно до умов договору оренди. Позивач помилково вважає, що орендна плата повинна була сплачуватися в натуральному та грошовому виразі. В грошовому виразі орендна плата обчислювалася для утримання податків. Зміна предмету оренди, а саме: заміна Сертифікату на право на земельну частку (пай) на Державний акт на право власності на земельну ділянку не є підставою для розірвання договору оренди. Орендодавцю пропонувалося переукласти договір оренди на більш вигідних умовах, але він відмовився, тому вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 01 березня 2000р. між ОСОБА_1 та Приватним підприємством з орендними відносинами «Урожай» було укладено договір оренди земельної частки (паю), розміром 3.96 умовних кадастрових га, що належала позивачу на підставі сертифікату. Договір укладено терміном на 16 років та зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Щасливської сільської ради за №1314 19.05.2000р., про що свідчить копія договору.
Відповідно до умов договору - за користування вказаною в Договорі земельною часткою Орендар повинен був сплачувати Орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 1200 кг. зерна, що оцінювалось в 300 грн. .
Представник позивача вважає, що згідно умов договору орендна плата за користування земельною часткою повинна була сплачуватися в натуральному та грошовому виразі.
Однак, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що орендна плата за договором та домовленістю з орендодавцем сплачувалася в натуральному виразі, в грошовому виразі вона обчислювалася лише для сплати податків.
Щорічна виплата орендної плати позивачу підтверджується дослідженими в судовому засіданні відомостями про виплату орендної плати за 2006-2008рр., а тому ствердження представника позивача про невиконання умов договору в частині неповної виплати орендної плати спростовуються дослідженими доказами по справі.
01 вересня 2004р. ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, про що свідчить копія Державного акту. Згідно акту про передачу і прийом межових знаків на зберігання позивачу була виділена земельну ділянка в натурі. Після отримання Державного акту земельна ділянка позивачу повернута не була. Відповідач продовжував обробляти земельну ділянку та сплачував позивачу орендну плату. Повернути земельну ділянку до закінчення строку договору оренди відповідач не погоджується, разом з тим, відповідач не вчинив необхідних дій, спрямованих на переукладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з п.17 розділу 10 «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
З часу отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку він набув статуса власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому договір необхідно вважати припиненим.
Доводи ПП «Урожай» щодо вини позивача в не переукладанні договору оренди суперечать вимогам законодавства, зважаючи на те, що перехідні положення Закону України «Про оренду землі» не містять вимог щодо обов’язковості власника землі укладати договір її оренди. Спонукання власника земельної ділянки до обов’язкового укладення договору оренди суперечить вимогам ст..41 Конституції України, яка передбачає право власника майна на вільне здійснення свого права власності, а також вимогам ст..627 ЦК України та ст..93 ЗК України, які закріплюють принцип свободи договору.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача стосовно розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки підлягають задоволенню.
Відповідно до ст..88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Посилання представника відповідача про те, що позивач повторно звернувся до суду з позовом про той же самий предмет , з тих самих підстав і між тими ж самими сторонами про що є рішення, яке набрало законної сили, є необґрунтованим. Дана справа стосується спору між тими самими сторонами, проте про інший предмет та з інших підстав.
Керуючись ст.5,6,8,10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її власнику - задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 01 березня 2000 р. , укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством з орендними відносинами «Урожай».
Зобов’язати Приватне підприємство з орендними відносинами «Урожай» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку , розташовану в межах території Щасливської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області після закінчення збирання врожаю у 2009 р. на цій ділянці.
Стягнути з Приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» на користь ОСОБА_1 судові витрати , а саме: судовий збір в сумі 51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Рішення набирає чинності після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду. Апеляційне оскарження проводиться в порядку ст..294 ЦПК України.
Суддя: Н.І.Єгорова