ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" липня 2006 р. Справа № 14/201
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "НІВІСАН"
до відповідача Закрите акціонерне товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС"
про стягнення заборгованості в сумі 1 633 933 грн. 95 коп.
Суддя Марач В.В.
Представники:
Від позивача : директор Цариченко Н.В.
Від відповідача : представник Пузирко О.О. (довіреність у справі)
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Позивач просить просить стягнути з відповідача заборгованість за передані на підставі договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2003р. матеріали в сумі 1 002 176 грн.98 коп., пеню за несвоєчасну їх оплату в сумі 206 475 грн.91 коп. за період з10.06.2005р. по 17.07.2006р., три відсотки річних в сумі 80 146 грн. 57 коп. за період з 20.10.2003р. по 17.07.2006р., втрати від інфляційних процесів в сумі 345134 грн. 49 коп. за період з жовтня місяця 2003р. по червень місяць 2006р. включно.
Відповідач у відзиві на позовну заяву факт існування основного боргу по договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2003р. в сумі 1 002 176 грн.98 коп. будь-яким чином не оспорює, пояснює, що заборгованість виникла із-за несвоєчасної сплати коштів замовником будівництва ДП „Енергоатом” і ВП „Рівненська АЕС”. Проти нарахування штрафних санкцій заперечує посилаючись на те, що господарські відносини між сторонами велися згруповано по всіх договорах, що відображено в одному акті звірки і невідомо як позивач розмежував заборгованість по окремо взятих договорах.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
01 вересня 2003 року між ТзОВ „НІВІСАН” та ЗАТ „Управління будівництва РАЕС” був укладений договір купівлі-продажу без номера відповідно до якого продавець (ТзОВ „НІВІСАН”) передає, а покупець (ЗАТ „УБ РАЕС”) приймає товар та своєчасно його оплачує.
ТзОВ „НІВІСАН” передав відповідачу по видаткових накладних матеріалів на суму 3 525 876 грн. 98 коп., а саме:
- № 47 від 09.09.2003р. на суму 202 986,00 грн.;
- № 52 від 19.09.2003р. на суму 729 516,38 грн.;
- № 1 від 20.04.2004р. на суму 822 289,68 грн.;
- № 7 від 20.04.2004р. на суму 227 850,00 грн.;
- № 26 від 21.05.2004р. на суму 423 150,00 грн.;
- № 71 від 25.10.2004р. на суму 651 000,00 грн.;
- № 72 від 26.10.2004р. на суму 469 084,92 грн..
Відповідно до умов договору відповідач зобов’язався провести оплату за товар по факту постачання на протязі 30 календарних днів від дня поставки.
Однак відповідач свого зобов’язання не виконав і вартість отриманих товарів сплати лише частково на суму 2 523 700, 00 грн., а саме згідно платіжних доручень:
- № 2730 від 03.09.2003р. на суму 150 000,00 грн.;
- № 2819 від 15.09.2003р. на суму 29 000,00 грн.;
- № 2884 від 29.09.2003р. на суму 24 700,00 грн.;
- № 3075 від 07.10.2003р. на суму 60 000,00 грн.;
- № 439 від 02.03.2004р. на суму 250 000,00 грн.;
- № 812 від 13.04.2004р. на суму 560 000,00 грн.;
- № 1092 від 05.05.2004р. на суму 500 000,00 грн.;
- № 258 від 22.02.2005р. на суму 350 000,00 грн.;
- № 547 від 30.03.2005р. на суму 300 000,00 грн.;
- № 996 від 09.06.2005р. на суму 300 000,00 грн..
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 002 176 грн. 98 коп..
Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов”язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов цих Кодексів та інших вимог законодавчих актів України. Така ж норма була встановлена і статтею 161 Цивільного кодексу УРСР.
Отже на основі наведеного вимоги позивача стосовно вимог про стягнення з відповідача основного боргу правомірні, ґрунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню.
Пунктом 5.4 договору купівлі-продажу передбачено, що в разі порушення строків оплати, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, за кожен день прострочки. На основі даного пункту позивач нарахував відповідачу пеню в сум 206 457, 91 грн. За період з 10.06.2005р. по 17.06.2006 року.
Однак при нарахуванні пені позивач не взяв до уваги норми статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 6 якої передбачено, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців з моменту коли зобов”язання мало бути виконано. Враховуючи те, що відповідач зобов’язався провести оплату за товар по факту постачання на протязі 30 календарних днів від дня поставки, та те, що остання поставка відбулася 26.10.2004 р. (накладна №72), то відповідно, зобов”язання по її оплаті у відповідача виникло 26.11.2004 року. Відтак нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від 26.11.2004р., а саме 26.05.2005року.По інших накладних нарахування штрафних санкцій припинилося ще раніше. Позивач же всупереч наведеному нарахував пеню поза межами строку встановленого пунктом 6 ст.232 ГК України, а відтак вказані вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На основі наведеної норми ЦКУ правомірними являються вимоги позивача про нарахування 3% річних в сумі 80 146,57 грн. за період з 20.10.2003р. по 17.07.2006 року та суми на яку збільшилася заборгованість від інфляції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з рахунку Закрите акціонерне товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" територія Промзона 1,Кузнецовськ,Рівненська область,34400 р/р 260061847 АППБ "Аваль" м. Рівне МФО 333227 ЗКПО 04630695 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "НІВІСАН" вул. Орджонікідзе 17/19,Кіровоград,25002 1 002 176 грн. 98 коп. осносного боргу, 3% річних в сумі 80 146 грн. 57 коп., суму на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляціїї 345 134 грн. 49 коп., 14 274 грн. 58 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 206 475 грн. 91 коп..
Суддя Марач В.В.
підписано "31" липня 2006 р.